1.
| Міні-лекція “Стадії розвитку групи”
Групова динаміка – все, що діється з членами групи і між ними в результаті перебування разом. Все це відбувається у визначеному порядку. Етапи розвитку групи.
І етап (фаза) –фаза формування (орієнтації), на якій відбувається добровольний чи директивний підбір членів групи у відповідності до функціонального чи технічного завдання – Я + ВОНИ взаємини – арифметична цілісність
П етап (фаза) – фаза збентеження (бурі, шторму) – фаза виявлення конфліктності інтересів всередині групи – Я супроти ТИ,МИ супроти ВОНИ взаємини - конфліктна цілісність
Ш фаза – стабілізації (унормування), на якій члени групи починають конструктивно пристосовуватися до індивідуальних відмінностей, коли знаходять адекватні методи спільної праці – Я – ТИ - МИ-взаємини – ідентифікаційна цілісність
ІУ фаза – робоча стадія, на якій група функціонує відповідно до визначених стандартів і завдань – МИ –взаємини – мобілізаційна цілісність
У фаза – фаза розформування, на якій група розпадається після реалізації свого завдання Я без МИ взаємини
|
2.
| Вправа “Проблеми”. Установки
1 група – ви –члени групи, яка зібралася в аудиторії і за секунду почне працювати. Чого ви очікуєте від тренера, якої форми поведінки? (Ідеальний тренер очима учасника)
2 група – ви –члени групи, яка зібралася в аудиторії і за секунду почне працювати. Чого ви побоюєтесь? (Найжахливіший кошмар учасника)
3 група – ви – ведучий (тренер) групи, яка зібралася в аудиторії і за секунду почне працювати. Якої поведінки ви очікуєте від учасників?(Ідеальний учасник очима тренера)
4 група - ви – ведучі (тренери) групи, яка зібралася в аудиторії і за секунду почне працювати. Чого ви боїтесь?(Найжахливіший кошмар тренера)
|
3.
| Основні характерні риси фази:
- перехід від стану незалежної особи до статусу члена групи;
- обережне дослідження меж прийнятної поведінки;
- почуття хвилювання, нетерпіння, опасіння, підозри, та тривоги відносно майбутньої роботи в групі та способів взаємодії (і хочеться, і колеться)
- пробні кроки адаптації до групи, пошуки свого місця в групі;
- явний чи прихований пошук лідера (не обов’язково лідером буде визнано тренера)
- фасадна розмова, світська бесіда, відмова від особистісного самовиразу (говорити про все, тільки не про себе)
|
4.
| Основні риси фази формування (орієнтації) + основні проблеми (завдання) для тренера фази формування:
- побудова кооперативності та згуртованості;
- поєднання у груповому контексті індивідуальних та групових цілей;
- встановлення довір’я;
- подолання опору.
|
5.
| Теорії соціальної взаємозалежності. Сутність групи – взаємозалежність між членами, щоб стати “динамічною цілісністю”. М.Дейч – типи соціальної взаємозалежності. Працюючи разом, діючі індивіди співвідносяться одне з одним 3 шляхами
|
| Процес діяльності
| Кооперативний
| Конкурентний
| Індивідуалістичний
|
Взаємозалеж-ність
| Позитивна
| Негативна
| Ніякої
|
Модель
взаємодії
| Промотивна
| Опозиційна
| Ніяка
|
Результат 1
| Високі зусилля для досягнення
| Низькі зусилля для досягнення
| Низькі зусилля для досягнення
|
Результат 2
| Позитивні взаємини
| Негативні взаємини
| Немає взаємин
|
Результат 3
| Психологічне здоров’я
| Психологічна патологія
| Психологічна патологія
|
6.
| Стратегії створення позитивної взаємозалежності через промоційну взаємодію (з прикладами):
- цільова взаємозалежність;
- винагороджувальна взаємозалежність (група святкує успіх);
- позитивна ресурсна взаємозалежність (кожен маж лише частинку ресурсів для виконання завдання);
- позитивна рольова взаємозалежність (комплементарні ролі, що уточнюють відповідальність за виконання завдання);
- позитивна ідентитарна взаємозалежність через ім’я, символ, лого, пісню;
- енвайроментальна взаємозалежність, пов’язана з фізичним середовищем;
- позитивна фаталістична взаємозалежність – ситуація “життя або смерть);
- позитивна залежність через виконання завдання – розподіл праці – естафета;
- позитивна залежність стосовно зовнішнього ворога (групи в ситуації конкуренції).
|
7.
| Проблема № 2.
Цілі індивідуальні та групові. Якщо люди об’єднуються в групи, чи це означає, що в них є єдина групова мета? Однозначної відповіді немає.
|
8.
| Вправа:”Цілі чіткі та нечіткі (операціональні та неопераціональні)
Завдання № 1.
Назвати найбільш підходящі цілі управління досвідом групи у процесі її розвитку з метою максимізувати соціальний розвиток у демократичному суспільстві.
Завдання № 2.
Перерахувати якомога більше формально організованих клубів або організацій, які можуть існувати у межах громади міста.
|
9.
| Критерії “START” для цілей
|
| Характеристика цілі
| Визначення характеристики
|
| S (specific) = конкретна
| Цілі мають бути достатньо конкретними для того, щоб їх зрозуміли і можна було би розробити план для їх реалізації. Конкретні цілі вказують на те, чи будуть задоволені потреби
|
| T(trackable and measurable) вимірювана
| Члени групи мають бути спроможні визначити, до якої мірі вони досягли цілі. Цілі мають бути операціоналізованими для того, щоб кроки досягнення цілі були чіткими і зрозумілими
|
| A (challenging but achievable) = достатньо амбітними, але досяжними
| Цілі мають бути амбітними достатньо, щоб група хоча би на 50% була впевнена, що має шанс їх досягнути
|
| R (relevant) = релевантні
| Цілі мають відповідати інтересам членів групи. Члени групи повинні бачити цілі значними і бути персонально відданими досягненню цих цілей
|
| T (transfer) = переносними
| Цілі мають бути такими, щоб вони спонукали членів групи переносити те, чому вони навчилися в інших конкретних ситуаціях
|
10.
| Реальне втілення цільової поведінки – поведінковий контракт з членом групи.
|
11.
| Обговорення: фактори, що сприяють встановленню довіри; фактори, що заважають встановленню довіри.
|
12.
| Проблема початкового опору учасників: вияв та причини
|
13.
| Дилеми ведучого на етапі формування (орієнтації) групи
|
14.
| Процедурна частина фази орієнтації:
1. Самопрезентації;
2. Наші очікування;
3. Встановлення норм та правил.
|
| | | | | |