Самостійне вивчення

ДОДАТОК 3.2

До Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями

ЕКОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД СУШІ ТА ЕСТУАРІЇВ ЗА КРИТЕРІЯМИ ВМІСТУ СПЕЦИФІЧНИХ РЕЧОВИН ТОКСИЧНОЇ ДІЇ

Клас якотіі вод	І	ІІ	ІІІ	IV	V
Категорія якості вод   Токсичний ефект
Оцінюєгься смертність Daphrvia magna Str. Ceriodaphnia affinis LіII та інших тест-об`єктів протягом 48 та 24 годин біотестування і виражається в % (Брагинський, 1985)*	Смертність відсутня	Смертність відсутня або менша 10 % протягом 48-годинного випробовування	Смертність відсутня або менша 10 % протягом 48-годинного випробовування	Смертність дорівнює 50% і більше протягом 48-годинного випробування	Смертність дорівнює 50% і більше протягом 24-годинного випробування
Оцінюється смертність Ceriodaphnіa affinis ІіІІ протягом 48 годин біотестування і виражається в одиницях гострої летальної токсичності**	відсутня	відсутня	Відсутня	Відсутня	відсутня		>1
Оцінюється зменшення величин біохімічного споживання кисню бак­теріями протягом однієї доби (БСК1) за методом Кньоппа і виражається в % (Метод визначення…, 1983)			<10,0.	10.0-30.0	31.0-50.0	51.0-70.0	>70,0
Оцінюється виживання або плодючість Cеriodaphnia протягом 7 -10 діб біотестування і виражається в диницях хронічної токсичності***	<1			2	4		>8

* У розробці цієї класифікації брала участь А.М. Крайнюкова (УкрНДІЕП).

** Одиниця гострої летальної токсичності – це кратність розбавлення води, при якій гине 50 % і більше особин тест-об`єкта (КНД 211.1.4.055 – 97).

***Одиниця хронічної токсичності — це найбільше значення мінімальної кратності розбавлення води, в якій хронічна токсичність не виявляється (КНД 211.1.4.056 - 97).

1. Форми розподілу праці.

2. Особливості організації робочих місць на оптових підприємствах.

Питання 1. При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що на оптових підприємствах виконується комплекс робіт, пов'язаних із підготовкою до приймання і прийманням товарів, розміщенням їх за місцем зберігання, підготовкою до відпус­кання і відпускання їх у роздрібну мережу. Технологія вико­нання цих операцій на складах повинна забезпечити високу ефе­ктивність їх діяльності. У зв'язку з цим особливого значення на­буває розробка раціональної технології виконання складських операцій, удосконалення якої полягає в постійному пошуку кращих форм і методів їх організації та управління.

Тому управління технологічним процесом на складі являє собою сукупність прийомів і методів, з допомогою яких забезпе­чується виконання різних операцій з метою підвищення ефекти­вності використання трудових, паливно-енергетичних і фінансо­вих ресурсів і високої якості обслуговування оптових покупців.

Збільшення обсягів діяльності оптових підприємств по­требує створення чіткої системи оперативного управління, яка забезпечила б чітку діяльність працівників усіх категорій, їх рів­номірне навантаження протягом робочого дня і оперативний ко­нтроль за ходом виконання усіх операцій з постачання, при­ймання, зберігання та відпускання товарів.

Управління торговельно-технологічним процесом на складі повинно забезпечувати вирішення таких завдань:

• визначення і облік особливостей роботи кожного скла­ду;

• своєчасне і кваліфіковане проведення приймання това­рів за кількістю і якістю;

• використання сучасних механізмів, складського техно­логічного обладнання і приладдя, які сприяють росту потужності праці складських працівників, ефективному використанню площ, ємностей і засобів механізації;

• використання прогресивних методів зберігання і пере­робки товарів, що забезпечує їх збереженість і безпеку праці;

• створення умов для планомірного товаропостачання роздрібної торговельної мережі товарами і прискорення їх обер­тання;

• підвищення якості обслуговування оптових покупців;

• використання раціональної системи управління асорти­ментом і товарними запасами на складах оптової бази;

• скорочення тривалості циклів складської обробки ван­тажів;

• зниження витрат на виконання операцій торговельно-технологічного процесу.

Питання 2. При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що організація робочих місць на оптових підприємствах має свої особливості.

Однією з умов підвищення ефективності виконання тех­нологічних процесів на складах є раціональна організація управ­ління навантажувально-розвантажувальними і транспортними операціями.

Управління цими операціями спрямоване на скорочення тривалості технологічних процесів на підставі вибору опти­мальних структур етапів обробки вантажів, простоїв підні­мально-транспортних механізмів, забезпечення ритмічної роботи складів і максимальне полегшення праці складських працівників усіх категорій. Це може бути досягнуто за умови можливого ви­бору засобів механізації, наявності кваліфікованих кадрів і опе­ративної системи управління.

Керувати навантажувально-розвантажувальними операці­ями можна шляхом організації диспетчерської служби в рамках оптового підприємства, що дозволяє централізувати оператив­ний контроль і координацію управління всіма операціями склад­ської обробки вантажів і таким чином забезпечити узгоджену працю підрозділів оптових підприємств і виконання встановле­них планів, підвищити ритмічність роботи.

Рівень організації управління навантажувально-розванта­жувальними операціями, а саме диспетчерської служби, значною мірою залежить від технічного оснащення. Тому на оптових ба­зах можуть використовуватися промислове телебачення, диспет­черський зв'язок, пневмопошта, електронна пошта та ін.

