Види радіаційних уражень

Джерелами радіаційного ураження є потоки гамма випромінювань і нейтронів, а також альфа-, бета- і гамма-випромінювання радіоактивних речовин. Ступінь ураження визначається дозою іонізуючого опромінювання – кількістю енергії, яка поглинається 1 см³ середовища. Шкідлива дія іонізуючого випромінювання виникає в результаті виникнення при вторинних хімічних реакціях, які окислюють радикали і перекис водню, що викликає глибокі зміни білків, ферментів та інших речовин, порушення нормального функціонування систем і органів людини, що приводять до виникнення променевої хвороби.

Променева хвороба може розвиватися як при зовнішньому опромінюванню організму, коли джерело радіації знаходиться зовні (в перші хвилини, години після радіаційної аварії, обумовлені продуктами радіоактивного ділення і наведеної активності), так і при внутрішньому опромінюванні – від попадання радіоактивних речовин всередину організму людини.

Тяжкість променевої хвороби залежить від величини дози опромінювання, яку людина отримала за певний відрізок часу, а також стану організму до опромінювання. Сильна втома, хвороби, травми, опіки підвищують чутливість організму до дії радіоактивних випромінювань. Гостра променева хвороба розвивається після однократного або повторного опромінювання всього (більшої частини) організму значними дозами радіації у відносно короткий відрізок часу. Хронічна променева хвороба розвивається після протяжного або багатократного опромінювання організму невеликими дозами радіації. За тяжкістю розпізнають чотири ступеня гострої променевої хвороби: І ступінь (легка), ІІ ступінь (середня), ІІІ ступінь (тяжка) і ІV ступінь (надто важка).

Променева хвороба І ступеню виникає при отримані людиною дози від 100 до 300 р і характеризується слабко вираженими признаками: загальною слабкістю, легкою нудотою, ко-роткочасним головокружінням, підвищеною пітливістю.

Променева хвороба ІІ ступеню виникає при отримані людиною дози опромінювання 200-300 р і характеризується більш чітко вираженими признаками: загальною слабкістю, нудотою, короткочасним головокружінням, підвищеною пітливістю, блювотою і спрагою.

Променева хвороба ІІІ ступеню виникає при дозах опромінювання більше 300 р і характеризується: головними болями, загальною слабкістю, нудотою, багатократною блювотою, головокружінням, спрагою, сухістю і гіркотою у роті.

Променева хвороба ІV ступеню виникає при дозах опромінювання більше 600 р і в більшості випадків наступає смертельний кінець. Первинна реакція проявляється через півгодини після опромінення і, характеризується більш чітко вираженими признаками, ніж променева хвороба ІІІступеню.

З метою профілактики від захворювань променевою хворобою і захисту від дії радіонуклідів необхідно з моменту отримання повідомлення про радіоактивне зараження негайно приступити до проведення йодної профілактики. Для цієї мети на протязі семи днів кожний день приймайте по одній таблетці (0, 25 г) йодистого калію. Можна використати йодистий калій із колективних аптечок, аптечки індивідуальної АІ-2 або її аналогу. Йодну настойку можна приготувати самому: три-п’ять крапель розчину йоду на стакан води. При вході в зону радіаційного забруднення необхідно прийняти 6 таблеток радіозахисного засобу № 1 за один прийом і запити водою. При тривалому опромінюванню через 4-5 годин прийняти ще 6 таблеток.

Для зменшення ступеню ураження людей, що підверглися зараженню радіоактивними речовинами, проводиться часткова або повна санітарна обробка. Мета санітарної обробки – вида-лити радіоактивні речовини з шкіряних покровів людини і засобів захисту, одягу і взуття.

При появі прикмет захворювання променевою хворобою необхідно прийняти таблетку етаперезину із аптечки АІ-2, через 3-4 години за вказівками лікаря необхідно систематично прий-мати антибіотики (тетрациклін, біоміцин) або сульфаніламіди (фталазол, етазол). Якщо радіоактивні речовини попали всередину організму, приймають заходи щодо їх виведення. Для цього вводять у шлунок адсорбенти, які мають здатність до виводу РР і не допускають їх всмоктуванню у кров. Через 15-20 хвилин після прийому адсорбенту необхідно провести промивку шлунку потерпілого. Після промивання потерпілому знову необхідно дати адсорбент або соляне послаблююче.

Питання подальшого лікування ураженого радіоактивними речовинами вирішує лікар. Однак треба враховувати, що хворим променевою хворобою протипоказані фізичне навантаження і переохолодження. Їх треба перевозити на транспорті без тряски і переносити на носилках.

Дата добавления: 2014-01-04