За іншими моделями

Особливості роботи комерційних банків в СЕП

Література:

1. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник.- 2-ге вид., перероб. і доп.- К.: КНЕУ, 2001.-239 с.

Як показала практика, іноді постає потреба керувати плате­жами за правилами «першої» моделі для банків, філії яких роз­ташовані в різних регіонах. Із цією метою застосовують модель номер «чотири».

Робота цієї моделі базується на понятті «віртуального регіо­ну», що тлумачиться як умовне «об'єднання» всіх філій і установ певного банку в межах регіону, де розташована РРП, яка обслу­говує його ГБ. Головна ідея моделі полягає в тому, щоб у РРП ре­гіону, де є ГБ, обробляти дані про платежі всіх його філій неза­лежно від їх фактичного місцезнаходження. Тобто умовно переводити їх до РРП, де є ГБ. Останній може за правилами «першої» моделі встановлювати ліміти для своїх установ і отримувати для контролю відповідні дані.

За такого підходу всередині «віртуального регіону» збільшуються потоки інформації, завантаження каналів зв'язку і ЕП НБУ, оскільки створюються додаткові файли для філій, які розташова­ні не в регіоні ГБ.

Описані щойно моделі обслуговують КБ з одно- і дворівне­вою структурою. «П'ята» модель призначена для КБ із трирівневою структурою. Під час роботи за цією моделлю з групи, установ банку, які розташовані в одному адміністративному регіоні, виокремлюється одна — так зване регіональне управлін­ня. Інші установи цього банку в розглядуваному регіоні вважа­ються його філіями і безпосередньої участі в СЕП не беруть. Кожна з філій підпорядкована одному й лише одному регіо-і нальному управлінню.

У разі роботи за «п'ятою» моделлю головний банк взаємодіє з регіональними управліннями через СЕП за «першою», а регіо­нальні управління із своїми філіями за «другою» моделлю. Отже, у РРП ГБ відкрито ТКР цього банку, а також усіх його регіональних управлінь, причому ГБ у файлах СЕП (типу К, Р.Т,У) дістає¹ інформацію про роботу регіональних управлінь у цілому і не «бачить» їхніх філій.

На початок кожного банківського дня ТКР регіонального управ­ління беруть таким, що дорівнює «0», а обороти коштів регіональ­ного управління включають у себе й обороти його філій, причому вклад кожної з них не виокремлюється (з точки зору СЕП).

«Шоста» модель роботи банків у СЕП, так само як і «п'ята», передбачає виокремлення регіональних управлінь і філій, кожна з яких підпорядкована лише одному регіональному управлінню. У цій моделі на відміну від «п'ятої» не лише ГБ взаємодіє з регіо­нальними управліннями за «першою» моделлю, а й регіональні управління за нею взаємодіють зі своїми філіями через СЕП.

При цьому ГБ не має змоги безпосередньо керувати роботою окремих філій, але він дістає із СЕП (у файлах типу К, Р.Т,У) інформацію про роботу як регіональних управлінь, так і їх філій.

«Сьома» модель є розширенням «четвертої» в тому розумінні, що ГБ має можливість обмежувати не лише категорії початкових виконуваних філіями платежів, а й операції на окремих балансо­вих і особових рахунках усередині АІС філії з допомогою механі­зму бізнес-правил.

Бізнес-правила (далі — БП) — це система задання логічних і бухгалтерських обмежень на платіжні й інші операції в системі електронних розрахунків НБУ і АІС банку. Сукупність БП являє собою базу знань, яка може встановлюватися та змінюватися. Во­на реалізується у вигляді спеціалізованої захищеної бази даних і правил, яка модифікується й використовується за цілком певною технологією.

Кожне бізнес-правило визначає заборону на виконання певної платіжної трансакції. Якщо платіжний документ належить до та­кої трансакції (задовольняє розглядуване бізнес-правило), то його виконання блокується системою. Платіжний документ приймає­ться до виконання, якщо він не відповідає жодному бізнес-правилу, які діють в даний момент.

Головний банк визначає, які зміни мають бути виконані в базі бізнес-правил філії. Ці зміни формуються у вигляді операторів мови БП і надходять до філії також за допомогою СЕП у складі файлів типу М. У філії послідовність операторів БП обробляють, і на підставі результатів такої обробки вносять зміни до складу бази БП. Якщо за допомогою БП забороняється виконання якоїсь множини платіжних трансакцій, то вона діє як на міжбанківські платежі (СЕП), так і на внутрішньобанківські проведення в АІС, включаючи роботу клієнта в системі «Клієнт — банк».

