Сутність ВВП, особливості та методи його вимірювання

Головний макроекономічний показник - валовий внутрішній продукт (ВВП), який характеризує сукупну ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених на економічній території країни за певний період.

Термін "внутрішній" означає, що при вимірюванні ВВП враховуються результати виробництва підприємств, організацій, установ незалежно від того, чи вітчизняними є ці підприємства, чи вони контролюються іноземним капіталом, наприклад, є дочірніми відділеннями іноземних корпорацій.

Під "економічною територією" країни розуміють територію, яка адміністративно керується урядом даної країни та в межах якої особи, товари і гроші можуть вільно переміщуватися. Вона не охоплює територіальні анклави інших країн (посольства, військові бази тощо), але містить такі анклави даної країни, які розташовані на території інших країн.

Валовий національний продукт (ВНП), з 1993 року – валовий національний дохід (ВНД) – це вартість продукції та послуг, вироблених за певний період факторами виробництва, що знаходяться у власності держави або громадян даної країни (резидентів), в тому числі й на території інших країн.

ВНП = ВВП + доходи, які отримали резиденти із-за кордону у зв’язку з їхньою участю у виробництві ВВП інших країн (оплата праці, проценти, дивіденди) – доходи, оплачені резидентам інших країн за участь у виробництві ВВП даної країни (оплата праці, проценти, дивіденди).

В цілому фізична особа або організація (юридична особа) вважаються резидентами тієї економіки, з якою вони пов'язані тісніше, ніж з будь-якою іншою, або ж тієї економіки, де міститься центр їхніх інтересів:

• у випадку підприємств (фірм) – центр інтересів міститься на території тієї країни, де вони здійснюють свою діяльність. Тобто всі підприємства, організації, установи, які здійснюють свою діяльність на території певної країни, у відповідності із СНР, вважаються її резидентами, навіть якщо вони частково або повністю перебувають у власності іноземців. Відповідно, іноземні філіали внутрішніх підприємств (або їхні дочірні компанії) не є резидентами економіки тієї країни, де розташована головна компанія;

• щодо фізичних осіб – резидентами при розробці національних рахунків вважаються всі ті, хто працює і проживає на території країни протягом року або більше, незалежно від громадянства і національності. До резидентів не належать іноземні туристи, сезонні робітники, іноземці, які прибули в короткотермінові відрядження, іноземні дипломати (незалежно від терміну їхнього перебування). Проте іноземці, які проживають на території даної країни протягом тривалого часу і пов'язані з нею економічно, належать до резидентів даної країни;

• органи державного управління є резидентами своєї країни навіть у тих випадках, коли розглядається діяльність, яку вони виконують за кордоном (наприклад, посольства іноземних держав і громадяни тієї ж країни, що працюють в них, є резидентами своєї економіки).

Особливості розрахунку ВВП:

1) за допомогою ВВП вимірюють всю вироблену продукцію, незалежно від того, продана вона, чи ні. Не продана продукція – це приріст запасів;

2) ВВП обчислюється у вартісному виразі. Може розраховуватись у поточних і в співставних цінах;

3) при розрахунку ВВП виключається подвійний рахунок, тобто враховується тільки кінцева продукція і не враховується проміжна продукція;

• проміжна продукція – це товари і послуги, придбані з метою подальшої переробки, обробки або для перепродажу;

• кінцева продукція – це частина ВВП, що остаточно виходить за межі поточного виробництва і використовується для споживання, нагромадження, експорту, а не для подальшої переробки чи перепродажу.

4) при розрахунку ВВП враховується вартість товарів і послуг, вироблених лише в поточному періоді. А тому із розрахунків вилучають так звані невиробничі операції, які бувають двох типів:

• перепродаж товарів;

• чисто фінансові операції.

У свою чергу, чисто фінансові операції поділяються на:

• державні трансфертні виплати. Під трансфертами в цілому розуміють односторонній потік благ, доходів, які мають перерозподільчий і безоплатний характер. Коли мова йде про державні трансферти, то це є виплати із державного бюджету (пенсії, стипендії, допомога по безробіттю, подарунки ветеранам, допомога багатодітним та малозабезпеченим сім'ям і т. ін.);

• приватні трансфертні платежі (допомоги батьків дітям-студентам, подарунки заможних родичів тощо). Ця операція не є наслідком виробництва, а виступає як акт передачі коштів від однієї приватної особи до іншої;

• операції з цінними паперами (купівля-продаж акцій, облігацій також вилучається із ВВП, оскільки це є обмін паперовими активами, перерозподіл власності).

