Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ознаки суспільства. Основні умови розвитку і функціонування суспільства




Сутність та критерії суспільного прогресу. Прогресі регрес.

Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне.

Ознаки суспільства. Основні умови розвитку і функціонування суспільства.

ТИПИ СУСПІЛЬСТВ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

ТЕМА 5. СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО СКЛАДОВІ.

5.2. Методологічні принципи вивчення суспільного життя.

Поняття „суспільство" має не одне визначення. Суспільство - найзагальніша система зв'язків і відносин між людьми що складається в процесі їхньої життєдіяльності („людське суспільство"). Це історично визначений тип соціальної системи (первісне, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне комуністичне суспільство), специфічна форма соціальної організації що склалася в процесі історичного розвитку даної країни. Суспільство - це сукупність людей, які об'єднані конкретними інтересами, потребами або взаємними симпатіями, або певним видом діяльності. Це побутове визначення суспільства, яке базується на взаємодії індивідів.

Е.Дюркгейм у праці „Соціологія та теорія пізнання" характеризує


 




суспільство як „...найбільш могутній фокус фізичних і моральних сил, який тільки існує у світі. Ніде в природі не зустрічається таке багатство різноманітних матеріалів, сконцентрованих в такій мірі. Не дивно, тому що з суспільства виділяється своєрідне лиття, яке реагуючи на елементи, що його складають, перетворює їх і підіймає до найвищої форми Існування".

П.Сорокін дає таке визначення суспільства: „Суспільство означає не тільки сукупність декількох одиниць (осіб, індивідів тощо), але припускає що ці одиниці не ізольовані одна від одної, а знаходяться між собою в процесі взаємодії, тобто впливають одна на одну тим чи іншим чином, стикаються одна з одною і мають між собою той чи інший зв'язок".

Слід розмежовувати поняття соціального та суспільного. Соціальне - це сукупність тих чи інших властивостей і особливих суспільних відносин, інтегрованих індивідами або спільнотами в процесі спільної діяльності в конкретних умовах, і проявляється у їх відношеннях один до одного, до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя. Суспільне - ширше за поняття соціального, І означає відмінність від живої природи.

На буденному рівні можна дати такі ознаки суспільства:

1 - суспільство - це люди (не одна людина, а багато);

2 - ці люди чимось зв'язані, об'єднані, і це дозволяє відрізнити
„наших" людей від „не наших";

3 - людині необхідно (і вигідно) жити в суспільстві. Суспільство діє
на людину містично, примусово і тотально, а людина на суспільство -
практично, вибірково і локально.

Н.Смелзер у своїй праці „Соціологія" визначає певні умови, які повинні виконуватись, щоб соціальне об'єднання можна було назвати суспільством. До цих умов належать:

а) певна територія;

б) поповнення суспільства головним чином за рахунок
дітонародження;

в) розвинута культура;

г) „політична незалежність".
Ознаки суспільства:

1 - територія - місце, де розселяються люди, де виникають і діють
соціальні зв'язки. Це основа соціального простору, де формуються,
розвиваються відносини та взаємодії індивідів.

2 - здатність підтримувати і відтворювати високу інтенсивність
внутрішніх зв'язків - іншими словами, міжособистісна взаємодія,
наявність колективної (ширше - суспільної) свідомості, спільної волі
(Дюркгейм); існування системи цінностей, завдяки якій кожен Індивід
дотримується певних норм суспільної життєдіяльності і внаслідок чого
зберігається єдність суспільства;


Вільний час суспільства - це загальна кількість вільного часу індивідів плюс робочий час працівників галузей, де створюються умови для використання індивідом свого вільного часу. Вільний час суспільства - необхідна умова розширеного духовного відтворення суспільства.

Вільний час соціальної групи характеризується загальною спрямованістю в його використанні, спільністю занять та інтересів.

Особистий вільний час знаходиться в розпорядженні людини, однак пов'язаний з вільним часом соціальної групи і напрями його освоєння залежать як від належності особи до даної соціальної групи, так і від рівня соціалізації, розвитку особистості, від її соціально-психологічних особливостей. Вільний час дає людині можливість не лише нагромаджувати нові знання й сили для включення у свідому діяльність, але й розвивати свої здібності у професійній діяльності.

Однією з найважливіших категорій соціології вільного часу є поняття „культура вільного часу". Культура вільного часу - це не що інше як проблема змісту вільного часу, спосіб і міра його якісного освоєння з точки зору реалізації й збагачення людських сутнісних сил. Основою культури вільного часу є відома вільна творча діяльність, яка духовно і фізично розвиває особистість.

У соціології вільного часу актуалізується питання регулювання й організації вільного часу. Регулювання вільного часу можна визначити як процес цілеспрямованого впливу на нього з метою розширення меж, створення умов для вдосконалення його структури і змісту відповідно до постійно зростаючих виробничо-технічних і соціальних вимог, які ставляться до людини. Хоча загальний напрям використання вільного часу задається соціальним середовищем, але його якісний зміст у підсумку залежить від самої людини. Тому саморегулювання вільного часу слід розглядати як властивість особи, як показник її зрілості, потенціалу її розвитку, сформованої здібності до організації свого біографічного часу.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 4712; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.