Ю), методом експертного опитування було

визначено три області, які здатні репрезентувати

всю Україну - Львівська, Харківська і Херсонська

(квотна вибірка). У кожній із цих областей було відібрано

щодругий район (серійна вибірка). Опитування

проводили у відібраних районах із певним

кроком (систематична вибірка). Високу репрезентативність

такої вибірки гарантувала тотожність одержаних

соціально-демографічних показників із відповідними

статистичними відомостями по Україні.

Відмінність

між серійною і районованою

вибірками

полягає в тому,

що в «райони»

(страти) потрапляють

подібні, однотипні

одиниці спостереження,

а в серії

(гнізда) - навпаки,

різнотипні. Це

означає, що за інших

рівних умов

серійна вибірка

точніше, ніж районована,

відображає

ґенеральну

сукупність, про

яку відомо мало

метрів Генеральної сукупності. Саме ця обставина

часом унеможливлює застосування квотної вибірки

або ж призводить, до суттєвого викривлення

дійсності в ній.

Найвищого рівня репрезентативності вдається

досягти, застосувавши одну з ймовірнісних

вибірок1. Принцип їхньої побудови забезпечує всім

елементам генеральної сукупності однакові можливості

потрапити до вибірки. До ймовірнісних вибірок

належать: проста, або власне ймовірнісна,

систематична, серійна, районована.

П р о с т у, або власне й м о в і р н і с н у,

вибірку застосовують у великих генеральних сукупностях.

Добір одиниць спостереженняу її побудові

здійснюють за правилами випадкового добору,

з використанням таблиць випадкових чисел2. Високу

репрезентативність ця вибірка забезпечує, оскіль.т

ки добір одиниць спостереження до неї здійснюють

відповідно до закону великих чисел.

Суть с и с т е м а т и ч н о ї в и б і р к и полягає

в тому, що добір ведуть з усієї сукупності з

рівними інтервалами. Цей інтервал називають кроком вибірки. Наприклад,

з усіх мешканців села опитують щоп'ятого (крок вибірки - 5). Слід

мати на увазі, що в систематичній вибірці добір ведуть зі списку усієї ґег

неральної сукупності (тобто в нашому прикладі опитують щоп'ятого з

усього списку мешканців села, а не їхню п'яту частину). Інакше ми мати-.

мемо справу не із систематичною, а зі стихійною вибіркою.

Інколи недоліком систематичної та й інших видів ймовірнісної

вибірки називають потребу мати повний список генеральної сукупності,

що при великих сукупностях досить складно. Це не зовсім так. Скажімо*

коли ми опитуємо щосотого передплатника газети і знаємо, що в

поштовому відділенні № 1 є 32 передплатники, у № 2 - 47, у № З - 39, у.

№ 4 - 25, у № 5 - 60, то нам потрібні списки передплатників лише в

Програма соціологічного дослідження. Процедурний розділ

К о м б і н о в а н а в и б і р к а була використана і в дослідженні

«Ефективність діяльності газети «Львівський залізничник» («ЛЗ»). Газету

читали на території семи областей України, в окремих районах було

буквально по кілька її передплатників. Щоб уникнути великого розкиду,

вибіркової сукупності й одночасно зберегти її репрезентативність, вибірку

(вона в основі була систематичною) побудували так. У великих вузлових

центрах, де передплатників «ЛЗ» найбільше, застосовували звичайну

систематичну вибірку. Решту ж населених пунктів, де були передплатники

«ЛЗ», виписали в зростаючій послідовності - залежно від кількості

передплатників. Опитування проводили в щодругому населеному

пункті з цього списку. Щоб витримати всі пропорції, крок вибірки в цій

її частині відповідно було зменшено.

У будь-якому вибірковому дослідженні неможливо повністю

уникнути похибки. Це, звичайно, не означає, що дослідник мусить миритися

Дата добавления: 2014-01-04