Масковані депресії

Це ендогенний депресивний стан. при якому на перший план в клінічній картині виходить велика кількість різноманітних соматичних скарг; власне психічні афективні прояви стерті, нерідко виступають за фасадом.(Синоніми: латентна депресія, вегетативна депресія, соматична циклотимія, ларвована депресія).

Вважають, що близько 15-25% осіб, що звертаються до лікарів-інтерністів, мають приховану депресію.

Варіанти, до яких зводяться чисельні сомато-вегетативні порушення:

1.Алгічно-сенестопатичний

- кардіалгічний (біль в ділянці серця)

- цефалгічний (головний біль)

-абдомінальний (біль в животі)

2.Агрипнічний (стійке безсоння).

3.Діенцефальний:

а)вегетативно-вісцеральний (періодична тахікардія, відчуття жару, нестачі повітря, посилена перистальтика шлунку, кішківника, псевдопозиви на дефекацю)

б)псевдоастматичний (нападоподібно виникають порушення частоти ритму і глибини дихання із суб"єктивним відчуттям задухи)

в)вазомоторно-алергічний (періодично, найчастіше навесні або восени, з"являються відчуття закладення носових ходів з утрудненням носового дихання, відчуття тяжкості або оніміння в ділянках гайморових пазух)

4. Обсесивний

5. Наркоманічний (псевдозапої)

6. Порушення сексуальної сфери.

КРИТЕРІЇ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ.

· наявність субдепресивних станів із погіршенням самопочуття і вітального тонусу під кінець ночі і вранці та покращенням суб"єктивного стану ввечері

· наявність різноманітних сомато-вегетативних скарг (поліморфних), які не стосуються певної хвороби. Характерним є стійкість, тривалість і топографічна атиповість болю та неприємність відчуттів.

· наявність розладів вітальних функцій (порушення сну, апетиту, схуднення, або набирання ваги, статеві порушення, менструальні розлади.

· Особливості перебігу захворювання: періодичність і хвилеподібність сомато-вегетативних і психічних розладів, спонтанність до сезонності (весна-осінь) проявів захворювання

· Відсутність ефекту від соматичної терапії і наявність афекту від застосування антидепресантів.

· Позитивна аміназино-еозинофільна проба. У хворого визначають кількість еозинофілів у периферичній крові натще вранці, а потім - через 30хв після в/м ін"єкції 1мл 2,5% розчину аміназіну. Збільшення загальної кількості еозинофілів більше як на 30% із великим ступенем вирогідності свідчить про наявність прихованої депресії.

· Тест ММРІ. Підвищення балу за шкалою депресії вказує на приховану депресію, а всіх чи більшості "емоційних" шкал (істерії, гіпоманії, депресії, іпохондріт і певною мірою, психопатії, і соціальної інтроверсії) - на невротичні зміни особистості.

ЛІКУВАННЯ.

Визначається знаком фази та характером психопатологічної структури, з урахуванням ступеня вираженості симптоматики.

При меланхолічній депресії:

- трициклічні антидепресанти, які мають як тимоаналептичну так і стимулюючу дію:

меліпрамін 100 до 200-300 мг на добу

піразідол 200 до 350-400 мг на добу

анафраніл 100-200 мг на добу

Перший 1-1/2 тижні в/м або в/в крапельно. Покращення через 3-7 днів.

Побічна дія:

= сухість у роті

- затримка сечі

- тремор

- порушення акомодації

- гіпертензія

- безсоння

Не можна поєднувати з інітіаторами МАО, однак можна з нейролептиками і транквілізаторами.

При тривожній депресії:

- антидепресанти з седативною дією

амітріптілін 150-350 мг на добу

Спочатку парентерально, потім....

Рідко виражена тривога

Тізерцин с 25-50 мг на добу (в 3-4 прийома)

При різко виражений апситації маячення:

амітриптілін 200-3-- мг на добу

нейролептики (аміназін, галоперідол, тізерцин, стелазін)

Raptus melancholicus

галоперідол (до 40 м на добу)

стелазін (до 40 мг на добу)

аміназін (до 400 мг на добу)

При припиненні рактуса дози нейролептику знижують, а антидепресанти збільшуюуть.

Маніакальні стани:

нейролептики: в/м

хлорпіротіксен до 200-300 мг на добу

аміназін 300-500- мг на добу

тізерцин до 150-300 мг на добу

галоперідол до 60 мг на добу

Лікування триває до 2-3 місяців, навіть якщо збудження вдалось зняти.

Високі дози ЛІ 900-2000 мг на добу

рівень ЛІ в крові 1,6 ммоль/л підвищення доз припиняють

При чіткому ефекті дозу знижують поступово на 300 мг на добу

Профілактичне лікування: в дозі, яка не перевищує ЛІ в крові 0,6-0,7 ммоль/л

Література

1. Психіатрія. – підручник /За ред. Напрєєнко О.К. - К.:Здоров’я.- 2001.

2. Психіатрія і наркологія. – підручник /Гавенко В.Л. та ін.- К.:Здоров’я.-

1993.

3. Жариков Н.М. Психиатрия. – підручник. -М.:Медицина. –1989.

4. Медсестринство в психіатрії. – посібник /За ред.Чабана О.С.Тернопіль:-Укрмед-книга.- 2001.

Лекцію підготувала доцент Пітик О.М.

Затверджено на засіданні кафедри від “____”________20__р. Протокол №______

Зав. кафедрою д.м.н., професор М.І. Винник.

Дата добавления: 2014-01-04