Розвиток економічної думки в Україні в 1990-х рр

Подолання негативних тенденцій в економіці

У 1998-2000 рр. відновлюється позитивна динаміка по ряду важливих економічних показників розвитку України (обсяги промислового виробництва, інвестиційна діяльність, зовнішньоекономічна діяльність). Ці роки прийнято вважати етапом макроекономічної стабілізації. З 2000р. в Україні починається економічне пожвавлення. Темпи економічного зростання коливаються від 13% (2004 р.) до 2,5% (2005 р.), але в середньому складають 5-6%. Значно знижуються темпи інфляції (не більше 10-15% на рік), стабілізується курс гривні. Поступово зменшується рівень безробіття, вже в 2007 р. він наближається до природного (близько 7% за методикою МОТ). Важливим наслідком цих макроекономічних чинників стає поступове, хоч і повільне, зростання реальних доходів населення і, відповідно, рівня життя.

Але всі ці позитивні процеси відбувалися на основі експлуатації застарілої матеріально-технічної бази і технологій. Якісні зрушення в економіці проходять надзвичайно повільно. Структура економіки, особливо галузева, значно погіршилась у порівнянні з дореформеним періодом. Ще більше погіршилась зовнішньоекономічна структура економіки України, що призвело ще більшої її залежності від кон'юнктури світових ринків. Одностороння орієнтація на розвиток експортоорієнтованих сировинних галузей, обмеженість внутрішнього попиту стали основною причиною економічної залежності України від зовнішніх факторів.

Крім того, економіка України все ще залишається неадаптованою до високих темпів науко-технічного прогресу сучасності. Дуже мало українських підприємств реально здійснюють інноваційно-інвестиційну діяльність і випускають інноваційну продукцію. Наукомісткі виробництва за невеликими винятками продовжують перебувати в кризовому стані, а фінансування науки з усіх джерел недостатнє для того, щоб вона виконувала функцію продуктивної сили.

Необхідно зазначити, що тенденції до економічного зростання не можна вважати стійкими, вони потребують державної підтримки і консолідації зусиль всього суспільства з метою переорієнтації вектора економічного розвитку на якісні зміни потенціалу країни.

Розвиток економічної думки в Україні в 1990-х рр. був зумовлений двома тенденціями.

1. Вивчення досвіду та економічної думки країн з розвинутою ринковою

економікою з метою його адаптації та використання до умов реформування

економіки України.

2. Всебічне вивчення та дослідження, теоретичне обґрунтування шляхів

розвитку економіки трансформаційного типу.

Паралельно розробляються теоретичні питання, актуальність яких зумовлена викликами, які долає реальний сектор економіки. Це проблеми реформування відносин власності, формування ринкових механізмів ціноутворення, підвищення ефективності та конкурентоспроможності національної економіки в цілому і окремих її суб'єктів, інтеграція національної економіки в глобальну економічну систему.

Ці питання розробляють відомі українські вчені, фахівці в сфері економічної теорії - Пахомов, Савчук, Кваснюк, Чухно, Геєць, Лукінов, Волинський, Гальчинський та інші.

В 2000-х рр. актуалізуються питання підвищення конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобалізації, перспектив економічного розвитку України з точки зору переходу від індустріальної до постіндустріальної епохи, пошуку механізмів переходу на інноваційний шлях розвитку національної економіки.

Дата добавления: 2014-01-04