Парсонс

Вебер.

Карл Маркс.

Його теорія застосована на матеріалізмі і матеріалістичній діалектиці у вивченні суспільства.

Монізм – філософське вчення, яке вивчає одне начало – матерію або дух. Монізм матеріалістичного розуміння полягає в тому, що Карл Маркс розглядав історію як живий організм, в якому взаємодіють не випадкові чинники, а функції залежних елементів єдиного цілого, що підлягають дії об`єктивних закономірностей соціального розвитку. З економічних закономірностей виділив сукупності суспільних явищ і матеріальних відносин. Ці сукупності поруч з економічними відносинами становлять економічну структуру суспільства, або базис, на який опирається надбудова (економічна, правова та інші). В дослідженні суспільних явищ виділив критерій повторюваності, що дало можливість виділити спільне в соціальному устрої різних країн світу. Застосовував поняття,, суспільно-економічна формація” – це історично окреслений тип суспільства, що ґрунтується на певно способі виробництва (єдність продуктивних сил і виробничих відносин).

Зміна епохи історії людства – це процес зміни прогресуючих способів виробництва. В основі зміни-суперечності між рівнем продуктивних сил і виробничими відносинами. Це виявляється в боротьбі протилежних класів і вирішується соціальною революцією, в якій перемагає пролетаріат – це веде до звільнення суспільства від експлуатації і до безкласової формації. Утопічна ідея марксизму – месіанська роль пролетаріату.

Розробив «теорію соціальної дії». Ввів поняття,,ідеальний тип” – еталон у дослідженні. Розробив,,типи ідеальних дії”:

1. Цілераціональна (виразно уявляється засоби здійснення, а також зворотна реакція на твої дії). Критерії раціональності – успіх. (Макіавелі:,, Мети виправдовує засоби”).

2. Ціннісно-раціональна (на основі свідомої віри в цінності поведінки (Західна Європа).

3. Афекта (на основі неусвідомлених імпульсів і почуттів, на підсвідомості).

4. Традіційне (на основі звички).

Поділив суспільство на 3 статусних групи:

1. Багаті.

2. Пристижні.

3. Владні.

Визначив типи панування:

1. Традиційне панування – на звичках, традиціях, підкорінні (влада монарха).

2. Харизматичнтй (божий дар) – безпечна довіра до лідера чи вождя.

3. Легальне панування – базарується на довірі до права і підкоренні не особистості, а закону. Самим чистим типом легального панування є бюрократія.

Особистість колектив чи суспільство краще діють в умовах стабільності.

Розробив структурно-функціональний підхід до вивчення суспільства. Нормально діяти суспільство може тільки в умовах стабільності. Нестабільності і конфлікти загрожують суспільству (вороги суспільства). Будь-яка спільність – це система, яка складається з елементів, кожен з яких виконує свою функцію – в цілому вистроюється структура системи.

Дата добавления: 2014-01-04