Методична розробка

для проведення лекційного заняття з дисципліни

Заняття 1. Основи організації та ведення розвідки взводом в тилу противника.

1. Роз'яснити студентам основні положення Бойового статуту повітряно-десантних військ і „Настанови по забезпеченню ВДВ” по діям взводу в розвідці.

2. Виховувати почуття відповідальності за постійне добування розвідувальних відомостей в інтересах успішного виконання бойової задачі.

Навчальні питання

Час (хв)

І. Вступна частина заняття – 7хв. ІІ. Основна частина заняття – 80хв. Вступ 1-е навчальне питання. Розвідка важливий вид бойового забезпечення. Вимоги, що пред’являються до розвідки. Розвідувальні органи, їх склад та завдання. Способи ведення розвідки 2-е навчальне питання. Послідовність та зміст роботи командира взводу, призначеного в розвідку 3-е навчальне питання. Дії взводу при веденні розвідки Заключення ІІІ. Заключна частина заняття – 3хв.

1. Боевой Устав ВДВ ч. III \Взвод, отделение\ М.,ВИ., 1984 ст.108-135.

2. Боевой Устав ВДВ ч.II \батальон, рота\ М.,ВИ., ст.222-231, 236.

3. Наступление по обеспечению боевых действий ВДВ. ст.1-9,11,12,14-18, 52.

4. Р.Г.Симонян «Тактическая разведка» М.,ВИ.,1987

5. Р.Г.Симонян «Войсковые разведчики в бою» М.,ВИ., 1982

ВАРІАНТ ЗАВДАННЯ СТУДЕНТАМ НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ

2. Законспектувати та викреслити в конспекті умовні позначення, які застосовуються в бойових документах під час ведення розвідки.

1. Таблиця відомостей органів військової розвідки.

1. При підготовці до заняття лектору необхідно з’ясувати, який матеріал відомий студентам з цієї дисципліни.

2. Напередодні проведення лекції, лектору необхідно уточнити місце проведення заняття (клас), та перевірити його готовність до заняття. В день проведення заняття перед його початком необхідно оформити класну дошку, підготувати необхідне обладнання, розмістити необхідні схеми.

3. Якщо заняття планується 1-ю парою, призначити студентів для проведення політичного інформування на протязі 3 - хв. по діям в Україні та 3 - хв. по діям у Світі.

4. Напередодні лекції студенти повинні закріпити знання, одержані ними під час вивчення тактики на попередніх заняттях.

5. При проведенні вступної частини заняття після перевірки наявності студентів уточнити, як відсутні на занятті студенти законспектують лекцію, призначити відповідальних (командири відділень).

6. Під час викладання першого навчального питання при поясненні особливостей сучасного загальновійськового бою доцільно поставити проблему перед слухачами, про розвідка, як важливий вид бойового забезпечення, вимоги, що пред’являються до розвідки, розвідувальні органи, їх склад та завдання. способи ведення розвідки, які сили і способи боротьби з противником доцільно застосовувати для досягнення успіху в бою.

7. Розглядаючи друге навчальне питання доцільно звернути увагу на послідовність та зміст роботи командира взводу, призначеного в розвідку.

8. Розглядаючи трете навчальне питання доцільно звернути увагу на дії взводу при веденні розвідки.

9. При проведенні заключної частини заняття викладачу після доведення студентам завдання на самостійну роботу з підготовки до наступного заняття, необхідно нагадати студентам коли за розкладом будуть проводитися заняття у навчальних групах, а також який навчальний матеріал мати на самостійній роботі при підготовці до наступного заняття.

Розвідка є найважливішим видом бойового забезпечення. Вона являє собою сукупність заходів проведених командирами всіх ступенів, штабами і військами з метою добування розвідувальних відомостей про противника і місцевість у районі майбутніх дій, необхідних для підготовки й успішного ведення бою. Ці дані є одним з найважливіших факторів, що впливають, насамперед, на прийняття чи уточнення рішення на бій.

Історія Великої Вітчизняної війни, сучасних військових конфліктів, має чимало прикладів, коли успіх бою в великої ступені залежав від недооцінки добутих розвідкою даних чи недооцінки противника взагалі. Неписаний закон війни говорить: „ЗНАННЯ ВОРОГА – КЛЮЧ ДО ПЕРЕМОГИ. НІ КРОКУ БЕЗ РОЗВІДКИ”.

