Природні загрози (небезпеки). Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ

ТА ДІЇ НА ЛЮДЕЙ, ТВАРИН, РОСЛИН, ОБ'ЄКТИ ЕКОНОМІКИ

ТЕМА 2. (ЛЕКЦІЯ 3) ПРИРОДНІ ЗАГРОЗИ, ХАРАКТЕР ЇХ ПРОЯВІВ

Природні небезпеки поділяються на тектонічні, топологічні та метеорологічні.

Тектонічні – пов’язані з процесами, які відбуваються в надрах Землі: вулкани, землетруси.

Топологічні – пов’язані з процесами, які відбуваються на поверхні Землі: повені, зсуви, селі.

Метеорологічні – пов’язані з процесами, які відбуваються в атмосфері: спека, урагани, посуха та ін.

Проте серед надзвичайних ситуацій природного походження в Україні найчастіше трапляються:

• геологічні небезпечні явища (зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні);

• метеорологічні небезпечні явища (зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь);

• гідрологічні небезпечні явища (повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.);

• пожежі лісових та хлібних масивів;

• масові інфекції та хвороби людей, тварин, рослин.

Надзвичайні ситуації природного походження ділять на групи: геологічні, географічні, метеорологічні, агрометеорологічні, морські гідрологічні, гідрологічні небезпечні явища, природні пожежі тощо.

Небезпечний геологічний процес – це процес, який призводить до утворення та/або руйнування мінералів і гірських порід, змін умов їх залягання, утворення нових форм та/або змін рельєфу земної поверхні, змін структури Землі, і може викликати ураження людей, об’єктів економіки та довкілля (ДСТУ 3994 - 2000).

Небезпечне геологічне явище – це явище геологічного походження або наслідок геологічних процесів, що спричинені природними чи техногенними чинниками або їх сукупністю, внаслідок чого відбуваються різкі зміни рельєфу земної поверхні, що можуть призвести (призводять) до ураження людей, об’єктів економіки та довкілля (ДСТУ 3994 - 2000).

До геологічних небезпечних явищ відносять саме виверження вулканів, землетруси, зсуви ґрунту, осипи та ін.

За руйнівною дією та кількістю енергії, яка виділяється під час виверження вулкана, саме це стихійне лихо належить до найнебезпечніших для життєдіяльності людини. Під попелом і лавою гинули цілі міста. Найбільш відоме – це виверження Везувію, під попелом, лавою і уламками гірських порід тоді загинули три міста: Помпея, Геркуланум та Стабія.

Ще важчі наслідки були під час виверження вулкана Кракатау в Індонезії. Гігантська хвиля, яка утворилася внаслідок вибуху, знищила на узбережжях Яви і Суматри – 295 міст та селищ. Тоді загинули 36000 людей. А всього на земній кулі нараховується приблизно 600 активних вулканів.

Дослідженнями вдалося з’ясувати розміри зон небезпечного впливу вулканів. Лавовий потік поширюється до 30 км, інколи досягає 100 км. Селеві потоки під час раптового танення снігу та льоду мають довжину до 100-200 км. А кислотні дощі, які викликають опіки у людей, отруєння рослинності, ґрунту, мають радіус 400 – 500 км.

Для запобігання небезпечного впливу потоку лави використовуються наступні методи:

• Метод відведення його вбік від населених пунктів шляхом створення штучного русла (відведення потоку лави з гори Мауна-Лао в 1942 р, який загрожував місту Хило, за допомогою вибухівки, яку кидали з літака).

• Будівництво дамб, охолодження лавових потоків водою.

У Ісландії в 1973 р, при виверженні вулкана на острові Хеймей застосовувалось охолодження лави морською водою до температури нижче 100 С.

Землетрус – це деформування земної поверхні внаслідок пружних коливань, що передаються на великі відстані, і спричинені раптовим зміщенням і розривами у земній корі чи у верхній частині мантії Землі, що призводить (може призвести) до руйнування будівель та споруд.

Щорічно наша планета здригається більш ніж мільйон разів. 99,5% цих землетрусів легкі, їх сила не перевищує 2,5 бала за шкалою Ріхтера (за даними Є.П. Жамбо). А за даними Національного інформаційного центру з контролю за землетрусами США в світі щорічно відбувається понад 100 тисяч землетрусів, з яких силою 8 балів – 2 на рік; 7 балів – 70; 6 балів – 100; 5 – 1500; 4 бали – 3000; 3 – понад 100 тис; 2-3 бали – близько 1 тис щодня; 1-2 близько 8 тисяч щодня.

На теренах України це Закарпаття – 6-7 балів, у Прикарпатті також 6-7 балів. В Одеській області в масиві гір Вранга та Східних Карпат з 1107 року сталося 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Осередки сильних землетрусів з півдня Кримського півострова тут виникають на глибинах 20-40 км, на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів.

Першість за кількістю землетрусів утримують Японія та Чилі: понад 1000 в рік, або 3 на день. Передбачити землетруси точно поки що неможливо. Прогноз виправдується лише у 80% випадків.

Дата добавления: 2014-01-04