Гострий стресовий розлад

Гостра стресова реакція

З популяційних досліджень відомо, що більша частина населення (71,6%) протягом життя відчуває дію психічної травми; при цьому 15% переживають надзвичайну по вираженості подію (насилля, бойова психічна травма і ін.)

Реактивний стан розвивається безпосередньо під час дії надзвичайної по вираженості психотравмуючої ситуації протягом кількох хвилин; проявляється у вигляді афекьтивно-шокової реакції.

Характерні симптоми тривоги, страху, розгубленості з почуттям безсилля і відчаю, що супруводжується вираженими вегетативно-соматичними проявами. Специфічними є дисоціативні симптому функціонального порушення свідомості у вигляді відчуження від події, що відбувається, звуження уваги і дезорієнтованість.

Виділяють гіпер- і гіпокінетичні форми реакції. Гіперкінетична форма супруводжується психомоторним збудженням у вигляді «рухової бурі». При гіпокінетичній формі характерне виражене гальмування, аж до повного зхнерухомлення і мутизму (афектогенний ступор).

В більшості випадків ця симптоматика редукується після припинення дії стресової ситуації протягом двох дів. Надалі може спостерігатись повна або часткова амнезія даного епізоду. Реакція може переходити в гострий стресовий розлад.

Клінічні прояви гострого стресового розладу об’єднують ознаки афективно-шокового та дисоціативного порушень у вигляді функціональних розладів свідомості. Ця сисмптоматика, що спостерігається під час чи після психогенної події, є специфічною для гострого стресового розлдау; проявляється у вигляді наступних симптомів:

- суб’єктивного відчуття заціпеніння, ступору, відчуженості, відсутності емоійних реакцій;

- порушення усвідомлення подій, які відбуваються;

- дереалізації;

- деперсоналізації;

- дисоціативної амнезії (затруднень в спогадах значимих деталей психотравмуючої події)

Для гострих стресових розладів характерним є постійне повторення переживання подій у вигляді нав’язливих думок, уявлень, сновидінь, ілюзій, «флешбеків» або недиферинційованого відчуття відновлення події. При нагадуваннях про психотравмуючу ситуацію розвиваються тривожно-дисфоричні реакції, які визначаються як психологічний дистрес. Виражене уникання зовнішніх і внутрішніх стимулів, які викликають спогади про психотравмуючу ситуацію (розмов, думок, дій, місцевостей, зустрічей з людьми).

Характерними є фонові симптоми тривоги і підвищеної збудливості (труднощі засинання, подразливість, гіперестезія, порушення концентрації уваги). Розлад викликає порушення соціальної, професійної і сімейної адаптації.

Тривалість розладу складає від 2 діб до 4 тижнів після психотравмуючої події. В деяких випадках (в сер. В 25%) готрий стресовий розлад переходить в гостру форму ПТСР.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

ПТСР – комплекс психічних порушень, які виникають в зв’язку з екстремальними ситуаціями. Згідно з МКХ – 10, ПТСР «виникає як запізніла і затяжна реакція на стресову подію чи ситуацію...виключно загрозливого або катастрофічного характеру, яка може викликати загальний дистрес майже в кожної людини». Виникає після латентного періоду тривалістю від декількох тижнів до кількох (зазвичай не більше 6) місяців.

ПТСР розвивається після гострої реакції на стрес. Для клінічної картини хаарктерні симптоми, пов’язані зі зімстом психотравмуючої ситуації, що постійно повторюються:

- нав’язливі спогади, уявлення, думки чи відчуття; в дитячому віці можливе повторення гри, яка відображає зміст події

- гнітючі сновидіння, що відображають зміст події; у дітей можливі кошмарні сновидіння без усвідомлення їх змісту.

- Відчуття чи порушення сприйняття, що відповідають по змісту повторно «відновлюваній події» (включаючи ілюзії, галюцинації, дисоціативні флешбеки). Ці явища можуть виникати в проснковому стані чи при інтоксикації. В молодшому дитячому віці млжливе відтворення сцен, що відображаєють події.

При ПТСР виявляють ознаки, характерні для депресивного розладу, зокрема зниження зацікавленості з відчуттям відчуження від оточуючого. Пацієнти повідомляють про обмеження чуттєвого реагування (наприклад, неспроможності до любові) а також песимістично оцінюють своє майбутнє.

Тривалість розладу складає більше одного місяця; супурводжується вираженими порушеннями соціальної, професійної і сімейної адаптації.

В залежності від типу перебігу в DSM - IV виділяють наступні варіанти ПТСР:

- гострий – при тривалості розладу менше 3-х місяців;

Хронічний – при тривалості більше 3-х місяців;

Із запізнееним початком – при появі симптомів на протязі 6 місяців і більше після гострої психотравмуючої ситуації.

Дата добавления: 2014-01-04