Програмне забезпечення для опрацювання мультимедійних даних

Формати відеофайлів

Adobe Flash Media	.swf	Відео Flash Цей формат файлу здебільшого використовується для передавання відео через Інтернет за допомогою програвача Adobe Flash.
Медіафайл Windows	.asf	Advanced Streaming Format Цей файл зберігає синхронізовані мультимедійні дані та може використовуватися для потокового відтворення через мережу аудіо- та відеовмісту, зображень і команд сценаріїв.
Відеофайл Windows	.avi	Audio Video Interleave Цей мультимедійний формат файлу використовується для збереження звуку та відеозображення у форматі Microsoft Resource Interchange File Format (RIFF). Це один із найуживаніших форматів, оскільки звук і відеовміст, які стискаються за допомогою різноманітних кодеків, можуть зберігатись у файлі з розширенням.avi.
Файл фільму	.mpg або.mpeg	Moving Picture Experts Group Цей стандарт відео- й аудіокомпресії, який розвивається, було створено Moving Picture Experts Group. Цей формат файлу було створено спеціально для використання на мультимедійних пристроях, наприклад, на відеокомпакт-дисках і дисках CD-i.
Відеофайл Windows Media	.wmv	Windows Media Video Цей формат файлу стискає звук і відео за допомогою кодека Windows Media Video. Це дуже стиснутий формат, який потребує мінімальний обсяг дискового простору на жорсткому диску комп’ютера.

Програвач мультимедіа (або медіаплеер) — це програма, що призначена для відтворення файлів мультимедіа. Більшість програмних програвачів мультимедіа дають змогу відтворювати файли аудіо та відео, збережені в різних форматах.

До складу більшості сучасних операційних систем входять програми, що дають змогу відтворювати звукові файли та переглядати відео. Зокрема, в ОС Windows це Windows Media Player,

Програма Програвач Windows Media, що належить до програм ОС Windows, поєднує відеомагнітофон, аудіопрогравач і радіо. Очевидно, що звук не можна буде почути, якщо комп’ютер не має звукової карти та до нього не під’єднано пристрої для виведення звуку: навушники або гучномовці (акустична система).

Іноді трапляється, що аудіо- чи відеофайли потрібно перетворити на інший формат. Наприклад, відеозаписи, зняті на мобільний телефон у форматі 3GP, для подальшого опрацювання можуть бути перетворені у формат AVI або WMV.

Для перетворення файлів з одного формату на інший використовують спеціальні програми — конвертери, добір яких залежить від вихідного формату файла та формату, на який його потрібно перетворити.

Конвертер — програма, яка перетворює у файлі дані з одного формату на інший. Зміни і втрати даних, які можуть виникнути під час перетворення, залежать від форматів початкового і кінцевого файлів і від застосованої програми перетворення.

Використовувати мультимедійні програми та опрацьовувати мультимедійні дані можна лише за наявності в комп’ютері відповідного обладнання.

Мінімальний набір мультимедійного обладнання складається зі звукової карти (плати, що приєднується до материнської плати), до якої через відповідну панель системного блока під’єднується акустична система (колонки), та накопичувача для оптичних дисків. Звук, який чує користувач комп’ютера, — результат роботи двох взаємопов’язаних компонентів: звукової карти та акустичної системи. Їхній добір залежить від потрібної якості звука та сфери використання ПК (ігри, домашній мультимедійний центр, домашній кінотеатр для перегляду DVD-відео тощо). Проте якість відтворення звуку залежить не лише від пристроїв, а й від програмного забезпечення.

До ширшого комплекту мультимедіа-системи належать відеокамера, відеомагнітофон, цифрова фотокамера тощо.

Фізичне під’єднання зазначених пристроїв має супроводжуватися встановленням відповідних програм — драйверів (від англ. to drive — керувати, вести), які керують роботою периферійних пристроїв комп’ютера. Як правило, відповідні драйвери розміщуються на CD-дисках і входять до комплекту під час продажу пристрою, оскільки кожен тип зовнішнього пристрою має індивідуальний драйвер. Створюючи мультимедійний центр, слід пам’ятати, що ефективна робота на комп’ютері з відео та графікою потребує особливих характеристик процесора, оперативної пам’яті, жорсткого диска.

