Мать. - С. 49

Застосовуючи його, дуже важливо враховувати, що

Нових, не передбачених програмою, але

Знайти

Проблеми

Вивчення

Одразу, б е з попереднього

Береться за КСД

(мовляв, про все

дізнаюся безпосередньо

з результатів

КСД),

неминуче помиляється:

можна тільки те,

що шукаєш і вартість

чого знаєш

КОНКРЕТНЕ СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

читає книжки тільки українською і тільки російською

мовами. Цей факт потребує пояснення, встановлення

причиново-наслідкових зв'язків, тобто висунення

закладених у ній гіпотез і перевірки їх за допомогою

причинового аналізу (саме причиновий аналіз

найчастіше використовують для перевірки гіпотез).

кореляція певних ознак ще не означає причинового

зв'язку між ними, а при такому зв'язку важливо не

переплутати причини і наслідку місцями. У згаданому

прикладі легко було встановити, що

більшість тих, хто читає книжки лише російською

мовою, проживає в східних областях, але помилкою

було б із кореляції цих двох ознак виводити причинові,

а тим паче, причиново-наслідкові зв'язки.

Ефективний причиновий аналіз можна здійснити

теж лише з використанням комп'ютерів.

Зрештою, аналізуючи соціологічну інформацію,

дослідник може і найчастіше здійснює повторний чи додатковий

факторний, типологічний, дисперсійний аналізи, застосовує схеми експерименту.

Скажімо, здійснивши таксономію, дослідник помітив в одній

із утворених груп яскраво виражену нетипотворчу ознаку (наприклад,

що для людей із вищою освітою, активних читачів газет улюбленою є

певна телепередача). Тоді є сенс провести факторний аналіз у цій групі.

Описуючи емпіричні відомості, можна прийти до формулювання,

за словами І. Фомічової, соціологічних законів нижчого рівня. Наприклад,

досліджуючи аудиторію, завжди фіксують закономірність: що більше

коло джерел інформації використовує людина, то регулярніше вона

використовує кожне із джерел1. Це, як видно, ще не пояснює механізму

явища, його причин, але дає змогу робити висновки, передбачати одні

властивості, виходячи з інших, тобто перейти до наступного етапу аналізу

- пояснення встановлених фактів.

У результаті аналіз має виявити загальне, особливе і конкретне я

явищі, яке вивчають, і зв'язки між ними, а також суттєві, неодмінні й загальні

властивості явища. Виділяючи суттєве, соціолог розкриває природу,

суть явища, неодмінне - специфіку явища, яка вирізняє його з-поміж інших,

загальне - те, що об'єднує його з іншими.

1 Див.: Фомичева И. Методика конкретних социологических исследоїШіпіН II ПЄ»

Дата добавления: 2014-01-04