Методичні рекомендації до семінарських занять

План занять

Тема 2. Історія розвитку соціології в країнах Західної Європи, США та в Україні.

Тема 1. Соціологія як наука, її предмет і методи.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Модуль I. Соціологія

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Бібліографічний список

Обов’язкова література: [1-6].

Додаткова література: [2,14,17,18,22,23,24,25,26,29,38,54,64,71,72,113, 124,125,127,135,170,185,200,215,222].

Змістовий модуль 1. Соціологія

Тема 3. Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації.

Мета занять: засвоєння, закріплення та систематизація знань про: сутність і зміст соціології, як сфери наукового знання, основних категорій загальної соціології, пояснити через які функції реалізується роль соціології у житті суспільства, етапи класичної і соціологічної думки в Україні.

1. Передумови виникнення соціології, її класичний період (О. Конт, Г. Спенсер, М. Вебер, Е. Дюркгейм).

2. Об`єкт та предмет, основні закони та категорії соціології.

3. Місце соціології в системі суспільствознавства.

4. Структура і функції соціології.

5. Значення соціології для розв’язання соціально-економічних і політичних проблем українського суспільства.

6. Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні і сучасні проблеми та тенденції розвитку соціології в Україні.

7. Поняття, етапи, види та функції соціологічних досліджень.

8. Програма соціологічного дослідження: поняття, призначення, компоненти.

9. Вибірка у соціологічному дослідженні.

10. Опитування як метод збору соціологічної інформації, його місце серед інших методів соціологічного дослідження.

11. Аналіз документів і спостереження в соціології.

12. Обробка та аналіз соціальної інформації.

У першому питанні слід звернути увагу, що соціальне пізнання у кінці XVIII ст. створило якісно нові умови свого повільного розвитку у XIX ст. Криза абстрактно-філософських принципів аналізу людини загострило питання про необхідність нових пізнавальних підходів у розумінні людини і суспільства. Розвиток природничих наук свідчив про те, що без вивчення конкретних явищ, взаємовідносин між ними неможливе пізнання закономірності суспільного розвитку. Студенти повинні знати внесок О.Конта (спостереження, експеримент) Г.Спенсера (виявив головні положення соціології), М.Вебера (соціологічні механізми влади, концепція бюрократії, соціологія релігії).

Приступаючи до вивчення другого питання, слід звернути увагу, що об’єктом соціологічного пізнання виступає соціальна реальність, тобто повсякденне життя суспільства. Предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини об`єкта дослідження, що підлягають безпосередньому вивченню з допомогою притаманних саме цій науці методів. Студенти повинні знати, що існують три групи категорій. До головних належать такі категорії: соціальне, соціальні відносини, суспільство, соціальна система, соціальний статус, стратифікація, соціальний інститут, соціальна мобільність, соціалізація та ін.

Розглядаючи зміст третього питання слід визначити, що соціологія є науковим знанням про суспільство. Це означає, що вона використовує наукові способи вивчення дійсності. Соціологія відрізняється від інших наук про людину і суспільство своїм специфічним кутом зору. Сутність соціологічного підходу полягає в тому, що соціологія співвідносить досліджувані суспільні явища зі стану суспільства загалом, вона досліджує всі соціальні процеси незалежно від того, якими вони є: економічними, політичними,правовими, творчими, релігійними, філософськими, етичними і т. ін. Отже, на відміну від інших суспільних чи соціогуманітарних наук соціологія є генералізуючою наукою, яка досліджує суспільство в цілому і людину як істоту соціальну.

У системі суспільних наук соціологія найтісніше взаємодіє з історією, філософією, економічною наукою, політологією, правовими науками, психологією, етикою та іншими.

При підготовці третього питання потрібно звернути увагу, що при найширшому визначенні відокремлюють дві досить самостійні зони: макросоціологію, мікросоціологію, а також два основних напрямки: та теоретичний і емпіричний. Функції соціології зумовлюють основні її обов’язки перед суспільством. Найголовнішими функціями соціології є пізнавальна, практична, теоретична, інформаційна, прогностична, гуманістична, ідеологічна.

При підготовці до обговорення п`ятого питання необхідно звернути увагу на те, що роль соціології в суспільстві визначається її предметом та функціями. Студенти повинні знати, що основним завданням соціології є дослідження соціальних явищ і процесів. При цьому кожне явище, кожний процес слід розглядати в комплексі, у взаємозв`язку з іншими явищами.

У шостому питанні студенти повинні знати, що початком самостійних соціологічних праць слід вважати досліди женевського гуртка українських вчених 80-х рр. XIX ст. До нього належали М. Драгоманов, якого називають піонером української соціології, М. Грушевський, плідно використовував історико-соціологічний метод, В. Антонович використовував свої історичні, етнографічні знання для вивчення соціальної структури, факторів соціального розвитку. Соціологічні аспекти праць мають українські філософи: П. Юркевич, І. Федорович, історики М. Костомаров, В. Липинський, економісти, М. Ковалевский, Туган-Барановський, практики – Б. Кістяковський. У другій половині XIX ст. слід відзначити М.І. Зібера, С.А. Подолинського, О.С. Терсецького, І.Я. Франко, О.О. Потебню та інших, які висловили ряд важливих положень щодо ролі особи в історії перебудови суспільства на справедливих засадах, місця і ролі робітничого класу в суспільстві.

