Рудні поля у геосинкліналях

Рудні поля властиво магматичних родовищ

Термін «рудне поле» включає в себе вся сукупність родовищ, що генетично пов’язані з масивом магматичних порід, що розкритий поверхнею Землі або залягає біля неї. Не існує ні одного рудного поля властиво магматичних порід, в межах якого не відслонювався би материнський масив інтрузивних порід. Відповідно до цього встановлення закономірностей розташування рудних полів цих родовищ зводиться до виявлення всіх елементів геологічної будови. Ці елементи обумовлюють вкорінення магматичного розплаву на цій конкретній площі, сприяють ходу кристалізації, відщепленню від них рудних фракцій і утворенню окремих рудоносних ділянок та всього рудного поля. Аналіз даних вказує на те що, ці елементи по різному проявляються у складчастих геосинклінальних областях, на щитах, на активізованих щитах та на активізованих платформах.

Типовим прикладом рудних полів властиво магматичних родовищ, що виникли у геосинклінальних областях є родовища Уралу, які генетично пов’язані з основними і ультраосновними породами.

Існують дві теорії про час становлення рудоносних інтрузій з якими пов’язане зруденіння. Згідно з першою – рудоносні інтрузії вкорінилися на ранніх етапах становлення геосинкліналей, ще під час накопичення осадків. Але згідно з другою – масиви вкорінилися після головної варійської фази складчастості в якій приймали участь нижньокарбонові відклади.

Незалежно від морфології інтрузивних масивів, що проявлені вздовж гіпербазитового поясу Уралу, рудні поля з родовищами та рудопроявами хрому та платини тяжіють до дунітових ядер. Родовища, що не мають промислового значення, внаслідок розмиву утворюють промислові алювіальні та елювіальні розсипні родовища в долинах річок, що перетинають дунітові масиви.

Деякі з цих масивів несуть промислові корінні родовища платини. Серед таких дунітових масивів залягає до декілька сотень рудних тіл, які мають форму лінз, жил та стовпів та складені хромітами з вкрапленнями мінералів платини. Незначні скупчення хрому та платини спостерігаються у піроксенітах, що облямовують дуніти.

Комплексні титаномагнетитові родовища у південній частині гіпербазитового поясу Уралу приурочені до масивів меланократових габро або до невеликих ділянок піроксенітів. У останніх спостерігаються більш багаті скупчення титану, але вони не містять ванадію та у них практично повністю відсутня мідь. Комплексне мідь-титан-ванадієве зруденіння розташовується у висячому боці інтрузиву, у його апікальній частині.

Прикладом позицій рудних полів суттєва магматичних родовищ є хромітові рудні поля, що залягають у Кимперсайському масиві гіпербазитів. Найважливіші в промисловому відношенні хромітові родовища пов’язані зі склепіневим підняттям. Тут розташовується Головне рудне поле, що складене гарцбургітами з двома зонами з переважанням дунітів та піроксенітових дунітів.

Типовим прикладом структурно-геологічних позицій рудних полів суттєво магматичних родовищ є також Кусінське титаномагнетитове рудне полу. Воно розташоване у відносно вузькому масиві габро, що має північне – північно-східне простягання та падіння згідне з вміщуючими товщами, які представлені мармурами у лежачому боці та гнейсами у висячому боці. Кусінський масив є одним з серії масивів основних та ультраосновних порід, що простяглися вздовж східного схилу Уралу. Вік масивів 1100 млн. років та виникли вони у пізню фазу становлення фундаменту Російської платформи. Давні масиви основних порід та пов’язані з ними титаномагнетитові родовища зазнали подальшого метаморфізму. Титаномагнетитові рудні тіла представлені пластоподібними покладами, що орієнтовані згідно зі стратифікацією порід масиву та зім’ятими у складки.

Дата добавления: 2014-01-04