КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Соціологія моралі та виховання
Релігійна діяльність- це реальна поведінка віруючих, в якій реалізується релігійна свідомість (молитва, богослужіння, відзначення релігійних свят, релігійна пропаганда і т.п.). Релігія виконує ряд соціальних функцій: • регулятивну. Будь-яка релігія регулює соціальну поведінку своїх • світоглядну. Релігія організує систему світогляду людини, • компенсаторську. З.Фрейд вважав, що релігія пов'язана • інтегруюча полягає в здатності релігії об'єднати своїх Важливими напрямками досліджень соціології релігії є: • виявлення в сучасній релігійній ситуації нових явищ („нової • вивчення впливу конфесійної приналежності віруючих на їх • визначення взаємозв'язку релігійності населення, її еволюції із • вивчення шляхом організації конкретних емпіричних замірів Соціологія моралі - це галузь соціології, яка досліджує емпіричними методами закономірності практичної моралі на різних соціальних рівнях. Об'єктом дослідження соціології моралі є моральна практика, яка складається у різних соціальних спільностях і прошарках (сім'я, трудовий колектив, професійна група, нація тощо). Соціологія моралі вирішує три основні завдання: 1 - описувати реальні моральні відношення і специфіку їх 2 - досліджувати ставлення різних соціальних груп до постановки і 3 - вивчити еволюцію, прогнозувати тенденції і шляхи розвитку Соціологія моралі виходить із того, що моральне регулювання передбачає добровільне прагнення людей керуватись у своїх вчинках моральними нормами та принципами. Виховання - це процес цілеспрямованого впливу на людину з боку інших людей, формування певної системи особистих якостей.
• екстенсивний і циклічний типи соціального розвитку; • високий рівень залежності від природних умов буття, зокрема від • консерватизм в соціальних стосунках І способі життя; • орієнтація не на розвиток, а на відтворення і збереження • негативне ставлення до будь-яких нововведень (інновацій); • пріоритет традицій, усталених норм, звичаїв, авторитету; • високий рівень залежності людини від соціальної групи і жорсткий • різка обмеженість індивідуальної свободи. Індустріальне (промислове) суспільство - суспільство, що визначається рівнем технічного, індустріального розвитку, термін був впроваджений французьким соціологом Сен-Сімоном. Індустріальне суспільство аналізували О.Конт, Г.Г.Спенсер, К.Маркс, М.Вебер, Е.Дюркгейм, у середині XX ст. - Дарендорф, Р.Арон, Ростоу. Теоретики індустріального суспільства зводять соціальний прогрес до переходу від відсталого „аграрного" традиційного суспільства (тобто докапіталістичного), де панує натуральне господарство і станова ієрархія, до передового, промислово розвинутого „індустріального" (капіталістичного) суспільства з масовим ринковим виробництвом. В основі переходу - процес послідовних технічних нововведень у виробництві, який у великій мірі пояснюється зіткненням випадкових обставин і різних мотивів діяльності (націоналізм, протестантська етика у М.Вебера, дух підприємництва і конкуренції, особисті амбіції політичних діячів іт.п.). Головний критерій прогресивності суспільного ладу - досягнутий рівень промислового виробництва (Р.Арон) чи виробництво товарів масового споживання тривалого користування - холодильників, автомобілів, телевізорів (У.Ростоу). Надбанням індустріального суспільства є: 1 - зростання рівня індустріалізації, причому промислове 2 - процес демократизації, знищення традиційних станових 3 - згасання гострих класових конфліктів, характерних для ранніх
4 - зростання можливості соціальної мобільності, рівність можливостей на базі доступності освіти. У 60-х рр. XX ст. концепції індустріального суспільства були витіснені концепціями постіндустріального суспільства (Д.Белл, О.Тоффлер, З.Бжезінський, Фурастьє, Турен). Дане поняття по-різному трактується у різних представників: Д.Белл говорить про поділ всесвітньої історії на доіндустіальне (аграрне), індустріальне (капіталістичне і соціалістичне) та постіндустріальне суспільство, у З.Бжезінського - концепція технотронного суспільства, у О.Тоффлера - надіндустріального. Тобто за основу береться рівень техніки виробництва, а також галузевий і професійний розподіл праці, зниження значення виробничих відносин, власності і класової боротьби. У багатьох моментах концепції постіндустріального суспільства вирбилися як спроба сформулювати альтернативу марксистському вченню про соціальний прогрес як послідовну зміну суспільно-економічних формацій. Залежно від рівня техніки виробництва у суспільстві переважають: - первинна (сільськогосподарська) сфера економічної діяльності; - вторинна - промисловість; - третинна - сучасність, де головну роль грає освіта і наука. - церква і армія з традиційному суспільстві; - корпорація - в індустріальному; - університети - в постіндустріальному. - священики і феодали у традиційному суспільстві; - бізнесмени - в індустріальному; - вчені і спеціалісти - в постіндустріальному. Д.Белл говорить про постіндустріальне суспільство як інформаційне. На перше місце виходять не машинні технології, а інформація. Постіндустріальне суспільство базується на новій інфраструктурі, яких є три типи: 1 - транспортна (дороги, канали, залізниці, магістралі); 2 - енергетична (від водяного колеса, парової машини до 3 - комунікативна (пошта, преса, телефон, радіо, телебачення,
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 211; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |