До вивчення методом спостереження, ми

Ливий метод - самоспостереження

Робочого дня

Про творчий процес,

Коли мова йде

про фотографію

і т. д. - єдиномож-

моральними критеріями»'. Емоції й справді не допоможуть і, тим паче,

не замінять наукової об'єктивності, але моральні критерії стосуються

всіх видів діяльності, наукової також.

Визначаючи об'єкт спостереження, слід пам'

ятати, що не всі ситуації піддаються науковому

спостереженню. Наприклад, сім'я цілком може

бути об'єктом спостереження, але практично неможливо

здійснити цим методом представницьке

репрезентативне дослідження частоти і причин

сварок у сім'ях мешканців великого міста. Водночас

цілком реально провести подібне вивчення частоти

і причин конфліктів у громадському транспорті (для цього треба,

щоб кілька спостерігачів у різний час і на різних маршрутах за однаковою

програмою провели відповідні спостереження).

Обравши для дослідження явище, яке не надається

одержимо необ'єктивні результати. Такі ж необ'

єктивні результати можна одержати, якщо не

визначити чітко, за чим саме ми спостерігаємо,

тобто предмет спостереження. Спостерігаючи за

поведінкою слухачів під час виступу оратора, ми

зафіксуємо саме їхню поведінку, яка лише опосередковано

свідчитиме власне про сприйняття самого

виступу: можна постійно ніби уважно дивитися

на оратора, а думати про щось зовсім не пов'язане,

з темою виступу; згідливе кивання головою в ліпшому

випадку свідчить про те, що людина демонструє

свою згоду, а не про те, що вона погоджується

насправді.

Усе ж вважають, що в ході спостереження

соціолог може зафіксувати об'єктивні взаємостосунки

(наприклад, формальні чи неформальні)

учасників ситуації, структуру групи (лідерів, ізо-

Ситуація теж істотно впливає на об'єктивність та результативність

Спостереження. Дослідник завжди має вибір: проводити польове спостереження

в природних для об'єкта умовах (але тоді можна просто не дочекатися

явища, яке вивчають; наприклад, дослідник збирається вивчити характер

дискусій, які ведуть студенти з викладачем, але такі дискусії, впродовж

кількох занять просто не виникають) або створити спеціальні умови і пронести

лабораторне спостереження (але'тоді можна не зафіксувати чинників,

лісі впливають на досліджуване явище в польових умовах).

Методика спостереження цілком відповідає його цілям та програмі

й уміщується між двома різновидами спостереження - відповідно має

фактологічно-строгий (формалізоване спостереження) або експертно-

оцінний характер (неформалізоване спостереження).

Обидві ці методики небездоганні: фактоло- ~

гічно-строге спостереження здебільшого малоана-

літичне і занадто формалізоване, експертно-оцінне,

я ке передбачає оцінювання подій спостерігачем,

завжди допускає суб'єктивізм таких оцінок. Тому

соціологи, розробляючи програму спостереження,

намагаються виробити «осереднену» методику,

позбавлену таких недоліків.

На Заході виробили окремий напрям у розвитку методу спостереження,

спрямований на повне уникнення впливу спостерігача. Цей

напрям дістав назву методу ненав'язливих вимірів. Його автори-Вебб,

Кампбел, Шворіз, Секрест пропонують вивчати явища за їхніми об'єктивними

наслідками. Наприклад, популярність експонатів музею - за стертістю

підлоги біля цих експонатів, рухливість дітей у дитячому садку - за

зношеністю їхнього взуття1.

Дата добавления: 2014-01-04