Уся система управління ефективна лише при добре нала­годженій праці усіх її ланок. Нижча структурна ланка - бригада вантажник-водій. Бригадний метод сприяє більш чіткій органі­зації процесів складської обробки вантажів, підвищенню потуж­ності праці, коефіцієнта використання піднімально-тран­спортного обладнання, а також сприяє раціональному вико­ристанню робочого часу вантажників-водіїв і підвищенню їх ма­теріальної зацікавленості.

Більш сучасною формою організації праці є організація комплексних бригад вантажників і водіїв навантажувально-розвантажувальних механізмів. При цьому методі встанов­люється єдина відповідальність усіх членів бригади за кінцеві результати та їх матеріальна зацікавленість.

Підвищення ефективності управління технологічними процесами на крупних оптових базах забезпечується створенням єдиних інформаційних диспетчерських служб, основне значення яких полягає в забезпеченні ритмічної роботи всіх підрозділів оптового підприємства; контролі за виконанням замовлень по­купців по всьому технологічному ланцюгові; виявленні відхи­лень від завдань протягом планового періоду і їх ліквідації шля­хом залучення спеціальних підрозділів бази.

Керування рухом і зберіганням товарів на складі.

Керування рухом товарних потоків на складі включає в себе визначення місць для зберігання товарів, що надійшли на склади бази, та їх пошук при відпусканні за замовленням покуп­ців.

Розміщувати товари на складах необхідно на основі за­кріплення постійних і змінних місць зберігання. При закріпленні постійних місць зберігання за товарами виникає можливість створити таку систему розміщення запасів товарів на складі, яка веде до скорочення транспортних затрат. Стабільність у розмі­щенні товарів допомагає персоналу складу швидко розмістити партію, що надійшла, а також чітко відібрати товари при вико­нанні замовлень споживачів. Якщо для управління технологіч­ними процесами використовується ЕОМ, то закріплення постій­них місць зберігання створює оптимальні умови для наладки всіх програм обробки даних за допомогою машини.

Досвід показує, що інколи можна використовувати систе­му з закріпленням перемінних місць зберігання. Раціональність її полягає в тому, що вона дозволяє оперативно використовувати звільнені місця для товарів, що надійшли.

Недоліком цієї системи є те, що вона ускладнює керу­вання процесом розміщення товарів. Тому при закріпленні пере­мінних місць зберігання приходиться розробляти визначені при­йоми керування цим процесом.

Найбільш зручним методом розміщення товарів є зміша­ний, при якому для товарів, завжди присутніх на складі, закріп­люють постійні місця зберігання, а для іншої частини продукції - перемінні.

Використання різних методів керування рухом товарів на складах дозволяє не тільки упорядкувати зберігання товарів, але і прискорити процес комплектування замовлень, значно полег­шити працю складських працівників усіх категорій, знизити простої механізмів. На оптових базах, що мають ЕОМ, вини­кають умови для їх використання в керуванні операціями розмі­щення.

Керування товарними потоками включає розробку раціо­нальних маршрутів руху товарів при постачанні, відбиранні і відпусканні їх покупцям, уведення стандартної інформаційно-знакової системи, регулюючи шляхи руху транспортних засобів, що передбачає на стадії розробки технологічного планування складу.

Керування рухом товарів на складах пов'язане з їх збері­ганням. Керування зберіганням передбачає межу кількісної і які­сної збереженості товарів, ефективного використання склад­ських площ і ємностей, а також створення умов для раціональ­ного виконання усіх операцій технологічного процесу.

Керування повинно забезпечити:

• зберігання кожного товару в коморах або камерах з те­мпературним режимом, що відповідає їх фізико-хімічним та ін­шим особливостям;

• дотримання визначеного товарного сусідства;

• розміщення товарів із урахуванням частоти надход­ження і відпускання, трудомісткості і транспортабельності;

• дотримання суворої черги відпускання продовольчих товарів залежно від терміну виготовлення, що дозволяє виклю­чити можливість їх псування у разі закінчення строків зберіган­ня.

Завданням керування є використання раціональних спосо­бів укладання, що забезпечують збереженість товарів, виклю­чаючи втрати та створюючи зручність для контролю за їх ста­ном, правильного відбору, сприяючи ефективнішому вико­ристанню вантажів і корисної площі, а також використанню ємності складу, що досягається технологічними і організаційними заходами.

Діючі технологічні схеми виконання внутрішньоскладських операцій базуються на використанні вітчизняною промис­ловістю вилочних електровантажників і штабелерів, що випус­каються, потребують проходів між стелажами шириною 2,8 -3,0 м. Тому площа складу, де розміщені стелажі, становить лише 25 - 28 %, а решту площі відведено під проходи. У таких умовах основна мета керування - найоптимальніше використання складської площі за рахунок більш щільної розстановки стелажів і штабелів з товарами, збільшення їх висоти і використання най­більш раціональних типів піднімально-транспортного обладнан­ня, що забезпечує різке зниження потреби в площі проходів для переміщення товарів. Наприклад, при використанні електроштаблера типу ЕШ-188 ширина проходів для переміщення товарів може бути зменшена в 2 рази порівняно з використанням електроштаблера ЕШ-181.

Тому ефективна організація щодо зберігання товарів на складі спрямована на забезпечення збільшення коефіцієнта ви­користання площ і ємностей складів, а також на підвищення се­редньої питомої ваги на одиницю складської площі та ємності.

Дата добавления: 2014-01-04