Культура мовлення

Людина за своєю природою є суспільною істотою, тому може успішно розвиватися в особистісному плані, лише перебуваючи у соціумі й здійснюючи комунікацію з іншими його членами. Головним засобом комунікації є мовлення, завдяки якому відбувається трансляція ідей, думок, почуттів, дій між людьми. Однак такий процес відбувається успішно тільки в тому разі, якщо якість комунікативного процесу дає змогу адекватно передати зміст ідеї як результату внутрішньої духовної роботи одного індивідуума щодо іншого. А для цього адресант повідомлення має бути здатним до достатньо точного відображення в словесній формі певного ідеального образу, що існує в його свідомості. Формування такої комунікативної здатності людини пов’язано з оволодінням нею знаннями та вміннями ораторської майстерності, основами мовленнєвої культури.

Цій проблемі приділялася значна увага ще в стародавні часи. Однак у зв’язку з інтенсивним зростанням комунікативних контактів між людьми, подальшою демократизацією суспільства, що передбачає поглиблення плюралізму думок і поглядів, збільшення довіри до слів як джерела передачі інформації, спостерігається активне зростання ролі мовленнєвого мистецтва, умінь забезпечувати ефективну міжособистісну взаємодію.

З урахуванням сучасних тенденцій розвитку соціуму найбільший попит у будь-якій сфері професійної діяльності мають фахівці, які не тільки відзначаються високим професіоналізмом, але й володіють культурою мовлення. Здатність сформулювати власні ідеї чи пропозиції в зрозумілій словесній формі, організувати ефективне спілкування з колегами, переконати опонентів у правильності своєї точки зору й залучити до неї інших людей робить особу більш успішною в усіх її починаннях. І, навпаки, низький рівень культури мовлення не дає змоги людині ефективно виконувати свої професійні обов’язки, встановлювати результативні комунікативні контакти з іншими працівниками. Це є серйозною перешкодою для її кар’єрного зростання і взагалі для особистісної самореалізації. Тому навчання студентів вищих навчальних закладів основам культури мовлення стає сьогодні органічною ланкою їхньої професійної підготовки.

Як свідчить практика, у більшості розвинених країн світу спеціальна мовленнєва підготовка молоді є обов’язковим компонентом змісту освіти. Так, у США центральне місце в навчальних планах загальноосвітніх і вищих навчальних закладів відводиться викладанню риторики, в основу якої покладено вчення про доцільну побудову мовного процесу. Причому передбачається проведення і теоретичних, і практичних занять.

Студент повинен знати:

· історію розвитку ораторського мистецтва;

· структуру культури мовлення, Ії комунікативні ознаки;

· вербальні й невербальні засоби спілкування;

· техніку публічного виступу;

· сутність спілкування, структуру процесу спілкування;

· перцептивний, комунікативний та інтерактивний аспекти спілкування; моделі спілкування;

· культуру слухання;

· характеристику ділового спілкування;

· структуру ділової комунікації;

· діловий етикет та особливості дипломатичного протоколу;

· структуру педагогічного спілкування;

· особливості педагогічного спілкування, його основні функції;

· стилі педагогічного спілкування;

· культуру мовлення як складника професійної майстерності педагога;

· методику саморозвитку мовленнєвої культури майбутнього педагога;

· методику оволодіння технікою мовлення.

Студент повинен вміти:

· використовувати лексично-граматичні норми мовлення;

· логічно висловлюватись;

· використовувати усі види мовлення, необхідні для успішної життєдіяльності в сучасному суспільстві, сталі навички публічного виступу;

· володіти досвідом оптимальної мовленнєвої поведінки в професійно орієнтованій взаємодії, знаннями етикету;

· володіти технікою мовлення;

· вести діалог з максимальним урахуванням специфічних особливостей адресата.

Метою пропонованого навчального посібника є ознайомлення майбутніх фахівців з основами мовленнєвої культури, розширення їхньої мовленнєвої компетентності завдяки збагаченню спеціальними знаннями, вміннями та навичками, необхідними для успішної життєдіяльності в сучасному суспільстві.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамович С. Д. Риторика / С. Д. Абрамович, М. Ю. Чікарькова. – К.: Світ, 2001. – 240 с.

2. Аверинцев С. С. Риторика и истоки европейской литературной традиции / С. С. Аверинцев. – М.: Языки русской культуры, 1996. – 447 с.

3. Аверченко Л. К. Управление общением: Теория и практикум для социального работника: учебн. пособ. / Л. К. Аверченко. – М.: ИНФРА-М, Новосибирск: НГАЭиУ, 1999. – 216 с.

4. Алехина И. В. Имидж и этикет делового человека / И. В. Алехина. – М.: ЭЭН, 1996 – 389с.

