Дiя i застосування Льону звичайного

Хiмiчний склад Льону звичайного

Сировина Льону звичайного

Поширення Льону звичайного

Льон звичайний (довгунець) широко культивується.

Насiння льону – Semen Lini.

Насiння льону збирають при повному достиганнi i сушать на сонцi чи в сушарцi при температурi до 45 С. Насiння льону плескате, жовто-коричневе, лискуче, без запаху, при жуваннi має слизький i масляний смак. Зберiгають у темному, провiтрюваному i сухому мicцi. Допустима вологiсть не бiльше 13%.

Насiння льону мiстить слизистi речовини (близько 6%), пектин, жирну олiю (30-40%), складену iз глiцеридiв, лiноловату, лiноленовату та iзолiнолевої кислот, ціаногеновий глікозид лiнамарин (1,5%), ензим лiнамаразу, до 20-25% протеїнiв, цукри, каротин тощо.

Насiння льону має лаксативну (очисну), муцилагiнозну (розрiджує секрети) i протизапальну дію. Радять його при запорах – збiльшує об'єм калової маси i у той спосiб дiє очисно при атонії товстих кишок i ожирiннi.

Екстракт насiння льону, прийнятий внутрiшньо, вкриває тонким шаром слизову оболонку травоходу, шлунка i кишечника, застерiгаючи їх вiд подразнення. Це особливо важливо привиразцi шлунка, що супроводжується гiперсекрецiєю. Якщо до того слизового покриву вiд насiння льону додати вiдвар цілющих трав, то це затримає на тривалий час пошкодження слизової оболонки, вiд чого скоротиться оздоровчий перiод.

Витяжки з насіння льону – холоднi і теплi – дають благотворний ефект при захворюваннях дихальних шляхiв (сухий кашель, катар бронхiв), захворюваннi сечових шляхiв (запалення i камені в сечовому мixypi й нирках).

Зовнiшньо витяжку з насіння льону прикладають при опiках, запаленнi слизової оболонки i шкiри, набряках, фурункулах (кашка).

Одержання олії.Олію добувають пресуванням подрібненого насіння льону.

Характеристика олії. Оліїста рідина світло-жовтого кольору з буруватим відтінком; запах характерний, смак приємний. Кислотне число не більше 5, йодне — 169—192.

Хімічний склад сировини. Насіння містить висихаючу жирну олію (30—48 %), яка складається з гліцеридів ліноленової (35— 40%), лінолевої (25-35 %), ізоолеїнової (15-20 %), пальмітинової та стеаринової кислот, ензим лінамаразін, ціаноглікозид лінамарин (близько 1,5 %), протеїни (20-25 %), вуглеводи тощо.

Біологічна дія та застосування. З олії виробляють препарат лінетол — для профілактики та лікування атеросклерозу. Лікування проводять 4-5 курсами з перервами на 2-3 тижні. Тривалість терапевтичного курсу — 1-1,5 місяця. Препарат протипоказаний при проносах й у разі посилення болю при супутньому холециститі. Зовнішньо лінетол також використовують для лікування забитих місць. Препарат лінетол містить етилові ефіри ненасичених жирних кислот з льняної олії. Він знижує рівень холестерину в крові. Лінетол входить до складу аерозольних препаратів вінізоль, левовінізоль, лівіан. З льняної олії виготовляють зелене мило і мильний спирт, що застосовують при захворюваннях шкіри.

З лляного волокна отримують різноманітні тканини — від брезенту до батисту. Насіння рослини містить до 30-47% леткої жирної олії. З нього виробляють оліфу, лаки та олійні фарби. Незамінна лляна олія й у виробництві лінолеуму (в перекладі "лінолеум" означає "лляна олія"), штучної шкіри і мила. Макуху після видобування олії використовують як корм для молодняку великої рогатої худоби.

Настій сухої трави. 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.

Слиз насіння. 1 частина цілого насіння на 30частин окропу. Збовтують протягом 15 хв., проціджують і віджимають. Приймають по 1/4 склянки тричі на день за півгодини до їди. Готують препарат безпосередньо перед вживанням (курс лікування — 2-3 тижні).

Свіжа лляна олія. Приймають по 1 столовій ложці 4-5 разів на день.

Лінетол. Приймають по 1,5 столової ложки перед їдою чи під час їди 1 раз на день.

Суміш олії льону та сирих яєць (зовнішнє). 1 склянка лляної олії, 4 сирих яйця. Ретельно перемішують. Для лікування забитих місць та опіків.

Дата добавления: 2014-01-04