Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації

План

Касаційне провадження

1. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його

реалізації.

2. Порушення касаційного провадження.

3. Підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції.

4. Повноваження суду касаційної інстанції. Підстави для скасування

рішення суду в касаційному порядку.

Ключові слова: право касаційного оскарження, касаційний розгляд, повноваження суду касаційної інстанції, окрема думка.

Мета лекції: сформувати чітке уявлення про право касаційного оскарження та порядок його реалізації, окреслити всі стадії касаційного провадження та надати їм характеристику, визначити повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду справи.

Право касаційного оскарження – це право на порушення провадження в суді касаційної інстанції щодо перевірки законності рішень і ухвал суду, що набрали законної сили суб’єктами права касаційного оскарження і подання.

Касаційною інстанцією у цивільних справах є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення і ухвали суду першої інстанції після їх пе­регляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали апеляційного суду; 2) ухвали суду першої інстанції вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31-33 ч. 1 ст. 293 ЦПК, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

В касаційному порядку можуть бути оскаржені рішення у справах, розглянутих в порядку:

1) позовного провадження, третіми особами, представниками сторін; органами та громадянами, які звернулись за захистом в інтересах інших осіб; особами, які не буяй залучені до процесу в якості осіб, які беруть участь у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права або обов'язки. Прокурор, який брав участь у справі, може також подати касаційну скаргу.

2) заявниками у справах окремого провадження; заінтересованими особами у спра­вах окремого провадження; представниками цих осіб.

Особливістю касаційного провадження є те, що суд вирішує справу у складі колегії з 5 суддів.

Особливістю порядку проведення судового засідання в касаційній інстанції є також те, що особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд першої інстанції прийняв рішення щодо їх прав та обов'язків, можуть звернутися з касаційною скаргою та взяти участь у судовому засіданні.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання закон­ної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

У разі пропущення строку, з при­чин, визнаних судом поважними, суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

2. Порушення касаційного провадження

Касаційна скарга подається у письмовій формі.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено:1) найменування суду, до якого подається скарга;2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місце­знаходження;3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;4) рішення (ухвала), що оскаржується;5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;6) клопотання особи, яка подає скаргу;7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.

У разі надходження касаційної скарги, не оформленої відповідно до вимог, встановлених статтею 326 ЦПК, або у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 ЦПК, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала.

Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 326 ЦПК, суддя-доповідач протягом трьох днів вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду.

Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до касаційної скар­ги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права і обов'язки.

Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана протягом трьох днів з дня одержання копії касаційної скарги. За подання заяви про приєднання до касаційної скарги сплачується судовий збір.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції.Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження.

При відкликанні касаційної скарги суддя, який готує справу до розгляду в суді касаційної інстанції, постановляє ухвалу про повернення скарги.

У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається.

Прийнявши відмову від касаційної скарги, касаційний суд постановляє про це ухвалу, якою закриває касаційне провадження у справі. Закриття з цих підстав касаційного провадження поз­бавляє особу права на повторне оскарження судових рішень.

3. Підготовка та розгляд справи судом

Після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.

На цьому етапі суддя визначається з правовою позицією у справі та обставинами, які визначають майбутнє рішення суду та пропозиції судді-доповідача.

Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тяг­нуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.

Суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою ст. 332ЦПК. Справа призначаєть­ся до судового розгляду, якщо хоч один суддя зі складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підпи­сується всім складом суду.

У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі п'яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Касаційна скарга на рішення, передбачені пунктом 1 частини першої статті 324 ЦПК, має бути розглянута протягом одного місяця, а на ухвали, передбачені пунктом 2 частини першої статті 324 ЦПК, - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається.

Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що і оголошується на початку судового засідання.

У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть і наводити тільки ті доводи, які стосуються підстав касаційного розгляду справи.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд виходить до нарадчої кімнати.

У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або роз­гляд її відкладено.

Процедура розгляду включає в себе систему послідовних дій:

1) Відкриття судового засідання і оголошення, яка справа розглядається і за чиєю скаргою. Суд з'ясовує, хто з учасників процесу з'явився, перевіряє їх повноваження.

2) Суддя-доповідач в обсязі, який вважає за необхідний, доповідає зміст оскаржува­ного рішення (ухвали) суду та доводи касаційної скарги.

3) Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення. Пер­шою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу.

Незалежно від того, за касаційною скаргою кого з осіб, які беруть участь у справі, було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил ЦПК, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касацій­ної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирі­шувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Дата добавления: 2014-01-04