5. Анисимова И. Магия общения: История и практика этикета. – М: Изд-во: Звонница-МГ, 2004. – 480 с.

6. Антична риторика. – К.: ВПЦ «Київський національний університет», 2001. – 103 с.

7. Античные риторики / Сост., авт. ст., комментар., общ. ред. А. А. Тахо-Годи. – М.: Изд-во МГУ, 1978. – 352 с.

8. Безенкова Т. А. Опыт развития культуры речи студентов вуза в процессе изучения дисциплин культурологического цикла / Т. А. Безенкова. – Режим доступу: httр: // www.emissia.org/offline/2007/1187.htm

9. Бороздина Г. В. Психология делового общения / Г. В. Бороздина. –М.: ИНФРА-М, 2000. – 224 с.

10. Введенская Л. А. Культура речи / Л. А. Введенская. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 448 с.

11. Волкова Н. П. Професійно-педагогічна комунікація: навч. посіб. / Н. П. Волкова – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 256 с.

12. Гаспаров М. Л. Средневековые латинские поэтики в системе средневековой грамматики и риториторики / М. Л. Гаспаров // Гаспаров М. Л. Избранные труды: В 3 т. – М.: Языки русской культуры, 1997. – Т. 1. – С. 590-657.ет"

13. Гойхман О. Я. Основы речевой коммуникации: учеб. для вузов / О. Я. Гойхман, Т. М. Надеина; под ред. О. Я. Гохмана. – М.: ИНФРА, 1997. – 272 с.

14. Занина Л. В. Основы педагогического мастерства / Л. В. Занина, Н. П. Меньшиков. – Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 288 с.

15. Кан-Калик В. А. Грамматика общения / В. А. Кан-Калик. – М.: Роспедагенство, 1995. – 108 с.

16. Кан-Калик В. А. Основы профессионально-педагогического общения. – Грозный: Изд-во Чечено-Ингушского университета, 1979. – 138 с.

17. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. – М.: Просвещение, 1987. – 190 с.

18. Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей / Д. Карнеги; [пер. с англ.]. – М.: Прогресс, 1989. – 288 с.

19. Карпов А. В. Психология менеджмента: учебн. пособ. / А. В. Карпов – М.: Гардарики, 1999. – 584 с.

20. Кибанов А. Я. Этика деловых отношений: Учебник / А. Я. Кибанов, Д. К. Захаров, В. Г. Коновалова. – М.: Инфра-М, 2002. – 368 с.

21. Лихачева Л. С. Школа этикета: поучения на всякий случай / Л. С. Лихачева. – Екатеринбург: Сред. Урал. кн. изд-во, 1995. – 448 с.

22. Лосев А. Ф. Античные риторики / А. Ф. Лосев. – М.: Знание, 1986. – 486 с.

23. Михайлова Е. В. Обучение самопрезентации: учеб. пособие / Е. В. Михайлова. – М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2006. – 168 c.

24. Никольская С. Т. Техника речи (методические рекомендации и упражнения для лекторов) / С. Т. Никольская. – М.: Знание, 1978. – 80 с.

25. Основы педагогического мастерства / Под ред. И. А. Зязюна. – К.: Вища школа, 1987. – 207 с.

26. Педагогічна майстерність учителя: навч. посіб. / За ред. В. М. Гриньової, С. Т. Золотухіної. – Вид. 2-е, випр. і доп. – Харків: «ОВС», 2006. – 224 с.

27. Педагогічна майстерність: підруч. / [І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін.]; за ред. І. А. Зязюна. – К.: Вища шк., 1997. – 349 с.

28. Почевцов Г. Г. Теория коммуникаций / Г. Г. Почевцов. – М.: Рефл-бук, 2001. – 656 с.

29. Сагач Г. М. Ділова риторика: Мистецтво риторичної комунікації: навч. посіб. / Г. М. Сагач.– К.: Вид-во «Зоря», 2003. – 255 с.

30. Семиченко В. А. Психология общения / В. А. Семиченко. – К.: Центр «Магистр-S», 1997.

31. Стернин И. А. Практическая риторика / И. А. Стернин. – 2-е изд, исправ. и доп. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. – 272 с.

32. Ягер Дж. Деловой этикет: Как выжить и преуспеть в мире бизнеса / [Пер. В. Белов]. – М.: Джон Уайли энд Санз, 1994. – 284 с.

33. Patterson Т. Е. Out of order / Т. Е. Patterson. – Т. Е. Out. New York, 1993. – P. 199.

34. Schlesinger Arthur. The Imperial Presidency / Schlesinger Arthur New York: Popular Library, Atlantic Monthly Press, 1973. – Р. 11.

Дата добавления: 2014-01-04