Німецький філософ Іммануїл Кант (1724—1804) одним з перших

Приблизно на середину XIX ст. її виникнення зумовили процеси в

Буддизм, християнство та іслам.

Догматика, культ та всі інші атрибути. До світових релігій зараховують

Організації. Вони відрізняються національною обмеженістю. За рівнем свого розвитку ці релігії дуже різні, але загалом переважають антропоморфні, обто такі, що уявляють Бога схожим за виглядом на людину. Національно-державні релігії існували у стародавніх Єгипті, Греції, Римі, Персії. Серед сучасних релігій це іудаїзм, конфуціанство, індуїзм та деякі інші.

Класового суспільства і відіграють важливу роль при створенні державної

Національно-державні релігії з'являються з формуванням народностей і

Об'єктом поклоніння є природа та її явища, тварини, матеріальні предмети. Переважають форми тотемізму (віра у родинні зв'язки з твариною чи рослиною — засновником роду, тотемом) та культу предків.

Культи не мають якогось узагальненого (догматичного) уявлення про Бога.

Нині у відсталих народів і племен Африки, Азії, Америки. Як правило, ці

Племінні культи передували будь-яким іншим формам релігії збереглись

Світові релігії з'являються пізніше за інші, па ґрунті якихось національно-державних, відрізняючись від них космополітизмом, тобто не пов'язуються з окремою нацією, і прозелітизмом, тобто прагненням привернути якнайбільше шанувальників, тому, як правило, ведуть активну місіонерську діяльність. Для них також є характерним досить розвинена

Релігії також відрізняються залежно від того, скільки богів є об'єктом

поклоніння. Політеїстичні релігії сповідають багатобожжя, монотеїстичні —

єдинобожжя. Перехідною формою між ними є генотеїзм, який визнає

існування багатьох богів, але серед них шанує лише одного — заступника

свого народу.

Становлення соціології релігії як наукової дисципліни

Початок формування соціології релігії як наукової дисципліни припадає

європейському суспільстві, започатковані епохою Просвітництва й анти-

феодальними буржуазними революціями. Одним з найважливіших її джерел була соціально-філософська критика феодальних суспільних відносин і церкви як соціального інституту французькими енциклопедистами XVIII ст. (Гельвецій, Гольбах, Дідро). Ця критика сприяла пробудженню інтересу до

соціальної зумовленості релігії та її ролі у житті суспільства. Відповідно

релігію стали виокремлювати із сукупності суспільних інститутів як

особливий феномен, щодо якого інші суспільні реалії розглядали як світські

(секулярні).

обґрунтував можливість розглядати релігію з позицій наукового мислення:

Дата добавления: 2014-01-04