Внутрішніх справ

УІ. Газообмін між кров’ю та тканинами.

1. Кисень – дифузія кисню з крові в тканини здійснюється за його градієнтом. Внаслідок різниці тиску О2 на межі капіляра і клітини (100 мм рт.ст.) відбувається дисоціація оксиНв і рух розчиненого кисню через стінку капіляра, міжклітинний простір, внутрішньоклітинний простір, оболонку мітохондрій (в мітохондріях кисень використовується для хімічних реакцій окислення). Якщо потреби клітини в енергії зростають, і тиск кисню біля мітохондрій падає нижче критичного рівня, тоді О2 для окислення не вистачає, і клітина переходить на анаеробний шлях енергозабезпечення з утворенням молочної кислоти. Не весь кисень, який потрапляє в капіляри, використовується тканинами. Частина його залишається у венозній крові. Різницю між відсотковим вмістом О2 в артеріальній і венозній крові називають коефіцієнтом тканинної утилізації кисню (КТУК). У стані спокою він дорівнює 25-30%. Це означає, що тканини за час перебування порції крові в капілярі встигають поглинути лише ¼ кисню, що до них надходить. При напруженій м’язовій роботі КТУК зростає до 50-60%. Під час напруженої діяльності, коли м’язові волокна стискають капіляри, де утрудняється і навіть припиняється кровообіг, у постачанні киснем міокарда і скелетних м’язів бере участь міоглобін. Його особливістю є те, що вже при РО2=10 мм рт.ст., він повністю переходить у міооксигемоглобін. Зв’язок О2 із залізом у міоглобіні міцніший, тому міоглобін віддає кисень тільки при гіпоксії.
2. Вуглекислий газ переходить з тканин у кров завдяки різниці його парціального тиску. У мітохондріях РСО2 становить 60 мм рт.ст., у тканиній рідині – 48 мм рт.ст., у венозній крові – 46 мм рт.ст.

Кафедра загальноправових дисциплін

Дата добавления: 2014-01-04