Поняття знань та відмінності їх від даних

Інформаційним об'єктом для обробки на ЕОМ у системах зі штучним інтелектом є знання. Знання найчастіше подають як на­бір фактів (тобто класів об'єктів і зв'язків між ними), що харак­теризують певну предметну область, процедур та правил маніпу­лювання фактами, а також інформацію про те, коли і як потрібно використовувати ті чи інші процедури.

Специфічними особливостями знань, які дають змогу відріз­няти їх від даних, є такі:

1. Внутрішня інтерпретація. Дані, що зберігаються в базі да­них, дістають семантичну інтерпретацію лише після обробки їх відповідними програмами. Знання, на відміну від даних, завжди несуть в собі змістовну інформацію.

2. Наявність ситуативних зв'язків. Знання пов'язані не лише структурно. Вони відбивають закономірності щодо фактів, про­цесів, явищ і причинно-наслідкових відношень між ними. Ситуа­ційні зв'язки допомагають будувати процедури аналізу знань на сумісність, суперечливість, одночасність і т.ін.

3. Активність знань. Це принципова відмінність знань від даних. Знання завжди активні. Наприклад, суперечливість у знаннях є стимулом до появи нових знань. Таким самим стимулом активнос­ті є неповнота знань, яка й зумовлює необхідність їх поповнення.

4. Знання відрізняються від даних формою подання. Дані від­бивають кількісні характеристики і здебільшого подаються в циф­ровому вигляді. Знання – це переважно якісні характеристики, які набирають вигляду текстової інформації.

Незважаючи на відмінності знань від даних, не завжди можна їх чітко розмежувати.

Якщо база даних є джерелом фактографічних кількісних харак­теристик про певну предметну область, то база знань містить знання, які відбивають закономірності розвитку цієї предметної області і дають змогу прогнозувати й виводити з допомогою мір­кувань нові факти, які не належать до бази даних. Знання бува­ють двох типів: декларативні та процедурні.

Декларативні (предметні) знання – це факти, тобто класи об'єктів і зв'язки між ними. Декларативні знання не містять у явному вигляді опису процедур перетворення знань. Декларативні знання — це певна множина тверджень, які не залежать від того, де і коли вони використовуються. Моделювання предметної облас­ті в такій формі потребує повного опису всіх можливих її станів. Розв'язування задачі в такій базі знань грунтується на пошуку, що відбувається у множині можливих станів предметної області.

Процедурні знання чи правила являють собою набір певних процедур перетворення знань як даних. При процедурному по­данні знань немає потреби зберігати інформацію про всі можливі стани предметної області, достатньо мати опис початкового ста­ну та процедур, що генерують необхідні стани на базі початкового.

Поділ знань на декларативні та процедурні суто умовний, і межа між цими знаннями рухома. Крім того, відомі нині моделі подання знань різною мірою використовують ті чи інші знання. Існує чотири типи моделей знань: логічні моделі, семантичні ме­режі, фреймові моделі та моделі продукції.

Дата добавления: 2014-01-04