Польща на сучасному етапі

У 1988 р. ПОРП оголосила про початок економічних реформ. Були зняті обмеження з діяльності приватного бізнесу, лібералізований валютний обмін, державні підприємства отримали господарчу самостійність.

У лютому 1989 р. розпочав роботу «круглий стіл» за участю всіх опозиційних сил, включаючи «Солідарність», де були обговорені перспективи політичних реформ. ПОРП поставила перед собою за­вдання легалізувати опозицію, але зберегти свою керівну роль.

Першою спробою сил стали позачергові червневі вибори 1989 р. до парламенту, на яких переконливу перемогу здобула «Солідарність» (так, у верхній палаті вони зайняли 99 місць із 100, у нижній 261 із 467). Після парламентських виборів було обрано президента країни. На спільному засіданні Сейму і Сенату 19 липня 1989 р. з перевагою, ляше в один голос президентом Польщі став Войцах Ярузельський.

Найбільш складним виявився процес формування уряду, який остаточно вдалося сформувати лише у вересні 1989 р. Прем'єр-міністром країни став Т. Мазовецький.

Міністерські портфелі були розподілені таким чином: „Солідарність”— 12, ПОРП — 4, ОСП — 4, ДП — 3.

Країна знаходилась у глибокій економічній кризі. У 1989 р. інфляція придала 2000 %, тривав спад виробництва, зовнішній борг становив 40 млрд. дол., стрімко знижувався рівень життя населення тощо.

Вибори, формування уряду яскраво показали, що Польща стала на революційний шлях переходу від тоталітаризму до демократії. 81 грудня 1989 р. було прийнято нову Конституцію, яка відновила Попередню назву держави — Республіка Польща.

Уряд Т. Мазовецького першим у Східній Європі запровадив нову економічну програму, яка отримала назву «шокова терапія» — різ­ки іі перехід до ринкової економіки (за планом міністра фінансів Л. Бальцеровича).

Програма «шокової терапії» передбачала такі заходи:

• одночасне запровадження вільної торгівлі та скасування конт­ролю над цінами;
• зростання цін, різке зниження життєвого рівня, скорочення виробництва, приборкання інфляції;

· включення ринкових механізмів економіки;

• початок приватизації державного сектору, стимулювання роз­питку приватного підприємництва;
• зростання виробництва.

На тлі економічних реформ відбувалась трансформація політич­ного життя. У січні 1990 р. ПОРП саморозпустилась (2 млн. осіб) і трансформувалася у Соціал-демократичну партію (СДП). У липні 1990 р. із уряду було виключено представників ПОРП. У грудні 1990 р. у Польщі відбулися перші загальні вибори президента. Ним став Л. Валенса.

У цей час змінювалася також і зовнішня політика Польщі. Країна вийшла зі складу РЕВ і ОВД, однією з перших підтримала щойно створені держави після розпаду СРСР. Із країни були виведені ра­дянські війська. Польща активно почала домагатися вступу в НАТО і навіть погоджувалася на розміщення на своїй території ядерної зброї.

Різкий перехід Польщі до ринкової економіки привів до зміни со­ціального статусу більшості громадян, що стало сприятливою умовою для відродження лівих сил, які на парламентських виборах 1993 р. набрали більшість. Уряд сформував представник лівих сил В. Павляк. Наявність лівого прем'єра, парламенту і правого президента при­звело до гострого протистояння між гілками влади. У суспільстві й владних структурах розгорнулась дискусія про подальший розви­ток країни. 1995 р. став переломним для Польщі. Головою уряду став Ю. Олекса. У країні розпочалась велика приватизація. Польща стрімко набирала темпи розвитку (у 1995 р. приріст ВВП станови 6,5 %), вдалося загалом подолати інфляцію.

Дата добавления: 2014-01-04