Аналіз кінематики резьбошліфування

Шліфування різьби широко застосовують в машинобудуванні при виготовленні різьбонарізального інструменту, різьбових калібрів, накатних роликів, ходових гвинтів, черв'яків, черв'ячних фрез, мітчиків і т.д. Більшість з перерахованих деталей піддається термічній обробці, яка зазвичай призводить до зміни профілю різьби. Застосовують декілька способів шліфування різьб.

1. Шліфування різьб однонитковим шліфувальним кругом (рис. 8.3, а). Інструментом є однонитковий шліфувальний круг, профіль якого відповідає профілю однієї западини різьби. Вісь шліфувального круга встановлюють під кутом α нахилу гвинтової нарізки. Під час обробки шліфувальний круг отримує головний обертальний рух, а заготовка – повільне обертання (колова подача) і переміщення уздовж своєї осі на величину кроку за один оборот (поздовжня подача). Даним способом можна шліфувати різьби різного профілю і довжини.

2. Шліфування різьб багатонитковим шліфувальним кругом, що має кільцеві канавки. Існує два способи шліфування різьби багатонитковим кругом – повздовжній і врізний. Обидва вони значно продуктивніші шліфування однонитковим кругом, але вимагають більше часу на наладку.

Рисунок 8.3 – Способи шліфування різьб: а – однонитковим кругом;

б – багатонитковим кругом короткої різьби; в - багатонитковим кругом довгої різьби

Різьби з кроком до 4 мм на деталі із сталі вигідніше шліфувати багатонитковим кругом по всій заготовці. Шліфування багатонитковим кругом здійснюється при горизонтальній установці шліфувального круга, коли осі круга і заготовки паралельні.

Врізне шліфування різьби (рис. 8.3, б) застосовують для шліфування коротких різьб і деталей з кільцевою нарізкою (різьбові фрези). При шліфуванні коротких різьб кругу, що отримує головний обертальний рух, спочатку надається поперечна подача на повну або встановлену глибину профілю за проміжок часу, рівний приблизно 1/2 обороту заготовки, далі здійснюється повний оберт заготовки, і робочий хід закінчується. При цьому заготовка переміщується вздовж своєї осі з кроком шліфування різьби. Врізне шліфування здійснюється приблизно за 7/4 обороту заготовки. Ширина шліфувального круга повинна перевищувати довжину шліфованої різьби більш ніж на два кроки.

При паралельному розташуванні вісей круга і заготовки отримаємо деяку розбіжність розмірів профілів різьби по довжині обробленої поверхні,

але при звичайних для нормальних різьб співвідношеннях розмірів ця розбіжність, зважаючи на малий кут підйому різьби, незначна, тому нею нехтують. З цієї причини багатониткові круги не використовують при шліфуванні різьб крупних профілів і з великим кутом підйому.

Поздовжнє шліфування різьби (рис. 8.3, в) застосовують, коли довжина різьби значно більша ширини багатониткового круга. При даному способі шліфувальний круг, встановлений на повну глибину профілю різьби, отримує головний обертальний рух, заготовка – обертання і переміщення з кроком шліфованої різьби. Перші за рухом столу гребені шліфувального круга виконують попереднє шліфування, наступні – остаточне. При збільшенні ширини шліфувального круга росте його стійкість, але збільшується перебіг столу. Тому ширину круга порівнюють з довжиною шліфованої різьби: різьби завдовжки близько 200 мм шліфують кругом шириною 20 мм, а різьбу більшої довжини – кругом шириною 40 мм.

Дата добавления: 2014-01-04