Тема: суспільство: сутність, типи, тенднеції розвитку

Тема: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СОЦІОЛОГІЇ В УКРАЇНІ

Вивчення даної теми передбачає розкриття сутності станов­лення і формування соціальної думки на Україні.

При вивченні теми, перш за все, необхідно звернути увагу на особливості формування соціальних вчень у Київській Русі: на соціа­льні вчення київського митрополита Іларіона, літописця Нестора і князя Володимира Мономаха. Засвоївши сутність вчень мислителів Київської Русі, слід перейти до розгляду сутності соціально-політичних концепцій представників Києво-Могилянської академії. При вивченні соціально-політичних концепцій, які існували в Києво-Могилянській академії, необхідно звернути увагу на вчення П. Могили, Ф.Прокоповича.

Особливе місце при вивченні соціально-політичної спадщини займає вчення Г. Сковороди.

У зв'язку з цим слід звернути увагу на вчення про ідеальне суспільство, про сутність людини та сенсу її життя.

Розглядаючи вчення епохи Просвітництва в Україні необхід­но приділити увагу інтерпретації концепцій суспільного договору і природного права (Я.Козельський, В.Каспист та ін.). При цьому ви­значити, які погляди мислителів інших країн вплинули на створення даної концепції і чому.

Вивчаючи основні напрями розвитку суспільно-політичної думки в Україні XIX - початку XX ст., перш за все, слід зрозуміти

погляди на суспільство М.Максимовича. З'ясувавши сутність його концепції, доцільно перейти до розгляду вчень ліберально-демократичного (В.Антонович, М.Драгоманов, П.Куліш та ін.) та ре­волюційно-демократичного (Т.Шевченко, І.Франко, Л.Українка та ін.) напрямів.

Важливе місце у спадщині суспільної думки в Україні другої половини XIX - початку XX ст. займають проблеми теоретичної со­ціології М. Ковалевського. Тому, при вивченні його спадщини, необ­хідно звернути увагу на сутність вчення про соціально-політичні явища.

Вивчаючи проблему національного відродження на початку XX ст„ слід зупинитися на поглядах В.Винниченка, М.Грушевського, Н.Хвильового.

При вивченні даної теми слід звернути увагу на рекомендо­вану літературу, наведену в робочій програмі.

Вивчення даної теми передбачає усвідомлення сутності, ти­пів і тенденції розвитку суспільства. У зв'язку з цим передбачається не тільки читання лекції, але й самостійна робота студентів.

При закріпленні матеріалу, перш за все необхідно з'ясувати, що собою являють головні ознаки та елементи суспільства. Далі, на основі засвоєних головних ознак та елементів, слід перейти до роз­гляду еволюції становлення і функціонування суспільства. Аналіз еволюційного розвитку суспільства доцільно здійснювати на основі соціально-філософської думки, починаючи з Стародавнього світу і закінчуючи сучасними концепціями.

Особливу увагу при вивченні даної теми слід звернути на сутність соціальної системи. Тому студентам необхідно засвоїти зміст таких понять як «суспільство», «соціальна система», «соціальні зв'язки», «соціальні відносини». З'ясувавши сутність вищевказаних понять, можна приступити до аналізу трансформаційних процесів на основні уявлень про головні ознаки та елементи суспільства. Крім того, виходячи з освоєння змісту головних понять, необхідно дати аналіз процесам, що відбуваються у нашому суспільстві на сучасному етапі.

Щоб глибше засвоїти матеріал теми, студентам слід викорис­товувати рекомендовану літературу, що наводиться в робочій про­грамі.

Тема: СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА І СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ

Приступаючи до вивчення даної теми, студентам перш за все необхідно засвоїти сутність таких понять, як: «соціальна структура», «соціальна спільність», «соціальна група», «соціальний інститут», «соціальна організація», «особистість».

З'ясувавши сутність вищевказаних понять, доцільно перейти до розгляду поняття «соціальна стратифікація».

При вивченні теорії соціальної стратифікації необхідно не тільки проаналізувати різні підходи до даної теорії, але й з'ясувати сутність її видів (закритої і відкритої).

Розглядаючи сутність теорії соціальної стратифікації, слід звернути увагу на підходи до даної теорії Р.Дарендорфа та П.Сорокіна. Крім того, необхідно з'ясувати відмінності між маркси­стським підходом до розуміння соціально-класової структури суспі­льства та теорією соціальної стратифікації. При аналізі різних підхо­дів до даної проблеми, студентам бажано ознайомитися, наприклад, з роботами В.І.Леніна «Великий почин» та П.А.Сорокіна «Соціальна стратифікація і мобільність».

Далі необхідно перейти до з'ясування сутності поняття «со­ціальна мобільність», її типів, і ролі на сучасному етапі розвитку на­шого суспільства.

Завершуючи вивчення даної теми, студентам доцільно звер­нути увагу на види соціальних груп та їх роль у житті суспільства. При цьому, важлива роль відводиться вивченню такої соціальної гру­пи як молодь.

Вивчаючи дану тему, студентам, необхідно використовувати рекомендовану літературу, що наводиться в робочій програмі.

Дата добавления: 2014-01-04