Розглянемо створення та збереження відеофільму на прикладі програми Windows Movie Maker (англ. Movie Maker – той, що створює кіно), яка входить до складу стандартних прикладних програм операційної системи Windows. Ця програма є відеоредактором. Для запуску програми слід виконати Пуск \Усі програми\ Windows Movie Maker.

Загальні вимоги до створення відеофільму

Термін відеофільм походить від терміна кінофільм (англ. cine-film –кіноплівка, кінофільм), який у широкому розумінні означає твір кіно-мистецтва. Відеофільм відрізняє від кінофільму спосіб фіксації даних: кінофільм – на фотографічних плівках із використанням кінокамер, а відеофільм – на відеокасетах і відеодисках із використанням відеокамер.

Для невеликих за розміром кіно- та відеофільмів використовують термін кліп (англ. clip – стискувати, обрізати), або відеокліп. Останнім часом відеокліпи широко використовуються у музичній індустрії. Їх називають музичними відеокліпами.

За своєю структурою і технологією створення потокові презентації фактично є відеофільмами (відеокліпами), призначеними для представлення чого-небудь нового: ідей, проектів, продукції, товару тощо. Для створення потокових презентацій використовують відеоредактори.

На першому етапі відеомонтажу необхідно створити новий проект.

Для цього слід виконати Файл Создать проект (рос. Создать проект –створити проект) або вибрати кнопку Создать проект на панелі інструментів. Проект містить посилання на мультимедійні об’єкти, що входять до складу фільму, значення їх властивостей у конкретному фільмі та інші дані, що потрібні для роботи над монтажем фільму. Для збереження проектів програма Windows Movie Maker використовує спеціальний формат MSWMM (англ. Microsoft Windows Movie Maker). Користувачу потрібно періодично зберігати файл проекту для того, щоб у разі збоїв у роботі комп’ютера результати монтажу не були втрачені.

Файли об’єктів, що будуть входити до фільму, слід помістити в один зі збірників. Для впорядкування об’єктів бажано заздалегідь створити в збірнику папки, наприклад, як подано на рисунку 2.82: папка тварини, в якій створені папки Відео, Звуки, Фото. Для створення папки в обраній необхідно скористатися кнопкою Создать папку сборников (рос.создать папку сборников – створити папку збірників) або відповідною командою контекстного меню папки Сборники.

На другому етапі слід вставити мультимедійні об’єкти зі збірника в область монтажу перетягуванням. Це можна виконати так:

1. Установити режим розкадровки вибором відповідної кнопки.

2. Перетягнути по черзі відповідно до розробленого сценарію з папок Відео та Фото відео- та графічні об’єкти у великі прямокутники (кадри) Області монтажу (Перейти в режим відображення шкали часу.

4. Перетягнути по черзі відповідно до розробленого сценарію звукові об’єкти з папки Звуки в Область монтажу в ті точки на шкалі часу, з яких розпочнеться відтворення звуку.

5. Відредагувати тривалість показу вставлених об’єктів.

Якщо вставляти відеооб’єкт у режимі відображення шкали часу, то під час перетягування біля вказівника з’являється позначка, а на відеодоріжці та на звуковій доріжці – позначка, яка вказує на місце вставлення об’єкта (рис. 2.84, 1–2). Біля вказівника також з’являється прямокутник з повідомленнями про момент часу в загальній тривалості фільму, з якого почнеться демонстрація об’єкта (наприклад, 0 год 0 хв 10,80 с), про ім’я об’єкта, біля якого вставляється вибраний об’єкт (наприклад, MOV05670) і тривалість показу об’єкта (наприклад, 0 год 0 хв 25,39 с).

