Электронные издания. Основные виды и выходные сведения [Текст ] : ГОСТ 7.83-2001

Ясна зірниця світова [Ноти]: Богданів марш

За сестрою [Текст]: Козацька помста

В країні журавлів: новели, етюди, оповід.

Україна — Німеччина: розвиток законодавства в рамках європейського права: матеріали семінару

Інформатика [Текст]: проб. підруч.: у 2 ч.

Відомості, що відносяться до назви, можуть бути різнорідними або однорідними. Різнорідні відомості чи групи різнорідних відомостей, що відносяться до назви, наводять зі знаком "двокрапка", що передує їм. Однорідні відомості розділяють між собою тими самими розділовими знаками, які наявні у джерелі інформації, наприклад:

Роздивись та розкажи: бесіди за малюнками: для тих, кому 4, 5, 6...

Однак, якщо у джерелі інформації однорідні відомості, що відносяться до назви, розділені крапками, в описі їх на водять через кому. Це пов’язано з новими правилами вживання малих і великих букв. За відсутності розділових знаків у джерелі інформації ці відомості також розділяють комами, наприклад:

Редакторська справа: проблеми майстерності: зміст, форма, нюанси

У тому випадку, якщо у джерелі інформації уміщено більше однієї назви, одну з них, вибрану за визначеними правилами (тематичним, виділеним якимось чином, наведе ним першим) наводять в описі як основну назву, а другу — як відомості, що відносяться до назви. Другу назву завжди наводять з великої літери (на відміну від інших відомостей, що відносяться до назви), і слова в ній не скорочують, наприклад:

Зоряниця [Образотворчий матеріал]: (Язицька Зірка—Чарівниця)

Відомості, необхідні для розкриття чи пояснення основної назви, жанру твору, виду документа тощо, можуть бути сформульовані на основі аналізу документа. В цих випадках їх беруть у квадратні дужки. Наприклад,

Яблони в цвету [Ноты]: Жизнь, воплощенная в песне: [из репертуара Е. Мартынова]

В описі деяких видів документів відомості, що містять по­значення матеріалу, є обов'язковими, у тому разі, якщо вони не були вміщені у заголовку бібліографічного запису, наприклад:

Відомості про відповідальність містять інформацію про осіб та (або) організації, що брали участь у створенні інтелектуального, художнього чи іншого змісту документа, що є об’єктом опису. Імена авторів – це відомості про осіб, що створили даний твір або брали участь у його створенні, а також організації, від імені яких публікується документ. Відомості про організації, з якими автор професійно пов'язаний, у тому вигляді, як вони вказані у документі, використовують для більш повної ідентифікації автора і називають відомостями щодо належності автора. Відомості про інших осіб, які беруть участь у створенні документа, включають дані про тих, хто складав документ (особи чи організації, які склали видання з творів одного чи кількох авторів, або ж зібрали з різних дже­рел і обробили для опублікування друковані, рукописні чи інші матеріали), редакторів, перекладачів, авторів передмов, коментарів, авторів літературної обробки, художників-ілюстраторів, фотографів тощо. Разом із найменуванням організації може бути наведена інформація, що зазначена в документі й стосується місцезнаходження, а також дат і місця проведен­ня конференції чи іншої тимчасової організації.

Відомості про відповідальність зазначають у такій послідовності:

ü Індивідуальний автор.

ü Інші особи (редактор, перекладач, упорядник, художник). Вказують тоді в описі, коли вони вказані на титульній сторінці.

ü Колективний автор (організація чи установа, яка сприяла у виданні даного документу).

Між цими групами елементів бібліографічного опису ставиться знак приписної пунктуації крапка з комою.

Перші відомості про відповідальність є безумовно обов’язковим елементом бібліографічного опису, їх необхідно наводити в тому вигляді, як вони подані в документі. Вони можуть складатися з імені особи (осіб), назви організації разом зі словами, що уточ­нюють категорію їх участі у створенні документа, що є об'єктом опису.

Першим відомостям про відповідальність передує знак навскісна риска. Наприклад,

Дата добавления: 2014-01-04