Зараз жоден командир, який би він не був талановитий, не може прийняти правильного рішення чи ефективно застосовувати вогневі засоби, якщо вони не організують розвідку і не одержують від неї дані про противника.

Міністр Оборони України і начальник управління аеромобільних військ Сухопутних військ України вимагають поліпшити розвідувальну підготовку, підвищити рівень підготовки розвідувальних підрозділів аеромобільних військ і їх готовність до виконання розвідувальних задач в тилу противника вдень і вночі. Для вирішення поставлених задач, Вам, як майбутнім командирам аеромобільних підрозділів, необхідні глибокі теоретичні знання основ організації і ведення розвідки в тилу противника, тверді навички в управлінні підрозділами, які ведуть розвідку.

Військова розвідка поділяється на стратегічну, оперативну і тактичну.

У даній лекції ми розберемо питання тактичної розвідки. Вона ведеться силами і засобами наземної і повітряної розвідки.

Природно, аеромобільні і розвідувальні підрозділи ведуть наземну розвідку.

1. Розвідка важливий вид бойового забезпечення. Вимоги, що пред’являються до розвідки. Розвідувальні органи, їх склад та завдання. Способи ведення розвідки.

Мета і задачі розвідки залежать від умов обстановки, змісту бойових задач, які вирішуються військами, ступеня знання складу, угруповання сил і засобів противника і, ймовірного задуму його дій, а також від складу і можливостей наявних сил і засобів розвідки. Великий вплив на цілі і задачі розвідки оказує характер місцевості.

Ціль розвідки при підготовці і веденні бойових дій полягає в тому, щоб добути необхідні розвідувальні дані, які дозволяють правильно визначити склад, положення противника, його можливості, особливо по застосуванню засобів масового ураження, сильні і слабкі сторони противника, його ймовірні дії. Добути необхідні дані про місцевість і тим самим забезпечити своєчасне й ефективне застосування своїх сил і засобів для розгрому противника в короткий термін /БУ ВДВ, ч. ІІІ. ст.108/.

Для досягнення цілі розвідка в ході підготовки і ведення бою зобов'язана вирішити ряд складних і різнобічних задач і установити:

- бойовий склад, приналежність, боєздатність, положення і намір противника, особливо по застосуванню засобів масового ураження;

- характер дій, наміри, сильні і слабкі сторони;

- розташування: об'єктів захоплення /знищення/, систему їх охорони й оборони, приховані підступи й уразливі місця;

- опорні пункти, місця розташування вогневих засобів, засобів радіоелектронної боротьби, розвідки, протиповітряної оборони, пунктів управління, а також аеродромів і посадкових площадок армійської авіації;

- ступінь і характер інженерного обладнання позицій і систему загороджень противника;

- райони руйнувань, пожеж і затоплень, види і ступені зараження, границі заражених ділянок і шляхи їхнього обходу /подолання/;

- результати ядерних і вогневих ударів, нанесених по противнику;

- нові засоби боротьби, прийоми і способи ведення бою;

- моральний стан військ противника і місцевого населення;

- особливості рельєфу, наявність природних перешкод, стан ґрунту, шляхів, джерел води, характер водних перешкод, наявність переправ і доріг;

- ступінь впливу місцевості на пересування і бойові дії військ, на застосування ядерної зброї й інших засобів масового ураження і захист від них.

Наземна розвідка підрозділяються на: військову, радіо- і радіотехнічну, радіолокаційну, артилерійську, інженерну, радіаційну, хімічну і бактеріологічну /біологічну/.

Військова розвідка ведеться розвідувальними, парашутно-десантними й аеромобільними підрозділами. Вона добуває розвідувальні відомості про бойовий склад, приналежність, боєздатність, положення, характер дії і наміри противника, місцевості і ступеня її інженерного обладнання, розкриває нові засоби збройної боротьби, прийоми і способи ведення боя противником.

7 - точність визначення координат об'єктів, /цілей/.

Цілеспрямованість розвідки полягає в строгому підпорядкуванні заходів розвідки задуму бою, зосередження її зусиль на найважливіших напрямках /у районах, на об'єктах/ і забезпеченні виконання бойової задачі.

