Особливості ведення валютних рахунків клієнтів

Лекція №29. Кореспондентські відносини банків з іноземними банками

1. Особливості ведення валютних рахунків клієнтів.

2. Форми міжнародних розрахунків.

Згідно Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» №15-93 від 19.02.93р. до валютних цінностей відносять:

а) валюту України - банкноти, казначейські білети, монети;

б) платіжні документи та цінні монети у валюті України;

в) іноземну валюту та цінні папери в іноземній валюті;

г) банківські метали – золото, срібло, платина, паладій і рубідій у зливках.

Відповідно до Класифікатора іноземної валюти №34 від 04.02.1994р. виділено 3 групи валюти:

· 1 група – ВКВ (без обмежень обертається);

· 2 група – частково ВКВ (з обмеженням);

· 3 група – неконвертована валюта.

Валютний ринок відображає сукупність відносин щодо здійснення операцій з валютними цінностями.

Учасниками валютного ринку є:

- банківські установи,

- зовнішньоторговельні організації,

- міжнародні інвестиційні компанії,

- центральні банки,

- валютні біржі,

- валютні брокерські фірми.

Згідно Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджена Постановою Правління НБУ №75 від 17.07.01р., банки мають право здійснювати валютні операції тільки після отримання письмового дозволу (генеральної ліцензії).

В Україні діє встановлений перелік видів валютних операцій, що виконують банки:

1) ведення валютних рахунків клієнтів;

2) встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками;

3) операції по міжнародних торговельних розрахунках;

4) операції з монетарними монетами на внутрішньому ринку;

5) неторговельні операції;

6) операції щодо залучення та розміщення валютних коштів резидентів і нерезидентів (депозити і кредити).

Ці валютні операції умовно можна розподілити на поточні і капітальні (інвестиції).

Згідно Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ №492 від 12.11.03р. комерційні банки можуть відкривати суб’єктам господарювання торговельні і неторговельні поточні рахунки в іноземній валюті для здійснення поточних операцій, інвестицій, купівлі-продажу цінних паперів.

До поточних торговельних операцій відносять: розрахунки за ЗЕД, нерезидентами на території України за індивідуальними ліцензіями.

Неторговельні – це операції, що не пов’язані з комерційною діяльністю підприємства. До них відносять перекази, платіжні картки, купівля, чеки в іноземній валюті, виплати на підставі вироків суду, платежі, що пов’язані зі смертю громадян, судові витрати, витрати на оплату лікування, навчання. Перелік таких операцій відображено в Інструкції №492 від 12.11.03р. та Правилах торгівлі іноземною валютою (Постанова Правління НБУ №281 від 10.08.05р.).

НБУ до банків встановлює певні вимоги для прямих кореспондентських відносин з банками інших держав.

Для того, щоб отримати ліцензію до РУ НБУ, подають такі документи:

1) заяву;

2) копію нотаріально завіреного Статуту;

3) перелік операцій з валютними цінностями;

4) опис технічних засобів;

5) довідку про керівників банку, що здійснюють контроль за валютними операціями;

6) баланс;

7) річний звіт;

8) письмове підтвердження трьох іноземних банків про згоду на встановлення кореспондентських відносин ЛОРО, НОСТРО.

Дата добавления: 2014-01-04