Методи вимірювання ВВП:

1) за виробленою продукцією (виробничий метод);

2) за витратами (метод кінцевого використання);

3) за доходами (розподільчий метод).

Розрахунок ВВП виробничим методом

При розрахунку ВВП виробничим методом підсумовується додана вартість, створена всіма галузями економіки, або від валового випуску віднімається проміжне споживання.

Тобто по кожній галузі економіки спочатку розраховується валовий випуск, який потім зменшується на величину проміжного споживання. Отриманий показник характеризує сукупну вартість кінцевої продукції, або додану вартість, створену всіма галузями економіки.

Додана вартість – це вартість виробленої фірмою продукції без вартості проміжних товарів і послуг, що були придбані фірмою і використані в процесі виробництва. Це різниця між виручкою від реалізації продукції і сумою матеріальних витрат на виробництво та реалізацію продукції. Додана вартість включає суму заробітної плати, амортизаційних відрахувань та прибутку.

Розрахунок ВВП за витратами

ВВП за витратами – це сума витрат всіх економічних агентів, які використовують ВВП: домогосподарств, фірм, держави та іноземців, які імпортують товари з даної країни. У підсумку отримуємо сукупну вартість всіх товарів і послуг, спожитих суспільством:

ВВП = C + G + Ig + NE,

де С – споживчі витрати домогосподарств на товари і послуги (за винятком витрат на придбання житла);

G – державні витрати (не включаються трансфертні платежі, а також отримання-виплата кредитів);

Ig – валові приватні внутрішні інвестиції, які містять витрати фірм на: будівництво будинків і споруд; придбання обладнання, машин, механізмів, нових технологій; створення товарно-матеріальних запасів; амортизацію, а також витрати домогосподарств на придбання житла (будинків, квартир тощо).

Якщо показник валових приватних внутрішніх інвестицій (Ig) зменшити на величину амортизаційних витрат (А), то ми отримаємо показник чистих приватних внутрішніх інвестицій (In), який характеризує чистий приріст обсягу нагромадженого капіталу. Отже:

In = Ig - A

Співвідношення між валовими інвестиціями та амортизаційними відрахуваннями є добрим індикатором того, в якому стані перебуває економіка країни. Так, наприклад:

якщо Ig > А; In > 0 – економіка знаходиться на піднесенні, її виробничі потужності зростають;

Ig = А; In = 0– економіка в застої;

Ig < А; In < 0–економіка йде на спад (капітал фірм спрямовується на споживання).

NЕ – чистий експорт товарів і послуг за кордон. Розраховується як різниця між експортом та імпортом.

Розрахунок ВВП за доходами

При розрахунку ВВП розподільчим методом підсумовуються всі види факторних доходів, а також два компоненти (амортизаційні витрати і чисті непрямі податки на бізнес), які не є доходами. Іншими словами, розраховуючи ВВП за доходами, потрібно знайти суму таких його складових:

1) винагорода за працю (цей компонент містить заробітну плату, а також внески підприємств на соціальне страхування, у пенсійний фонд, фонд зайнятості тощо);

2) рентні платежі – це доходи, які отримують власники за здані в оренду нерухомість та землю;

3) процент – дохід від капіталу;

4) прибуток, який отримують індивідуальні товаровиробники та корпорації: а) податок на прибуток; б) розподілений прибуток; в) нерозподілений прибуток;

5) амортизаційні відрахування;

6) чисті непрямі податки на бізнес – непрямі податки на бізнес (податок на додану вартість, акцизи, мито та ін.) за відрахуванням субсидій. З економічної точки зору, це різниця між цінами, за якими купують товари споживачі, та продажними цінами фірм;

У більшості країн світу найпоширенішими із наведених методів розрахунку ВВП є метод кінцевого використання та виробничий метод. Вибір того чи іншого методу розрахунку визначається наявністю надійної, вірогідної інформаційної бази.

Дата добавления: 2014-01-04