Електроосвітлення та опромінення

План.

1. Типи ревнощів.

2. Подружні зради.

Такі феномени подружнього життя як ревнощі та зради є дуже складними для вивчення засобами психології та соціології. Як правило, ревнощі оцінюються або з теоретико-умозорових позицій або з позицій психотерапії.

Існують різні визначення ревнощів:

1. Декарт: ревнощі – вид страху при бажанні зберегти за собою володіння будь-яким благом.

2. Ушинський: ревнощі – пристрасна недовірливість, сумніви в будь-якій вірності (в любові, повній відданості); страх чужого успіху, острах, що будь-хто зробить краще; сумління, старанність.

Зазвичай виділяють дітей, професію, національність, спортивні здобутки, творчість.

Щодо між етапних стосунків, то існують різні погляди на ревнощі між чоловіком та жінкою:

1. Ревнощі – це складова статевої любові, інтимної дружби, вона каже про силу потягу.

2. Ревнощі як емоція, не притаманна любові, як тінь в стосунках людей.

3. Ревнощі – егоїзм в статевих відносинах.

Всі ці підходи розглядають ревнощі не як самостійний феномен, а як компонент почуття любові. Ревнощі можуть бути супутником різних станів любові, пов'язаних з неповагою в любові, її втратою або страхом втрати.

На різних фазах любовних відносин – ревнощі можуть проявлятися по-різному.

Друга фаза – фаза пристрасті (сприятливі умови для виникнення взаємної любові.

Деліса – дисбаланс любовних взаємин („парадокс пристрасті”; у одного з партнерів розвивається почуття ревнощів).

Можливе існування так званої „настанови на ревнощі”, тобто внутрішньої готовності зустрітися зі зрадою, очікування відповідної поведінки.

Типи ревнощів:

1. Власницькі ревнощі (завжди має належного господаря).

2. Ревнощі від обмеженості (властива людям з тривожно-млявим характером, невпевненість, комплекс неповноцінності; більш страждає ревнивець).

3. Звернені ревнощі (їх джерело: проекція власного подружньої невірності).

Прояви ревнивості розрізняються в залежності від темпераменту; також існує тендерна особливість: чоловічі ревнощі – як результат традиційного права над жінкою; жіночі – мають соціально-біологічну основу (виношення та вигодування дітей має обов'язкову умову: захист та допомога батькам, тому саме жінки більш ревниві, однак також може мати власницький характер).

Подружні зради:

Позашлюбні зв'язки майже зовсім недосліджена область подружніх відносин.

Дослідження Д. Сміта (США), Голода (1973); Шнабль (Німеччина); Харитонова, Тимченка (2002); Андеєвої (СПб. 2005).

Причини подружніх зрад: (Заславська, Грішина)

1. Нове кохання – де любов незначна або відсутня.

2. Відплата – помста за подружню зраду.

3. Поругана любов – відсутність взаємності, безвихідність любові.

4. Пошук нової любовного переживання – характерне для подружжя зі стажем.

5. Сповнення – сповнення любові, якої не вистачає.

6. Тотальний розпад сім'ї.

7. Випадковий зв'язок.

О. Лосєва:

Чоловіки частіше пояснюють зраду статевою потребою, яка частіше за все не пов'язана з будь-якими емоціями або духовним спілкування. Любов до інших жінок лише на 3 місяці.

1/10 – рушійна сила – любов;

1/3 – не бажають аналізувати причини зрад;

Жінки – подружня незадоволеність (2/3).

Харлі – дефіцит задоволення потреб штовхає на зраду, що породжують любовні трикутники.

А. Варга зазначає, що зрада не є раптовою подією.

Дослідження Андреєвої (2003) показало, що позашлюбні зв’язки мають негативну кореляцію з віком: чим менший, тим більша терпимість до зрад.

Імелінський визначає, що тенденція до зради визначається не лише статевим інстинктом, але звичайно потягом людини до пошуку нових переживань.

План

1. Спектр оптичного випромінювання.

2. Світлотехнічні величини.

3. Джерела оптичного випромінювання.

4. Освітлювальні та опромінювальні установки.

5. Проектування оптичного освітлення.

6. Електротехнічна частина освітлювальних і опромінювальних установок.

Дата добавления: 2014-01-04