Прийти на вибори1

Електорату В. Ющенка голосуватиме за нього тому, що так порадили

Рейтингу В. Ющенка та зростання рейтингу В. Януковича. Причому ще

1 вересня для членів консорціуму з проведення екзит-полу було зрозуміло

(про це вони заявили на прес-конференції): майже третина

люди, яким довіряють. Натомість майже половина (46 відсотків) електорату

В. Януковича обрала його під впливом телебачення. Ба більше:

поважні соціологічні структури (КМ1С, Центр ім. Разумкова, «Соціс»,

деякі інші) з непоганою точністю (з похибкою 2 відсотки) передбачили

підрив, з яким переможе В. Ющенко. Нарешті, соціологи передбачили

(імовірність Помаранчевої революції (згадайте типові відповіді на їхні

запитання: за кого будете голосувати? - за Ющенка; хто переможе? -

Янукович; якщо відомості екзит-полу і ЦВК не збігатимуться, кому домірятимете?

- екзит-полу).

Екзит-пол консорціуму під час першого туру зафіксував явище,

яке науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» І. Бекешкіна

назвала «відсотком страху»: 5 відсотків виборців тільки при таємному

опитуванні за допомогою скриньок зізналися, що голосували за

ІЗ. Ющенка (а незбіговістю результатів екзит-полу з фальсифікованими,

як тепер відомо, відомостями ЦВК дивуватись нічого).

Сучасний стан розвитку соціології в Україні

Отже, українська соціологія виросла з пелюшок і навіть із дитячих

штанців, небезпідставно позиціонує себе як самодостатню, варту

уваги науку. Однак події, які розгорнулися уже в час виборів, засвідчили,

що українській соціології ще треба «вчитися» і що їй ще рано беззастережно

довіряти.

Перший дзвінок пролунав у вересні, коли Київський центр політичних

досліджень і конфліктології та Київський міжнародний інститут

соціології на замовлення та за методикою росіян провели опитування

і встановили, що рейтинги В. Ющенка і В. Януковича практично

зрівнялися. Українські соціологи також визнали, що запропонована їм

методика була некоректною і що досліджували різні частини населення:

одні вивчали все населення загалом, інші - лише тих, хто збирався

Другий дзвінок пролунав 31 жовтня о 20.01. Замість розрекламованих

заздалегідь остаточних результатів екзит-полу І. Бекешкіна оголосила

дані на 14.00.

Третій і дзвінком назвати важко. «Демократичні ініціативи» і

Центр ім. Разумкова звинуватили своїх партнерів по консорціуму, зокрема

президента Центру «Соціс» Миколу Чурилова, що він повідомив не

ті результати, які було насправді одержано. Центри «Соціальний моніторинг

» і «Соціс» своїх партнерів натомість звинуватили в нестійкості

стосовно тиску замовників (8 посольств і 4 фонди), які начебто вимагали

спочатку проводити екзит-пол за певною методикою, а потім - розголосити

відомості, вигідні одному з кандидатів. «Тиск», стверджує

директор Київського міжнародного інституту соціології В. Паніотто,

було знято за 10 хвилин2, однак взаємні претензії залишилися. Дискусія

на ICTV директора Центру «Соціальний моніторинг» Ольги Балакирєвої

та Ірини Бекешкіної з «Демократичних ініціатив» дуже нагадувала полеміку

баби Палажки та баби Параски і нічого не прояснила ні загалові, ні

професійним соціологам (йшлося ж бо про нормальну, цілком прийнятну

похибку 2-3 відсотки). Дещо, правда, прояснювалося, коли зважити,

що обидвом фаворитам президентських перегонів дуже залежало на тому,

щоб за офіційними даними випередити суперника бодай на пів-

відсотка. Прояснювалося, по-перше, що "принаймні одна половина консорціуму

намагалася посприяти в цьому одному з кандидатів. Друге ж

сформулювала в передачі на ICTV І. Бекешкіна: «Соціологи перестали

чесно давати свої ж власні дані». Тобто перестали бути соціологами, оскільки

соціолог тим і відрізняється від політтехнолога, що дає об'єк-

' Див.: Кульчинський Р. Інфляція честі // Галицькі контракти. - 2004. - 22 листоп. - С. 14.

Дата добавления: 2014-01-04