Одержання СПД фізичною особою дозволу на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів та їх виготовлення

Наявність печаток і штампів для Вас, як суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи, не є обов'язковою умовою провадження підприємницької діяльності.

Якщо ж Ви вирішили мати печатку чи штампи, то Вам потрібно вдатися до послуг спеціалізованих штемпельно-граверних майстерень, що виготовляють такі печатки та штампи. Перед тим як звернутися до цих майстерень, Вам належить попередньо отримати дозвіл органу МВС.

Для одержання дозволу на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів суб'єктові підприємницької діяльності — фізичній особі необхідно звернутися до міського або районного органу внутрішніх справ за місцем своєї державної реєстрації. Для одержання дозволу можна також звернутися до Головного управління адміністративної служби міліції МВС України.

Особисто або через уповноважених осіб до органу внутрішніх справ подаються такі документи:

заява, де вказується:

а) кількість печаток та штампів, які передбачається виготовити;

б) вперше чи ні виготовляються печатки та штампи (якщо не вперше — вказується підстава для виготовлення печаток і штампів);

в) місце проживання;

г) прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи, а також особи, уповноваженої на отримання дозволу на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів та подання клопотання до органу внутрішніх справ (якщо одержує дозвіл та подає документи особа, уповноважена суб'єктом підприємницької діяльності — фізичною особою);

копія свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчена нотаріально;

два примірники зразків (ескізів) печаток, штампів;

копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру фізичної особи — платника податків;

документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу на виготовлення печаток і штампів. Таким документом є платіжне доручення або квитанція про внесення коштів у розмірі три неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн.).

Якщо документи подає особа, уповноважена на це суб'єктом підприємницької діяльності — фізичною особою, то до органу внутрішніх справ вона подає також оформлене відповідно до вимог законодавства доручення цій особі на подання документів (клопотання).

Органам внутрішніх справ для видачі дозволу на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів забороняється вимагати від Вас інші документи.

Протягом п'яти робочих днів від дня одержання документів орган внутрішніх справ зобов'язаний видати Дозвіл на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів або письмову відмову із зазначенням причин, які обумовлюються законодавством України.

Під час одержання дозволу до органу внутрішніх справ подається оригінал свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. На зворотному боці оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію проставляється штамп про видачу дозволу на право виготовлення певної кількості печаток і штампів, який засвідчується підписом працівника дозвільної системи органу внутрішніх справ і скріплюється печаткою з відбитком "Дозвільна система". Після цього оригінал свідоцтва про державну реєстрацію повертається його власнику.

В органі внутрішніх справ на кожному поданому примірнику зразків (ескізів) печаток і штампів також ставляться штампи, які засвідчуються підписом працівника дозвільної системи і скріплюються печаткою з відбитком "Дозвільна система".

Крім того, орган внутрішніх справ у відповідних випадках проставляє на дозволі та на кожному примірнику зразків (ескізів) печаток і штампів штамп про те, що ці печатки та штампи виготовляються вперше.

Як бачите, цікавою особливістю отримання дозволу на виготовлення печаток і штампів є те, що це потребує найбільшої кількості печаток і штампів!

Оформлені дозволи видаються суб'єктам підприємницької діяльності — фізичним особам або уповноваженим ними особам під розписку, після пред'явлення паспорту чи іншого документу, що засвідчує особу, а також доручення на особу, відповідальну за одержання дозволу (для уповноважених осіб).

Звертаємо увагу, що суб'єкти підприємницької діяльності — фізичні особи можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки. Натомість кількість штампів не обмежується.

На печатках і штампах повинен зазначатися ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи.

Напис на печатках і штампах має відповідати назві, яка зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Печатки з емблемами, товарними знаками тощо з відповідним описом можуть бути виготовлені тільки в тому разі, якщо вони зареєстровані у встановленому законодавством України порядку. На печатках і штампах кожний реквізит зазначається українською або одночасно українською і російською мовами.

Проста печатка виготовляється круглою або трикутною.

Штемпельно-граверні майстерні та дільниці приймають від суб'єктів підприємницької діяльності замовлення на виготовлення печаток і штампів за умови подання разом з листами чи заявами зразків (ескізів) печаток і штампів та дозволів органів внутрішніх справ на їх виготовлення. Ескізи повинні бути чіткими та розбірливими, примірники з виправленнями в роботу не приймаються.

Виготовлені печатки й штампи можна отримати після пред'явлення паспорту та доручення, яке під час отримання замовлення засвідчується виготовленою печаткою.

У книзі реєстрації замовлень необхідно розписатися і зазначати серію, номер паспорту, дату та орган внутрішніх справ, що його видав. Після цього робляться відбитки печаток і штампів.

Джерела юридичної інформації: пункт 3.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом МВС від 11.01.99 № 17.

Підготовка матеріалів до судово – почеркознавчої експертизи

При підготовці матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи головним завданням слідчого є надати у розпорядження експерта доброякісні порівняльні зразки. У разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення чи відібрання зразків почерку, необхідних для порівняльного дослідження. Про відібрання зразків складається протокол (ст. 199 КПК).

