Види соціально-педагогічної інформації та принципи

її добору (за Л. М. Калініною)

Для комплексного, системного підходу до управління, для формування та удосконалення інформаційної системи необхідна класифікація інформації. Слід зазначити, що класифікація є важливим прийомом аналізу інформаційного забез­печення управління.

Інформацію можна класифікувати за різними ознаками, кожна з яких визна­чає характер використання інформації у процесі управління.

Розглянемо класифікацію видів соціально-педагогічної інформації та принци­пи її добору, запропоновані Л. М. Калініною.

В основу класифікації покладе­но такі ознаки: зміст, вид управління, джерело надходження, ступінь обов'язко­вості виконання, хронологія надходження, призначення, спрямованість руху, способи роботи з інформацією, рівень якості, ступінь обробки.

1. За змістом управлінська інформація спрямована на ефективну реалізацію управлінських функцій і поділяється на такі види:

§ організаційна,

§ аналітична,

§ планова,

§ контрольно-облікова та ін.

2. За видом управління інформація поділяється на

§ оперативну і

§ стратегічну (тематичну і підсумкову).

Для оперативного управління керівникові необхідні відомості про стан керованого об'єкта в будь-який час, що забезпечують об'єкти­вну оцінку в процесі його функціонування.

Оперативна інформація за термінами подання поділяється на

§ щоденну,

§ щотижневу,

§ щомісячну,

§ щосеместрову та ін.

Стратегічну інформацію керівник закладу використовує у процесі визначення напрямків розвитку закладу на найближчий період і на майбутнє, а також для визначення специфіки управління різними структурними підрозділами, педагогі­чних процесів, систем.

3. За джерелом надходження інформація поділяється на

§ зовнішню і

§ внутрішню.

Зовнішня інформація складається з відомостей про навколишнє середови­ще і характер його взаємодії з освітнім закладом.

Внутрішня інформація виробляється в освітньому закладі й містить відомості про діяльність усіх його підсис­тем та про зміни, що в них відбуваються.

4. За рівнем обов'язковості виконання інформація поділяється на

§ директив­ну — неухильну для виконання;

§ рекомендаційну, яка надає виконавцям свободу ' вибору, може містити докладні методичні рекомендації й призначена допомагати виконувати функціональні обов'язки та визначати завдання;

§ шуми, які містять відомості, що доходять до системи і керують її поведінкою незалежно від волі суб'єкта управління.

5. За хронологічною основою інформація поділяється за строками її подання до закладу освіти (до певної дати; за певний відрізок часу — місяць, півріччя, рік) і строками дії

§ (короткострокова і

§ довгострокова).

6. За призначенням інформація поділяється на

§ довідкову,

§ ознайомлювальну,

§ попереджувальну, статистичну, про кадри.

7. За напрямками руху інформація буває:

§ пряма (низхідна) — управлінські дії суб'єкта управління;

§ зворотна (висхідна) — що надходить до суб'єктів управлін­ня про стан об'єкта управління;

§ зустрічна, взаємна, вхідна, вихідна.

8. Відповідно до способів роботи з інформацією вона поділяється:

1. за способом порівняння —

§ хронологічна й одномоментна;

2. за способом подання матеріалу

§ -текстова,

§ графічна, знакова,

§ звукова, матрично-числова;

3. за способом передаван­ня — усна, письмова, друкована, комбінована, аудіовізуальна та ін.

9. За рівнем якості інформацію поділяють залежно від: компетентності джере­ла (інформація педагога, спеціаліста та ін.); точності (вірогідна, надійна, прибли­зна, своєчасна, фіксована, нефіксована і т. ін.); значущості (основна, супровідна); форми (структурна, систематизована, несистематизована); ступеня усвідомлення педагогічних явищ (абстрактна, ілюстративна, аналітико-узагальнена).

6. Метод оперативного розбору щойно проведеного заходу за допомогою його учасників.

7. Ретроспективний — бесіди з випускниками минулих років щодо оцінки дія­льності школи.

8. Ведення записів у щоденнику.

3. Методи аналізу інформації:

Отримана інформація повинна певним способом оброблятися, використовува­тися для прийняття управлінського рішення і відповідним чином зберігатися.

Існують такі методи аналізу інформації:

1. Поділ на частини.

2. Порівняння.

3. Класифікація.

4. Узагальнення.

5. Абстрагування.

6. Систематизація.

Розглянемо зміст діяльності з аналізу інформації при застосуванні таких методів (дивись таблицю).

Таблиця Діяльність з аналізу інформації

Назва методу	Зміст діяльності	Приклад
Поділ на частини	Виокремити ознаки, риси, факти інформації, і на їх основі поділити її на певні частини: основна — другорядна; суттєва-несуттєва; позитивна — негативна та ін.	Під час аналізу відвіданого уроку обговорюються позитивні та негативні риси в роботі вчителя, класу
Порівняння	Виділення спільного та відмінного, порівняння досягнутих результатів із тими, що були заплановані	Застосовується під час аналізу інформації про роботу методичного об'єднання, про діяльність окремого вчителя або учня
Класифіка ція	Логічний поділ даних, фактів, явищ за певною ознакою, суттєвою для даної групи	Цей метод дозволяє виокремити головне, встановити послідовність обробки інформації або відмовитися від подальшого аналізу певної інформації в даний час
Узагальнення	Здійснення логічного переходу від окремого до загального, від менш загального до більш загального судження, знання, оцінки. Узагальнення поєднується з виокремленням головного, суттєвого в процесах, явищах, що призводять до реальних результатів	Узагальнення досвіду роботи вчителя після його вивчення за певною програмою; проведення педагогічного консиліуму з метою узагальнення причин, наприклад, зниження якості знань учнів
Абстрагування	Відхід від конкретних фактів і пошук науково обґрунтованого алгоритму діяльності. Потім інформація вибудовується відповідно до визначеного алгоритму або побудованої моделі	Побудова моделі оптимізації потоків управлінської інформації
Систематизація	Узагальнену інформацію поєднують у смислові блоки, сукупність яких утворює єдине ціле	Створення системи методичної роботи в закладі освіти

Дата добавления: 2014-01-04