Безперервність розвідки полягає в постійному веденні її як при підготовці, так і в ході бою, вдень і вночі, у будь-яких умовах обстановки, місцевості і погоди.

Активність розвідки полягає в наполегливому прагненні командирів і штабів, що організують розвідку, а також підрозділів /органів/ які її ведуть, у будь-яких умовах і всіх можливих способах добути необхідні розвідувальні відомості.

Своєчасність і оперативність розвідки полягає в добуванні і доведенні необхідних розвідувальних даних до командирів, штаби і війська точно у встановлений термін, швидкому їхньому аналізі й оцінці для негайного використання при прийнятті рішень і застосуванні засобів поразки, своєчасному нарощуванні і переносі зусиль розвідки при зміні обстановки і задач, які виконують війська.

Скритність розвідки полягає в збереженні в таємниці всіх заходів щодо розвідки, дезорієнтації противника щодо розташування і характеру дій своїх сил і засобів, напрямку зосередження їх основних зусиль.

Вона досягається: обмеженням кола осіб, що займаються плануванням розвідки, веденням розвідки на широкому фронті з метою приховання напрямків /районів/ зосередження її зусиль; потайливими діями розвідувальних підрозділів /органів/ інженерними обладнаннями і ретельним маскуванням районів /позицій/ їх розташування; виключенням шаблона в часі і способах проведення розвідувальних заходів.

Вірогідність розвідки полягає в добуванні розвідувальних відомостей, що цілком відповідають фактичній обстановці, виконанні і правильній оцінці щирих, демонстративних і помилкових намірів, дій і об'єктів противника.

Точність визначення координат об'єктів, що розвідуються, /цілей/ полягає у встановленні їхнього місцезнаходження з мінімально припустимими помилками для забезпечення ефективного застосування засобів вогневої поразки.

Розвідувальні відомості в тилу противника добуваються розвідувальними органами /підрозділами/, призначеними в розвідку.

Розвідувальний орган – це штатний чи тимчасовий підрозділ /група/ з необхідними засобами для виконання визначених розвідувальних задач.

В парашутно-десантних і аеромобільних підрозділах для ведення військової розвідки призначаються:

- від відділення – спостерігач, а іноді і піші дозорні;

- від взводу – спостерігач, а іноді дозорне відділення чи піші дозорні;

- від роти – дозорне відділення, спостерігач, а іноді і бойовий розвідувальний дозор, а якщо рота призначена в розвідувальний загін, то – розвідувальні дозори;

- від батальйону – бойовий розвідувальний дозор, підрозділи /групи/ для пристрою засад, дозорне відділення, спостережний пункт /спостерігач/;

- від частини – розвідувальні загони, розвідувальні дозори, розвідувальні групи, офіцерські розвідувальні дозори, підрозділи /групи/ для проведення пошуків, пристрою засад, спостережні пости.

Розберемо характеристики перерахованих органів військової розвідки.

СПОСТЕРЕЖНИЙ ПОСТ /СП/ призначається зі складу - розвідувальних, парашутно-десантних і аеромобільних підрозділів.

Спостережний пост складається з 2-3-х спостерігачів, один з них призначається старшим. Спостережний пост забезпечується приладами спостереження, великомасштабною картою чи схемою місцевості, журналом спостережень, годинником, компасом, засобами зв'язку і сигналізації. Крім того, спостережний пост повинен мати прилад нічного бачення та засіб висвітлення місцевості. Він розміщується на місці /може виставлятися на БРМ чи БТР/, що забезпечує гарний перегляд розташування противника на найбільш можливу глибину. Місце для спостереження обладнується і маскується особовим складом спостережного посту /БУ ВДВ. ч. ІІІ. ст.133-136/.

Бойовий розвідувальний дозор (БРД) силою до взводу висилається від парашутно-десантного (аеромобільного) батальйону, а іноді і роти для виявлення вогневих засобів, засад, загороджень противника і розвідки місцевості перед фронтом і на флангах свого підрозділу.

До складу БРД при необхідності можуть включатися артилерійська група розвідки і корегування вогнем, сапери і хіміки-розвідники.

БРД виконує задачі спостереженнями, засадами і боєм. У ході ведення розвідки БРД здійснює огляд місцевості і місцевих предметів усім складом чи виділяє для цього дозорне відділення.

