Варіанти завдань

Таблиця 4.1

Варіант	U, B	Uн, B	Pн, kВт	nн,	%		Км	Кі
		220/380 220/380 380/220 220/380 220/380 380/220 380/220 600/380 220/380 600/380 220/380 380/220 220/380 600/380 380/220 220/380 600/380 380/220 220/380 600/380 220/380 220/380 380/220 380/220 600/380	5,5 7,5 11,5 18,5 14,2 12,7 6,8 16,5 8,1 3,8 6,2 9,1 22,5 33,6	980]	89,4 86,2 86,8 87,5 88,8 90,2 88,2 90,6 91,2 89,4 90,6 88,2 87,5 89,4 90,6 88,2 87,5 89,4 90,6 87,5 88,2 88,2 89,4 90,6	0,91 0,86 0,75 0,87 0,88 0,94 0,81 0,89 0,92 0,75 0,88 0,91 0,78 0,89 0,93 0,87 0,78 0,84 0,91 0,89 0,79 0.9 0,8 0.92 0,89	2,5 3,1 2,2 2,5 2,8 3,2 3,5 2,7 2,5 3,1 2,5 2,6 2,4 2,8 3,0 2,6 2,5 2,7 2,8 2,5 2,6 2,7 2,8 3,1 3,2	5,8 6,5 5,5 7,2 6,8 6,3 6,5 7,5 6,2 6,0 5,8 6,0 6,1 5,5 5,8 5,7 5,3 5,1 5,0 4,6 4,8 5,9 6,0 5,8 5,0

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

1. Існують два основних види з’єднання обмоток статора асинхронного двигуна: “зіркою” і “трикутником”. Основним є забезпечення номінальної фазної напруги двигуна. Тому, якщо напруга мережі U дорівнює Uн, то обвитки з’єднанують “трикутником”. Якщо ж , то – “ зіркою”.

2. Кожну з обмоток статора асинхронного двигуна еквівалентуємо послідовно з’єднаними резистором R _ф та індуктивним опором Х _ф (рис.4.1)

а. б.

Рис.4.1. Заступна схема статорної обмотки асинхронного двигуна при сполученні фаз зіркою (а) і трикутником (б).

Наближено параметри R_ф, Х_ф визначають за паспортними даними двигуна:

; (4.1)

1. У наведеному на рис.4.1 симетричному трифазному колі значення фазного струму визначається за формулою:

, (4.2)

Лінійні струми при з’єднанні фаз двигуна “зіркою” дорівнюють фазним (), а при з’єднанні “трикутником” – ураз більші за фазні ().

Потужність симетричного споживача знаходимо як потроєну потужність однієї з фаз

, (4.3)

відтак

, . (4.4)

Векторна діаграма напруг та струмів зображена на рис.4.2а при з’єднанні фаз двигуна “зіркою”, а на рис.4.2б – при з’єднанні “трикутником”.

а) б)

Рис.4.2 Векторна діаграма напруг та струмів

Тут побудовано фазні напруги мережі , що відстають за фазою одна відносно іншої на кут 120˚. Струми фаз будуть однакові за діючим значенням і відставатимуть за фазою від відповідних напруг на однаковий кут

. (4.5)

4. Функція називається механічною характеристикою асинхронного двигуна (рис.4.2а). Практично використовують характеристику . Частота обертання ротора , тому при сталій синхронній частоті , це є механічна характеристика (рис.4.2б).

б) а)

Рис.4.2. Механічна характеристика асинхронного двигуна.

Характерними є точки характеристики, які відповідають режимам пуску (М_п; s=1) та максимального моменту (М_макс; s_к). Номінальний режим характеризується номінальним моментом на валу двигуна

(4.6)

та номінальним ковзанням

, (4.7)

де – синхронна частота асинхронного двигуна.

Тут p – кількість пар полюсів. Для промислової частоти () залежність синхронної частоти від кількості пар полюсів наведено в табл.4.2

Табл.4.2

р
n 1, об/хв

На практиці механічну характеристику асинхронного двигуна будують за наближеною формулою Клосса

(4.8)

де – максимальний момент асинхронного двигуна, який визначається із співвідношення;

– критичне ковзання.

Для побудови характеристики необхідно змінювати ковзання від 0 до 1. Результати занести в табл.4.3.

Табл.4.3

s		S	S	0,1	0,2	0,3	0,6	0,8		1,2
n 2
M

Дата добавления: 2014-01-04