Стан економіки України напередодні проголошення незалежності

У другій половині 80-х років кризові явища в радянській економіці загострюються не дивлячись на спроби вищого керівництва покращити систему управління економікою за рахунок лібералізації управлінських структур. Загальна тенденція лібералізації управління народним господарством виникла не одразу після приходу до влади Горбачова. Боротьба у вищих ешелонах партійно-радянської еліти після смерті Брежнєва привела з рештою до влади групу Андропова, ставлеником якої і був Горбачов. Тому загальна орієнтація економічної політики з 1985 р. була продовженням «закручування гайок» андроповського періоду. Лише коли стало зрозуміло, що жорсткі методи в адміністративному стилі не спрацьовують («держприйомка», «боротьба за здоровий спосіб життя»), почався поступовий демонтаж адміністративно-командної системи управління економікою. Проте цей процес відбувався в умовах ідеологічного протистояння прибічників «жорсткої лінії» у вищому керівництві та посилення ролі і впливу національних та регіональних партійно-господарських еліт, тому був непослідовним і нерішучим. Так, в 87-88 рр. завдяки прийняттю закону про кооперацію в Радянському Союзі фактично було легітимізовано приватну ініціативу, значні зміни у законодавстві, що регулювало діяльність підприємств, започатковували їх практичну приватизацію та ще більше посилення економічного і політичного впливу господарського активу. В той же час конфіскаційна грошова реформа 1990 р. («павловська» реформа) та інші адміністративні заходи дискредитували і без того невизначену урядову економічну політику. В 1991 р. радянський уряд втратив контроль за економічною ситуацією, а продовження боротьби у вищому керівництві закінчилось політичною кризою, що стало завершальним етапом розвалу радянської імперії.

24 серпня 1994 р. в умовах загострення протистояння між радянською верхівкою Верховна Рада України проголошує Акт про незалежність України, а 1 грудня цього ж року народ України на референдумі підтвердив цей Акт більшістю понад 90% голосів.

На яких економічних позиціях знаходилась Україна напередодні проголошення незалежності? Необхідно відзначити, що Україна мала один з найпотужніших економічних потенціалів у Європі. Але цей потенціал був значною мірою застарілим, з амортизованим. Це виражалося у наступному.

1. Галузева структура економіки України залишилась такою ж, як і в довоєнний період. Сучасні галузі народного господарства не набули відповідного розвитку в Україні.

2. Основу економіки України становили базові галузі - енергетика, металургія, машинобудування, хімічна промисловість, - зорієнтовані на споживання дешевих енергоносіїв та інших ресурсів, що поставлялися зі сходу Радянського Союзу. Отже, енерго- та ресурсомісткість виробництва на українських підприємствах на порядок перевищували аналогічні показники в розвинутих країнах Заходу.

3. Продуктивність праці на українських підприємствах, як і в усьому Союзі, була в 3-5 разів меншою, ніж на аналогічних підприємствах Заходу.

4. Близько 60% підприємств машинобудування і значна частина підприємств інших галузей були зайняті випуском оборонної продукції. Після розвалу Союзу вони залишились без замовника.

5. В Україні, особливо на Півдні і Сході, набагато менше приділялося уваги розвитку виробництва товарів народного споживання, ніж виробництво засобів виробництва. Це, зокрема, стало одним з факторів тотального дефіциту товарів споживання (поряд з «інфляцією по-радянські»), не зважаючи на заходи національного та регіонального ізоляціонізму.

6. Понад 80% виробництв не мали закінченого циклу на території України, тобто, Україна була хоч і високо розвинутим, але проміжним цехом в системі радянської економіки.

7. Значним тягарем для української економіки були проблеми, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з якими Україна залишилась сам на сам.

8. Економіка Радянської України не була цілісною економічною системою, а лише елементом економічної системи всього Радянського Союзу. Відповідно інфраструктура в Україні була лише частиною інфраструктури Радянського Союзу. Таким чином, Україні необхідні були значні кошти на формування власної інфраструктури.

9. Всі зовнішньоекономічні зв'язки в Радянському Союзі здійснювалися через Центр. Тому вся система зовнішньоекономічної діяльності залишилась у підпорядкуванні Російської Федерації. Україні довелося практично з нуля створювати власну систему зовнішньоекономічної діяльності (починаючи від кадрового забезпечення до формування закордонної інфраструктури та системи зв'язків).

10. Значні зусилля молодої держави були спрямовані на формування атрибутів незалежності, в тому числі економічної: системи управління народним господарством, фінансової системи, податкової системи, ринкової системи та інших.

Можна назвати ще цілий ряд труднощів економічного характеру, з якими зіткнулася молода українська держава на першому етапі незалежності. Всі вони багатократно посилювалися необхідністю паралельного проведення економічної реформи ринкового характеру

Проте Україна мала і деякі потенційні переваги: потужний науково-технічний та кадровий потенціали, розвинуту систему вищої освіти, багату сировинну базу, вигідне географічне положення.

В цілому Україна мала достатній економічний потенціал для самоствердження як незалежна держава, але стартові економічні умови не були сприятливими для формування цілісної економічної системи зі стійкою динамікою розвитку, адже саме в цей період економіка України перебувала на початковому етапі системної трансформаційної кризи.

Дата добавления: 2014-01-04