Зразки для експертного дослідження поділяються на експериментальнівільні (створені або отримані поза зв’язком із розслідуваною кримінальною справою, як правило, до її порушення). Інколи можуть використовуватись умовно-вільні зразки почерку, тобто такі, що виконані після порушення кримінальної справи, але без зв’язку з експертизою. (спеціально отримані для цілей даної конкретної експертизи) та

Основні вимоги щодо вільних зразків почерку: достовірність (безсумнівність) походження; відповідність досліджуваному документу (близькі за часом виконання, формою і змістом, виконані аналогічним письмовим приладдям та ін.), достатність зразків за кількістю. Експериментальні зразки отримують тоді, коли відсутні вільні зразки або вони недостатні за обсягом і якістю. Експериментальні зразки почерку, підписів, цифрових записів повинні відповідати досліджуваному документу за матеріалом письма, письмовим приладдям і бути надані у достатній кількості.

Експериментальні зразки відбираються під диктовку чи шляхом самостійного написання підозрюваним (обвинуваченим) за пропозицією слідчого або судді і обов’язково у їхній присутності. При цьому використовується текст досліджуваного документа або складається спеціальний текст з використанням окремих слів, їх поєднань чи цифр з досліджуваного.

При необхідності дослідити рукописний текст експерту надають: 1) вільні зразки письма підозрюваного (обвинуваченого) на 8—10 аркушах; 2) експериментальні зразки — на 5—10 аркушах. Вільні та експериментальні зразки засвідчуються слідчим або суддею.

Для вирішення питання, чи виконано підпис певною особою, необхідні такі зразки: вільні та експериментальні зразки підпису особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис; вільні зразки підозрюваного у вигляді текстів; вільні зразки підписів підозрюваної особи; експериментальні зразки, виконані у вигляді написів прізвища особи, від імені якої зроблено підпис.

Експериментальні зразки підписів отримують на кількох аркушах паперу через деякі проміжки часу. При призначенні експертизи підписів експерту рекомендується надавати: вільні та експериментальні зразки почерку на 8—10 аркушах; по 10—15 вільних і 20—30 експериментальних зразків підписів особи. Експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах паперу (по 5—6 підписів на кожному аркуші) або на таких самих бланках, що й досліджуваний документ.

Почеркознавча експертиза призначається за мотивованою постановою (ухвалою) слідчого або судді (суду), де вказуються об’єкти, які мають бути досліджені.

Особливості авторознавчої експертизи

Новим напрямом розвитку криміналістичної техніки є судове авторознавство, яке базується на наукових засадах щодо встановлення автора тексту за допомогою даних лінгвістики (фразеології, граматики та ін.). Такі дослiдження проводяться на підставі призначення авторознавчої експертизи.

Авторознавча експертиза — це різновид криміналістичної експертизи, під час якої досліджується текст документів (рукописних, друкарських, поліграфічних та ін.) для встановлення його автора. При цьому вирішуються питання ідентифікаційного та діагностичного характеру. Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту. Даною експертизою можуть також встановлюватися (найчастіше в імовірній формі) деякі соціально-біографічні дані автора тексту (його рідна мова, рiвень освіти, володіння науковим, діловим або іншим функціональним стилем мови).

Типовими питаннями, що вирішує авторознавча експертиза, є такі: чи є певна особа автором даного тексту; чи є певна особа автором декількох різних текстів; чи є у тексті соціально-біографічні дані автора і які саме. Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою експертизою, можливе, як правило, лише за наявності відносно великого тексту (не менш ніж 500 слів).

Методами авторознавчого дослідження є: 1) лінгвістичні; 2) психолінгвістичні; 3) соціолінгвістичні; 4) логіко-психологічні; 5) математичні та ін. Об’єктами дослідження є письмова мова та мовні навички (загальні — лексикофразеологічні, синтаксичні, стилістичні, орфографічні, пунктуаційні, а також окремі — використання певних мовних засобів, мовні помилки тощо).

При підготовці матеріалів для проведення авторознавчої експертизи слідчий (суддя) повинен зібрати вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки. Вільні зразки повинні відповідати досліджуваному тексту за мовою, а також, по можливості, за часом виконання, характером документа, іншими суттєвими обставинами, які могли вплинути на формування ознак письмової мови. Вільні зразки повинні надаватись не менш ніж як на 25 аркушах. Умовно-вільні зразки надаються як доповнення до вільних, особливо якщо останні не вдалося зібрати в достатньому обсязі. Експериментальні зразки повинні бути виконані мовою документа, що досліджується. Спочатку особі, яка ідентифікується, пропонують написати текст на вільно обрану нею тему, але аналогічну досліджуваному за своїм функціональним призначенням (скарга, особистий чи службовий лист тощо). Після цього відбираються зразки, аналогічні досліджуваному не тільки за своїм функціональним призначенням, а й за темою. Мінімальний обсяг кожного зразка — 500 слів. Якщо текст зразка виявився меншим, ніж мінімальний, слід відібрати зразки на інші вільні теми. Бажаний загальний обсяг експериментальних зразків 25—30 сторінок тексту. До постанови (ухвали) про призначення експертизи бажано додавати соціально-біографічну характеристику гаданого автора.

Методика експертного авторознавчого дослідження складається з чотирьох стадій: попереднє дослідження; роздільне дослідження; порівняльне дослідження; оцінка результатів і складання висновків.

Дата добавления: 2014-01-04