Файли бізнес-правил і змін до них, які транспортуються у файлах СЕП типу М, регламентують роботу БАІС, АРМ-3 і АРМ-2, що обслуговує КБ.

Зауважимо, що загальна тенденція використання банками мо­делей випливає з тенденції, згідно з якою кожний банк намага­ється досягти дедалі вищої керованості власних грошових ресурсів, а тому виконується, як правило, перехід від «нульової» моделі до «першої», далі до «другої» (з розширенням банку), «третьої» і т. д. Щодо «четвертої» і «сьомої» моделей, то їх пра­вомірно розглядати як тимчасовий варіант роботи банку, що може привести згодом до переходу до інших моделей або до безмодельної роботи КБ.

Зазначені моделі є основними. Подальша практика експлуата­ції СЕП і розвиток банківської діяльності можуть привести до розробки й нових моделей обслуговування банків.

Для кожного банку номер моделі, за якою він обслуговується, і залежність між його установами наводяться в довіднику учасників платежів СЕП (S_UCH.DBF). Цей довідник крім номера моделі мі­стить код МФО банківської установи, її електронну адресу, статус (ГБ або філія), відомості про ієрархію підпорядкованості.

Перехід на будь-яку з моделей обслуговування чи зміна номе­ра моделі, структури підлеглості філій виконується згідно із за­явкою ГБ. Центральна розрахункова палата приймає рішення про день переходу, формує і надсилає файл типу U на коригування списку учасників електронних платежів. ЦРП при потребі може розіслати окремі технологічні інструкції, які є обов'язковими до виконання всіма учасниками СЕП і розрахунковими палатами.

Питання для перевірки знань:

1. На підставі даних файлів-квитанцій і файлів платіжних докумен­тів побудуйте алгоритм визначення часу проходження по маршруту вузлів СЕП кожного відправленого з КБ А платіжного документа Д.

2. Згідно з даними РРП про кошти, які залишилися на транзитних ра­хунках після закінчення роботи СЕП, сформулюйте множину вихідних по­відомлень для Центрального управління НБУ.

3. Запишіть множину вихідних повідомлень для регіонального управ­ління НБУ на підставі даних РРП про кошти, які залишилися на транзит­ному рахунку після закінчення роботи СЕП, та даних про розмір обороту і коштів у РРП за день.

4. Обґрунтуйте обов'язковість (необов'язковість) унікальності коду кореспондентського рахунку банку лише для даного управління (або для всієї системи в цілому).

5. Визначте максимальний обсяг файла типу А в байтах.

6. Обчисліть максимальне значення грошової суми, яку можна подати у файлах платіжних документів СЕП.

7. Чи можуть у РРП виконуватися міжбанківські платежі після ви­конання етапу «Закінчення початкових міжрегіональних оборотів РРП»?

8. Розробіть алгоритм та програму формування таблиці із взаємозаліку платежів банків у кліринговій палаті.

9. Чи може КБ працювати за двома чи більше моделями одночасно? Відповідь обґрунтуйте.

10. Яка різниця у вимогах до банку моделі «0» і моделі «1»?

11. Назвіть недоліки роботи банку за «нульовою» моделлю. Як їх усу­нуто в моделі «першій»?

12. Якими параметрами роботи філій може керувати ГБ за допомогою лімітів?

13. Чи можуть ліміти для філій набувати від'ємних значень?

14. Чи можливо, щоб за моделлю «першою» під час заповнення доку­ментів та формування філією масивів типу А як відправник був зазначений проставлений МФО ГБ або самої філії?

15. Чи відображаються на КР банку платежі між його філіями в разі роботи за моделлю «першою», «другою», «третьою»?

16. З якою метою в разі моделі «першої» всім філіям і ГБ надсилається файл-виписка типу V? Яку інформацію він містить?

17. Які параметри (реквізити) процесу міжбанківських платежів мож­на контролювати на підставі імен файлів платіжних документів, викорис­товуваних у СЕП? Який спосіб організації архіву можна запропонувати?

19. Чому пакет платіжних документів, що його забраковано АРМ-2 в РРП не повертається до банку-відправника?

20. Скільки АРМ-2 може бути задіяно нарівні РРП у СЕП загалом?

21. Проаналізуйте наведену далі таблицю, що відбиває взаємозалік грошових зобов'язань, мли грн. Оцініть абсолютну величину зміни почат­кових залишків банків у разі переходу до розрахунків на валовій основі.

Дата добавления: 2014-01-04