![]() КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
До них, як
Для Як скористатися Часто не знають, Службового користування. Для розваги, а для Острах, про який йшлося вище. Про це не знала. Тепер ситуація змінюється, але в деяких журналістів, особливо місцевих видань, залишається установка: така інформація не для нас, її треба «здобувати по секрету». До суб'єктивних чинників належить і острах, психологічна, а часом і професійна неготовність працювати із результатами КСД. Таку професійну неготовність із печальною неухильністю демонструють всі ведучі всіх теле- ііізійних каналів, коли їм в ефірі доводиться розмовляти із соціологами. Прикладом такого непрофесійного використання соціологічної інформації є публікація у львівському «Колегіумі» «Чим далі в ліс, тим своя сорочка ближче до тіла» (1995. - №2). По-перше, тут немає й згадки про масштаб і репрезентативність дослідження, а така згадка - обов'язкова умова фахової публікації. По-друге, зазначивши, що за відомостями соціологів кількість прихильників радикальних ринкових стосунків зменшилась від 57 у 1994 р. до 45%, а прихильників надання іноземному капіталові свободи дій у нашій економіці - вдвічі, до 19%, автор обмежується цитуванням розпливчастого висновку соціологів: «Результати свідчать про певне розчарування мешканців України ходом перетворень». А тут потрібні були відомості про причини такого розчарування (вони навіть важливіші за саму констатацію розчарування). Якщо ж таких показників у соціологів немає, то це свідчить про поверховість соціологічного дослідження. Однак для того, щоб помітити гаку поверховість, як і для того, щоб зрозуміти мову соціолога, потрібні відповідні знання. Значній частині журналістів таких знань бракує. Звідси й Запитання для самоконтролю 1. Під якими типовими рубриками ЗМІ публікують соціологічну інформацію? . Які головні особливості використання соціологічної інформації у ЗМІ? 3. У чому головні відмінності соціологічного і журналістського досліджень? 4. Які головні причини недостатнього та некваліфікоШШО використання соціологічної інформації у ЗМІ? КСД - справді HO І Біда лишо в тім, що журналісти соціологічною інформацією своєї роботи Вплив соціологічних методів збору інформації на журналістську методику 4.2. Вплив соціологічних методів збору інформації на журналістську методику Процес готування журналістського твору багато в чому схожий на КСД. Як і для соціолога, для журналіста обов'язковим є етап постановки проблеми та її теоретичного вивчення - ознайомлення з літературою, думками спеціалістів, вивчення громадської думки (редакційної пошти). Як і соціолог, журналіст формулює для себе цілі та завдання свого виступу. Тільки в журналіста цей процес частіше проходить підсвідомо. Чимало схожого є і в організації роботи редакції та соціологічної групи. Та найбільша і найсуттєвіша — подібність методів збору інформації. І в журналіста, і в соціолога вони називаються однаково: аналіз документів, опитування, спостереження, експеримент. Однак ідентичності тут якраз і немає, оскільки соціолог використовує суто наукову методику, а журналіст майже ніколи не обмежується нею. У журналістиці арсенал методів, технологій набагато ширший, ніж у соціології. Журналіст прагне (має прагнути) точно, об'єктивно відображати дійсність чи її аспекти. Для цього йому потрібна точна, об'єктивна інформація. А одержати її можна лише за допомогою точних і об'єктивних наукових методів. Ось чому журналістські пошуки об'єктивної інформації - це, по суті, усвідомлене чи підсвідоме намагання наблизитися до соціологічної методики збору інформації. Очевидно, що свідоме застосування в журналістиці основних елементів соціологічної методики збору інформації підвищує рівень журналістських виступів, робить їх аргументованішими, об'єктивнішими. Усе ж зовнішня подібність методів збору інформації очевидна. Тільки журналіст не ставиться
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 298; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |