Методи та моделі макроекономіки

Характеристика основних макроекономічних суб’єктів

Сектор домашніх господарств містить усі приватні господарства країни (звичайні сім’ї), діяльність яких спрямована на задоволення власних потреб.

Домашні господарства проявляють три основних види економічної активності: пропонують фактори виробництва, споживають частину отриманого доходу і заощаджують.

Підприємницький сектор - це сукупність усіх фірм, зареєстрованих у межах країни (мета діяльності фірм - отримання прибутку).

Підприємницький сектор проявляє такі види економічної активності: пред'являє попит на фактори виробництва, пропонує результати своєї діяльності та інвестує.

Державний сектор містить усі державні інститути та установи.

Основне завдання держави - створення суспільних благ, які надходять споживачам «безоплатно» (безпека, досягнення фундаментальної науки, послуги державної, соціальної та виробничої інфраструктур тощо). Основні цілі державного сектору - задоволення потреб у суспільних благах, а не отримання прибутку; зростання суспільної продуктивності праці та зниження витрат на споживання домашніх господарств.

Для забезпечення своєї діяльності державний сектор проявляє такі види економічної активності: збирає податки, здійснює державні закупки товарів та послуг, а також надає пропозицію грошей для всіх макроекономічних суб'єктів.

Сектор закордон (зовнішньоекономічний сектор) містить усі економічні суб'єкти, які знаходяться за межами даної країни, а також іноземні державні інститути.

Вплив закордону на вітчизняну економіку здійснюється через взаємний обмін товарами, послугами, капіталом та національними валютами.

Макроекономічні суб'єкти приймають рішення під впливом таких факторів:

- в силу своїх переваг;

- під дією кон' юнктури;

- у відповідь на дію інших макроекономічних суб'єктів.

Макроекономіка використовує широкий спектр методів: аналіз; синтез;індукцію;дедукцію;абстракцію;економіко-математичне моделюван-ня та ін.

Аналіз — це метод дослідження, при якому об'єкт дослідження розкладається на складові частини, кожна з яких вивчається окремо.

Синтез — це метод дослідження, який базується на поєднанні різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв'язків між ними.

Аналіз і синтез, як методи дослідження, застосовуються в єдності.

Індукція — рух думки від конкретного до всезагального, від знання нижчого ступеня до знання вищого ступеня.

Дедукція - рух думки від всезагального до одиничного. Поєднання методів індукції - дедукції забезпечує зв'язок одиничного, особливого і всезагального.

Метод наукової абстракції — це метод поглибленого пізнання реальних економічних процесів шляхом виділення основних, найсуттєвіших сторін певного явища і очищення його від усього неістотного, випадкового.

Економіко-математичне моделювання – це побудова різноманітних макроекономічних моделей. Макроекономічні моделі - це математичні рівняння, в яких виражені реальні економічні процеси в абстрактному та спрощеному вигляді. Створити модель — це означає знайти функцію, яка пов'язує ендогенні та екзогенні змінні макромоделі.

Ендогенні змінні — це величини, шо визначаються в результаті розв'язання моделі (наприклад: величина реального національного доходу, рівень зайнятості, ставка реальної заробітної плати, реальна ставка процента, рівень цін). Екзогенні змінні — це величини, що знаходяться поза макромоделлю (як правило, це технологія виробництва, характер поведінки економічних суб'єктів на кожному з ринків, ставка оподаткування, величина пропозиції грошей).

Дата добавления: 2014-01-04