Встановлення радянського панування

У результаті перемоги над фашизмом у Другій світовій війні в країнах Східної і Південно-Східної Європи склалася нова політична ситуація. Визволення цих країн супроводжувалося відновленням незалежності у країнах, де вона зберігалася, або зміною політичного режиму. У всіх визволених країнах утвердилось загальне виборче право і багатопартійність, були проведені аграрні реформи, ліквідовано велике землеволодіння, націоналізовано власність колабораціоністів і фашистів. Лад, який утвердився в країнах Східної Європи, отримав назву «народна демократія». Народна демократія вважалася перехідним станом суспільства, яке відкидає тоталітаризм і прагне демократичних ідеалів. До влади в цих країнах прийшли антифашистські сили — комуністичні, соціал-демократичні, радикальні партії, у більшості країн об’єднані в народні фронти. Значну роль у їх діяльності відігравали комуністичні партії.

Далі вчитель будує свою розповідь на матеріалі наведеної таблиці (див. с. 269).

Пориваючи з фашизмом і авторитарними режимами, населення Східної Європи пов'язувало своє життя з демократією, пропонуючи різні модифікації цієї генеральної ідеї суспільного розвитку. У цих умовах комуністи, які займали крайні ліві позиції на політичній арені, спробували поєднати основні положення марксизму з новими політичними реаліями.

Країна	Дата створення, назва	Склад на період створення
Югославія	1941 р. — Народно-визвольний фронт	Народний рух під керівництвом компартії Югославії
Албанія	Вересень 1942 р. — Національно-визвольний, з 1945 р. — Демократичний фронт	Народний рух, а з 1945 р. — блок суспільно-політичних організацій під керівництвом компартії Албанії
Болгарія	Серпень 1943 р. — Вітчизняний фронт	Болгарська робітнича партія, Болгарська робітнича соціал-демократична партія, Болгарський землеробський народний союз, група «Звено»
Польща	Січень 1944 р. — Національний фронт	Польська робітнича партія, Польська соціалістична партія (левиця), Народна партія, Демократич­на партія
Румунія	Осінь 1944 р. — Національно-демократичний фронт	Комуністична партія, Соціал-демократична партія, Фронт землеробів, Союз патріотів, профспілки
Угорщина	Грудень 1944 р. — Національний фронт неза­лежності	Комуністична партія, Соціал-демократична партія, Партія дрібних сільських господарів, Національна селянська партія, Буржуазно-де­мократична партія, профспілки
Чехословаччина	Весна 1945 р. — Національний фронт	Комуністична партія, Соціал-демократична партія, Національно-соціалістична партія, Народна партія, Словацька демократична партія
Східна Німеччина	Липень 1945 р. — блок антифашистських і де­мократичних партій	Комуністична партія, Соціал-демократична партія, Християнсько-демократичний союз, Ліберально-демократичний союз

У міру того, як вирішувались загальнонаціональні завдання, між членами коаліцій Народного фронту наростали протиріччя. Такий розвиток подій обумовлювався природою народної демократії, яка була не представницькою, а «демократією за згодою».

У процес створення представницької демократії втрутився Радянський Союз. Радянська армія, що знаходилась на території Східної Європи,. істотно впливала на політичну ситуацію,

забезпечуючи могутню підтримку прокомуністичним силам. Навіть там, де комуністи спочатку не мали переваги в парламенті (Польща, Угорщина), завдяки радянському тиску вони контролювали важливі посади міністрів внутрішніх справ, державної безпеки, збройних сил.

У той час як комуністи користувалися підтримкою СРСР, а праві сили були дискредитовані співробітництвом у роки війни з фашиз­мом, центристські сили опинились у скрутному становищі. Західні демократії відмовились їх підтримувати і вони були розколоті й підкорені комуністами. Коли почалась «холодна війна», спираючись на вже завойовані позиції і прямий тиск Москви, комуністи легко і без кровопролиття встановили свою владу протягом 1947—1948 рр.

Дата добавления: 2014-01-04