Для відеооб’єктів тривалість їхнього показу буде дорівнювати встановленій тривалості у відповідному відеофайлі. Зміна тривалості показу відеооб’єкта здійснюється аналогічно зміні тривалості показу графічного об’єкта, тільки можна перетягувати як ліву, так і праву межу відеооб’єкта на відеодоріжці. При цьому фрагмент відеооб’єкта не буде відтворюватися від його початку або кінця до моменту часу, визначеного положенням межі. Для більш точного редагування об’єкта в Області монтажу можна збільшити/зменшити масштаб відображення об’єктів. Для цього використовують кнопку Увеличить/уменьшить шкалу времени (рос. увеличить/уменшить шкалу времени – збільшити/зменшити шкалу часу).

Під час перетягування меж у вікні програвача відображається поточний відеокадр, що дає змогу зорієнтуватися, до якого місця слід перетягнути межу. Це процес оборотний і можна в подальшому відновити тривалість показу відеооб’єкта, перетягнувши межу у зворотному напрямі.

Разом з тим збільшити тривалість показу більше, ніж це передбачено властивостями файлу, неможливо. Звукові об’єкти вставляються і редагуються аналогічно відеооб’єктам, тільки перетягуються вони на звукову або музичну доріжку.

У ході вставлення звукових і відеооб’єктів та під час їхнього редагування (зміні тривалості, зміні моменту часу початку відтворення) відбувається синхронізація звукового і відеоряду.

Результати монтажу слід періодично переглядати у вікні програвача.

На наступному третьому етапі монтажу відеофільму вставляються титри або текстовий супровід.

На четвертому етапі монтажу відеофільму, коли розміщення та тривалість показу всіх об’єктів визначена, фільм доповнюється звуковим супроводом диктора (якщо це передбачено сценарієм) і музичним супроводом.

Звуковий супровід диктора може бути записано у відповідний файл з використанням програми Звукозапис, а потім вставлено до фільму описаним вище способом.

Для запису звукового супроводу диктора з використанням можливостей самої програми Windows Movie Maker необхідно вибрати точку на шкалі часу і виконати Сервис \Шкала времени комментария або вибрати кнопку у лівій частині Області монтажу.

П’ятий етап монтажу відеофільму полягає в налаштуванні відеоефектів і ефектів переходу між кадрами фільму. Для цього краще перейти до режиму розкадровки в Області монтажу.

Для вставлення відеоефекту достатньо на панелі Сборники вибрати папку Видеоэффекты та перетягнути потрібний ефект на кнопку в нижньому лівому куті потрібного кадру. До кожного кадру можна встановити кілька відеоефектів. Для попереднього перегляду результату застосування ефекту слід скористатися програвачем. Для видалення ефекту слід вибрати кнопку на потрібному кадрі та натиснути клавішу Delete.

Для вставлення ефекту переходу між кадрами необхідно на панелі Сборники вибрати папку Видеопереходы та перетягнути потрібний ефект на прямокутну область між потрібними кадрами. Результат застосування ефекту слід переглянути з використанням програвача. Для видалення ефекту переходу слід вибрати прямокутну область між потрібними кадрами і натиснути клавішу Delete.

Після застосування всіх ефектів слід перевірити результати монтажу з використанням програвача програми.

Останній етап роботи над відеофільмом – збереження відеофільму у файлі. Для цього потрібно:

1. Виконати Файл\Сохранить файл фильма

2. Указати дію над файлом у першому вікні Мастер сохранения фильма:

· збереження в зовнішній пам’яті комп’ютера користувача;

· запис на оптичний диск;

· відправлення електронною поштою;

· розміщення на веб-сайті;

· запис у пам’ять цифрової відеокамери.

3. Вибрати кнопку Далі.

4. Якщо обрано збереження в зовнішній пам’яті комп’ютера, то слід у наступному вікні вказати ім’я файлу та папку, в яку він буде збережений, та вибрати кнопку Далі.

5. Установити значення параметрів якості відеофільму та вибрати кнопку Далі.

6. Дочекатися завершення кодування фільму з обраними параметрами якості та запису в файл.

Файл буде збережено у форматі WMV і в подальшому його можна використовувати як звичайний відеофайл: копіювати, відтворювати з використанням відеопрогравачів, конвертувати, вставляти в слайдові презентації тощо.

Дата добавления: 2014-01-04