Розвитку

КСД

Місце соціології в системі суспільних наук

факти, запропонувати конкретні розв'язання, задля яких і проводять

КСД; саме тому їх часто називають прикладними. Для здійснення таких

дій потрібна теоретична база, тобто залучення попередніх рівнів. І. Фомі-

чоиа має рацію, стверджуючи, що «соціології властива єдність теоретичних

й емпіричних рівнів... Емпіричне вивчення відбувається на основі цих

(методологічних - 1. Л.) принципів, програмується на основі соціологічної

теорії. Зібрані факти знову ж таки осмислюють в контексті вже наявних

теоретичних уявлень і відтак збагачують їх, входячи в їхню структуру у

вигляді нових тенденцій, нових узагальнених соціальних факторів»'.

Отже, якщо не ставати позитивістом і не

зводити соціологію до її методів (зокрема того ж

опитування) й не відносити її до суто теоретичних

наук, то доведеться визнати, що йдеться про

науку, яка грунтується на міцному емпіричному

фундаменті і яка має на меті не тільки відтворити

і пояснити ситуацію, а й вказати подальші

шляхи ЇЇ розвитку.

Зазвичай, цілі соціологічного дослідження залежать від рівня

його виконання. Завданнями теоретичного соціологічного дослідження,

звичайно, є встановлення закономірностей конкретного соціального

процесу (наприклад, ходу й перспектив політичної структуризації

суспільства). Мета досліджень на рівні спеціальних соціологічних теорій

- встановити взаємозв'язки між явищами в конкретній предметній

зоні, КСД ж найчастіше мають прикладні цілі: опис конкретної суспільної

проблеми чи тенденції, прогнозування розвитку цих ситуацій,

явищ чи проблем.

Результатом соціологічного дослідження є нові знання про

суспільство або його частину, і - на основі цих знань - практичні рекомендації

політикам, бізнесменам, управлінцям тощо. Такі знання і такі

рекомендації, до речі, дають підстави оцінювати кваліфікованість

дослідження і його виконавців: реалізація добре продуманих і аргументованих

рекомендацій завжди дає очікувані результати. Для їх досягнення,

правда, треба дотримуватися, попри інші, двох умов. По-перше,

дослідник має комплексно підходити до явища, яке вивчає, і враховувати

вплив на нього різних чинників. На рівень знань студентів

впливає не тільки бажання і здатність вчитися, майстерність викладача,

а й умови для навчання, складність предмета, аж до пори року і

погоди. Кожна з цих «інших», на перший погляд, другорядних обста-

Завдання соціолога

- не тільки

відтворити і пояснити

ситуацію,

а й вказати подальші

шляхи її

1 Журшиїистшса и социология / Под ред. И. Д. Фомичевой. - М, 1995 - С. 9.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЇ ^ C ^Lj^

ним, може стати головною, і якщо знехтувати нею, то рекомендації ДОС«

лідника будуть хибними, безпідставними.

По-друге, одержання результату соціологічного

дослідження - нових знань - ще не гарантія

конкретних практичних змін. Не є такою гарантією

і практичні рекомендації соціолога. Усе залежить

під того, хто і як буде (і чи буде) застосовувати ці

нові знання, рекомендації на практиці.

Йдеться про принципово важливу річ. Було би безглуздо вимагати

від соціології, щоб вона, як цього хочуть марксисти, не поясню-

шша світ, а змінювала його. Соціологи, як і представники будь-якої

іншої суспільної (зрештою, не тільки) науки, лише «ставлять діагноз»,

«виписують рецепт», а «лікування», всупереч вимогам марксизму, - це

справа не науковця, а політика. Ще 1980 р. В. Здоровега застерігав від

такого «революційного лікування»: «Ставлення до соціологічних досліджень,

- писав він, - взагалі до даних науки інколи нагадує нам наївну

віру напівграмотних сільських мешканців у градусник, з якою один

з авторів стикався в далекомудитинстві. їм здавалося, що градусник

«знімає» температуру. Але він, як відомо, лише показує її. Проведення

дослідження - тільки початок конкретної практичної роботи. Якщо

встановлено певні закономірності, помічено розбіжності між тим, що

роблять журналісти, і чого очікують читачі, самі редакційні колективи

повинні виправляти становище»1.

Отже, йдеться про суспільну науку, яка за своїм характером стоїть

найближче до журналістської праці. До того ж, як ми побачимо далі,

журналісти часто використовують і результати соціологічних досліджень,

і їх методику. 1 що більший вплив на маси має журналіст (а він

такий вплив має завжди), то більше йому потрібні соціологічні знання.

Закономірним буде запитання: якщо соціологія настільки близька

до журналістики, то чому ж студенти факультету не можуть навіть

дати їй чіткого визначення? Та тому, що ще донедавна у нас соціології,

у справжньому значенні слова, не було. Наука, яку називали соціологією,

разом з усім суспільствознавством перебувала

не в авангарді, як це подавали, а в ар'єргарді

розвитку суспільства, вона плелася за практикою,

обмежувалася роз'ясненням і схваленням

уже прийнятих партійних рішень.

Соціологія - як

Дата добавления: 2014-01-04