Особливо якщо йдеться про подальшу ручну обробку

Чи не

Шкали.

Випадкового добору.

Опитувати

Торат США. Саме

Весь елек-

Лапа репрезентувала

Репрезентувати

Не можуть

Робочий час були

Заповнювали

Який розносив

У США в 30-х роках. Вони методом поштового

анкетування опитали 10 мільйонів (!) власників

Телефонів й автомобілів. Результат був однозначний:

на виборах переможе Ландон. За шість тижнів

до цього (!) Дж. Ґеллап опублікував повідомлення

про те, що «Літерарі Дайджест» проведе таке

дослідження і встановить перевагу Ландона з

56% голосів виборців (насправді «Літерарі Дайджест

» віддала Ландону 57% голосів) Згодом

Дж. Ґеллап писав, що роблячи такий прогноз, він нічим

не ризикував, оскільки сам розіслав 3 000 пошті

вок за адресами, аналогічними до тих, які використовує

редакція. Такої кількості, вважав Дж. Ґеллап, цілком достатньо

(як бачимо, він мав рацію). Однак суть сенсації полягала в іншому:

Дж. Ґеллап не тільки передбачив майбутній результат чужого опитування,

а й заявив, що прогноз «Літерарі Дайджест» буде неправильним

з уваги на хибність вибірки; опитавши чотири тисячі виборців

за своєю методикою, він стверджував, що переможе Рузвельт

1. Президентом став Рузвельт. Помилка «Літерарі Дайджест» по-

1 Див.: Докторов Б. Дж. Ґзллап - наш современник: к 100-летию со дня р0ЖДО«

Пня. - Цит. 12.09.02. - Доступно з <http://www.isn.ru/gellap/index.htm>

АнкетеровІ,

анкети вдень, відчиняли

і, відповідно,

анкету люди, які в

вдома: пенсіонери,

безробітні, ті,

хто працює у другу

зміну. Ясна річ,

що ці категорії населення

генеральної

сукупності

Вибірка Дж. Ґел-

такий підхід до побудови

вибірки

дав йому підстави

до крилатої фрази:

річ не в тому,

скільки людей опитати,

річ утому, кого

Програма соціологічного дослідження. Процедурний розділ

лягала в тому, що телефон і автомобіль на той час у Америці мали лише

заможні люди, тобто у формуванні вибірки було порушено принцип

Отже, на відміну відвипадкової, систематичної похибки можна і

треба уникати. І робити це слід на етапі складання програми, розробляючи

принципи вибірки і процедуру добору одиниць спостереження.

Запитання для самоконтролю

1. Що є головною проблемою у фіксації суспільних явищ?

2. Що таке операціоналаація понять?

3. Яке значення шкал у соціологи?

4. Наведіть приклади шкали найменувань, порядку, інтервальної

5. Що таке вибірка?

6. Від чого залежить обсяг вибірки?

7. Які Ви знаєте види вибірки?

8. Які Ви можете назвати типові причини систематичних

похибок?

3.3. Обробка, аналіз і подання

результатів дослідження

Уявлення широкого загалу про соціологічне дослідження зводиться

до роздавання і заповнення анкет. Про те, що відбувається потім,

відомо менше. А потім настає аналітичний етап: о б р о б к а інформац

і ї, тобто приведення її до стану придатності для аналізу, сам а н а л і з і

п о д а н н я в и с н о в к і в.

Перед обробкою інформації польові документи

мають пройти стадію відповідної підготовки

до обробки. Йдеться передусім про перевірку на

повноту та якість заповнення польових документів:

Особливо така перевірка важлива щодо анкет і щоденників

самоспостереження - документів, які респонденти

заповнюють самостійно. Зазвичай із одер--

жаного масиву вибраковують ті документи, в яких

нема відповідей на більш як третину запитань. Інформацію

з анкети, у якій нема відповідей на сб-

ціально-демографічні запитання (про вік, освіту, стать та ін.), використовують

лише в загальних таблицях. Якщо ж респондент не відповів на окремі

запитання, у них фіксують позицію «нема відповіді».

Після того, як

«зібрали анкети»

(тобто одержали

інформацію), відбувається

найважливіше:

освоєння, аналіз

інформації, підготовка

висновків

і рекомендацій

КОНКРЕТНЕ СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Подібно аналізують чіткість та зрозумілість суті відповідей, по»

Чирку, яким заповнені польові документи, якщо потрібно, вибраковують

Незрозумілі чи незрозуміло записані відповіді.

Перевірка адекватності відповідей, серед

цих і на контрольні запитання, також важлива,

анкет. При комп'ютерній обробці перевірку

Адекватності здійснюютьу процесі самої обробки:

комп'ютер вилучає із загального масиву відповіді,

які суперечать одна одній.

Наступний етап підготовки польових документів

- кодування інформації, яку вони містять. У

процесі кодування кожна позиція, за якою збирають

інформацію, і варіанти цієї інформації (в анкеті -

Запитання і варіанти відповіді на нього) одержують

Смій номер. Кодують, зазвичай, або всі групи ознак (стать: 001 - чол., 002 -

жін.; освіта: до 9 кл. - 003, до 11 кл. - 004 і т. д.), або лише параметри, а

групи ознак щоразу нумерують заново (01. Аналітичність тексту: 1 - аналітичний,

2 - інформаційний; 02. Обсяг: 1 - до 30 рядків, 2 - до 50 і т. д.). У

результаті вся інформація, яку містить польовий документ, перетворюється

U упорядковану систему чисел, придатну для обробки на комп'ютері.

Зазвичай кодування проводять заздалегідь, складаючи польові

документи. Тоді ж розробляють принципи, за якими систематизуватимуть

інформацію. Немає, наприклад, суттєвої потреби розрізняти публікації

обсягом 32 і 37 рядків, чи людей віком 26 і 29 років. У першому

нипадку за обсягом, а у другому - за віком ці одиниці спостереження

належатимуть до однієї групи. Заздалегідь у польовому документі виділяють

певну кількість кодів - чисел для відповідей на відкриті та напівзакриті

запитання. Готуючи до обробки, ці відповіді систематизують і

присвоюють їм певні коди.

Як видно, інформація, яку містять польові документи, уже частково

Дата добавления: 2014-01-04