Приступаючи до розкриття першого питання необхідно пояснити спочатку сутність поняття “соціологічне дослідження”. У соціології воно визначається як система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, пов’язаних між собою єдиною метою. Студенти повинні знати, що соціологічне дослідження являє собою багатогранний процес, який об’єднує теоретико-методологічний, так і емпіричний рівні пізнання. Поряд із цим слід розрізняти суто соціологічні й соціальні дослідження. Перші покликані вивчати закономірності функціонування і розвитку різноманітних соціальних спільнот, характер та засоби взаємодії спільної діяльності людей. Соціальні дослідження передбачають вивчення конкретних форм і умов соціальної взаємодії людей – економічних, політичних, демографічних тощо.

Соціологічне дослідження – система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес.

Соціологічне дослідження незалежно від його типу (виду) містить у собі чотири взаємопов’язаних етапи:

1) підготовку дослідження;

2) збирання первинної соціологічної інформації;

3) підготовку зібраної інформації до опрацювання та її опрацювання;

4) аналіз отриманої інформації, підбиття підсумків дослідження та розробку відповідних висновків і рекомендацій.

Основні функції соціологічного дослідження: пізнавальна, методологічна, практична, інформаційна, управлінська. За метою виокремлюють: фундаментальні і прикладні дослідження, пошукові, описові, аналітичні.

При підготовці до обговорення другого питання необхідно звернути увагу, що програма соціологічного дослідження, без якої неможливе його якісне приведення, є стратегічним документом наукового пошуку, теоретико–методологічною основою цієї сукупності процедур дослідження. Вона містить схему логічно обґрунтованого переходу від загальних теоретичних уявлень про досліджуване соціальне явище, до використання інструментарію і виконання дослідницьких процедур (збирання, обробки та аналізу інформації). Програма виконує методологічну, методичну, організаційну функції. Вона включає:

1) визначення проблеми, об’єкта і предмета дослідження;

2) попередній систематичний аналіз об’єкта дослідження;

3) характеристику мети і понять;

4) інтерпретацію основних понять;

5) формулювання робочих гіпотез;

6) визначення стратегічного плану дослідження;

7) складання плану вибірки;

8) опис методів збирання соціологічних даних;

9) опис схеми аналізу та подання даних.

При підготовці третього питання слід звернути увагу на те, що серед основних методів соціологічних досліджень виділяють такі:

· метод аналізу документів;

· метод опитування;

· метод спостереження;

· метод експерименту.

При підготовці третього питання необхідно звернути увагу на те, що метод вибірки – науково ґрунтовий підхід, що дозволяє робити висновки про об’єкт як ціле, спираючись при цьому на данні аналізу лише його окремих ознак. Студенти повинні засвоїти, що вибірка робить можливим дослідження великих і глобальних об’єктів, скорочує витрати часу на їх проведення та зменшує грошові витрати, підвищує надійність соціальної інформації. Існує багато способів відбору. Це - видадкова вибірка, цілеспрямована, систематична, гніздова, стратифікована.

У четвертому питанні треба усвідомити, що серед методів збору первинної інформації в соціології особливе місце займає метод опитування. Аналіз вітчизняних і зарубіжних публікацій показує, що в 60-70% їх використовуються данні, одержані методом опитування. Слід підкреслити, що поняття опитування використовується не тільки в соціології, а й інших науках. Опитування можна визначити як метод збору соціальної інформації про досліджувальний об’єкт у ході безпосереднього (інтерв’ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально – психологічного спілкування соціолога і респондента (опитуваного) шляхом реєстрації відповіді респондентів на питання, які задаються соціологом і випливають із цілей і завдань дослідження. Одним з найбільш поширених видів опитування є анкетування. Анкета являє собою тиражований документ, в якому міститься певна сукупність запитань, сформульованих і пов’язаних між собою за встановленими правилами. Поняття соціологічне інтерв’ю визначається як метод сбіру соціологічної інформації, що групується на соціально – психологічній взаємодії між інтерв’юером з метою одержання даних, що цікавлять дослідника.

При підготовці п`ятого питання слід мати на увазі, що документ – це засіб закріплення встановленим способом за допомогою соціального носія інформації фактів, явищ, процесів об`єктивної реальності та розумові діяльності людини. Слід знати види документів – письмові, іконографічні, фонетичні, комп’ютерні. Соціологічне спостереження – метод збору наукової інформації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фактів, явищ, процесів, що відбуваються у соціальній реальності. Для соціологічного спостереження характерними є систематичність, планомірність, цілеспрямованість. Цей метод ефективно застосовують у дослідженнях поведінки окремих індивідів, соціальних груп, спільнот у різноманітних сферах.

Приступаючи до вивчення шостого питання слід мати на увазі, що головне завдання цього етапу – перевірка емпіричних даних, одержаних за допомогою соціологічних методів у такі, що дозволяють зробити змістовний аналіз, перевірити гіпотези, обґрунтувати висновки і рекомендації. Аналіз соціологічних даних – це фактично членування об’єкта на певні елементи. Він включає ряд етапів (процедур), а саме: опрацювання інформації, узагальнення даних, інтерпретацію отриманої інформації. Опрацювання певної інформації має певну послідовність, тобто спочатку проводиться перевірка всього масиву інструментарію щодо точності, повноти та якості його заповнення, а згодом він передається кодуванню та безпосередньому опрацюванню ручним чи машинним способом. Студенти повинні пам’ятати, що інтерпретація соціологічних даних – заключна частина аналізу соціологічних величин (отриманих на попередніх етапах) у логічну форму. Використання та впровадження соціологічних даних, які отримані в ході проведеного дослідження можуть здійснюватись у різних формах, а саме у формі захисту результатів дослідження, у формі публікації основних висновків на конференціях і т. п.

Дата добавления: 2014-01-04