Фетальний (плацентарний) кровообіг

Кола кровообігу

В ссавців розрізняють:

- пренатальний кровообіг

- постнатальний кровообіг

У вищих тварин і людини, які мають чотирикамерне серце, розрізняють велике, мале і серцеве кола кровообігу.

1. Мале (легеневе) коло кровообігу – венозна кров з правого передсердя поступає в правий шлуночок → стовбур легеневих артерій → легені → легеневі вени → ліве передсердя → лівий шлуночок.

2. Велике (системне) коло кровообігу – артеріальна кров з лівого шлуночка → аорта → артерії → судини мікроциркуляторного русла → краніальна та каудальна порожнисті вени → праве передсердя.

Умовно велике коло кровообігу розділяють:

а) соматичний відділ – для соми;

б) вісцеральний відділ – для нутрощів.

У функціональному відношенні обидва відділи пов’язані за принципом взаємно зворотних відносин – після їди кров спрямовується до нутрощів, відтікаючи від апарату руху і головного мозку, під час підняття важких речей спостерігається зворотне явище – почервоніння шкіри.

3. Серцеве коло кровообігу – починається від аорти двома вінцевими серцевими артеріями → мікроциркуляторне русло серця → вени → венозний вінцевий синус → праве передсердя.

Час повного колообороту крові (в стані спокою): кінь – 31 сек, людина – 22-23 сек, собака – 15 сек, коза – 14 сек, кролик – 8 сек.

Швидкість руху: аорта – 30-50 см/сек, великі артерії – 20-40 см/сек, капіляри – 0,2-0,8 см/сек, великі вени – 5-20 см/сек.

Регуляція току крові – нейрогуморальна:

- вегетативна нервова система – центри в довгастому мозку;

- гормони – адреналін (звуження судин → посилення току крові).

Відбувається по замкнутій системі, ізольованій від кровоносної системи матері. Плацентарне коло кровообігу починається від плаценти, яка є провізорним (тимчасовим) органом, через котрий плід отримує від матері кисень, поживні речовини, воду, електроліти, вітаміни, антитіла і віддає вуглекислий газ і шлаки. Плацента поділяється на дві частини:

- плідну (дитячу) – pars fetalis – судинна оболонка плода;

- маткову – pars uterine – слизова оболонка матки.

Обмін речовинами відбувається між капілярами слизової оболонки матки і судинної оболонки плода. Кров, збагачена киснем і поживними речовинами, з плаценти по пупковій вені поступає в печінку. При цьому, пупкова вена під час впадіння у ворота печінки зливається з ворітною веною, яка несе венозну кров із органів шлунково-кишкового тракту. З печінки змішана кров по печінкових венах поступає в каудальну порожнисту вену. В жуйних і м’ясоїдних частина артеріальної крові по венозній (аранцієвій) протоці, яка відходить від пупкової вени, впадає відразу в каудальну порожнисту вену. З каудальної порожнистої вени змішана кров поступає в праве передсердя → через овальний отвір в ліве передсердя → лівий шлуночок → аорта.

З передньої частини плода венозна кров прямує по краніальній порожнистій вені в праве передсердя → правий шлуночок → стовбур легеневих артерій → артеріальна (боталова) протока → аорта → органи плода → венозна кров по пупкових артеріях до плаценти.

Таким чином, до особливостей кровообігу плода можна віднести:

1. наявність провізорних органів: пупкові судини (вена і артерії), артеріальна і венозна протоки, овальний отвір;

2. мале коло кровообігу властиве тваринам після народження, в ембріональний період не функціонує;

3. відсутність у плода чисто артеріальної крові, відбувається декілька змішувань її:

а) перше – в печінці під час злиття пупкової (артеріальна кров) та ворітної (венозна кров) вен;

б) друге – у каудальній порожнистій вені, з кров’ю із печінкових вен та венозної протоки;

в) третє – в серці, з кров’ю із легеневих вен, краніальної порожнистої вени і вен серця;

г) четверте – в ділянці артеріальної протоки, тому в артеріальні судини, що відходять від аорти попереду боталової протоки, поступає більш артеріальна кров, зумовлюючи посилений ріст передньої половини плода, порівняно із задньою.

Дата добавления: 2014-01-04