В бій він вступає у випадку, коли неможливо одержати необхідні відомості про противника шляхом спостереження. Змушуючи противника відкрити вогонь, БРД встановлює розташування його вогневих засобів і добуває інші дані.

В ході бою дозор звичайно діє на віддаленні, що забезпечує спостереження за ним і підтримку вогнем, а при відсутності безпосереднього зіткнення з противником – до 10км /БУ ВДВ ч. ІІІ, ст.121-123/.

РОЗВІДУВАЛЬНИЙ ДОЗОР /РД/ у складі до взводу висилається від РЗ для розвідки противника і місцевості.

Віддалення РД залежить від виконуємого завдання, дій противника, характеру місцевості і може бути до 10км. РД виконує задачі спостереженням, підслуховуванням і засадами.

Для розвідки противника, місцевості і місцевих предметів РД висилає дозорне відділення чи піших дозорних /БУ ВДВ, ч. ІІІ. і ст. 109-119/.

РОЗВІДУВАЛЬНИЙ ЗАГІН /РЗ/ висилається для добування розвідувальних відомостей на найбільш важливий напрямок при здійсненні рейду чи при переході до оборони у відсутності безпосереднього зіткнення із противником. Рота, яка призначена в РЗ, може бути посилена артилерією, протитанковими засобами, засобами ППО, підрозділами інженерної, радіаційної і хімічної розвідки.

РЗ вказується напрямок чи смуга розвідки, ширина якого може бути до 5км. Віддалення розвідувального загону залежить від задачі, яку він виконує, виду бою, характеру місцевості, можливості підтримки зв'язку з ним і може складати: для РЗ від полку, бригади - до 30км.

РЗ виконує свої задачі спостереженням, засадами, нальотами, а при необхідності і боєм. Для ведення розвідки від розвідувального загону висилаються розвідувальні дозори і дозорні відділення.

РОЗВІДУВАЛЬНА ГРУПА /РГ/ висилається для ведення розвідки у всіх видах бою і на марші. Вона призначається в складі до розвідувального /парашутно-десантного/ взводу. У її склад можуть включатися розвідники артилерійської, інженерної, радіаційної і хімічної розвідки з засобами розвідки і пересування. Її віддалення може досягати: від полку, бригади – до 50км.

У ході виконання задачі розвідувальна група веде розвідку спостереженням, засадами, нальотами, встановлює датчики розвідувально-сигналізаційної апаратури.

Підрозділ /група/ для проведення пошуку створюється зі складу розвідувальних /парашутно-десантних, аеромобільних/, десантно-штурмових підрозділів, посилених саперами з засобами розвідки і розмінування. Дії підрозділу при необхідності підтримуються вогнем артилерії й інших вогневих засобів.

Для виконання поставленої задачі в підрозділі /групі/ для проведення пошуку виділяються наступні групи:

Підрозділ /група/ для пристрою засади призначається зі складу розвідувальних /парашутно-десантних, аеромобільних/ підрозділів силою до взводу чи створюється група спеціально підібраних солдат і сержантів.

Для виконання поставленої задачі в підрозділі /групі/ для пристрою засади виділяються наступні групи:

Розвідувальні відомості добуваються розвідувальними органами (підрозділами), призначеними в розвідку з застосуванням ними різних способів. Спосіб ведення розвідки – це прийом, метод дій сил і засобів розвідки з метою добування розвідувальних відомостей.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ – найбільш розповсюджений спосіб розвідки. Воно організується у всіх видах бою й у будь-який час року і доби.

ПІДСЛУХОВУВАННЯ – спосіб розвідки, широко застосовуваний при безпосереднім зіткненні із противником, а також розвідувальними органами при діях у тилу противника. Воно ведеться в будь-який час доби, особливо вночі й в умовах обмеженої видимості, без застосування чи з застосуванням технічних засобів.

ПОШУК полягає в потайливому підході підрозділу /групи/, до заздалегідь наміченого і вивченого об'єкта противника, раптовому нападі на нього і захопленні полонених, документів, зразків озброєння і спорядження.

НАЛІТ полягає в раптовому нападі на противника з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і бойової техніки, а також виводу з ладу /знищення/ засобів ядерного нападу, пунктів управління, радіоелектронних засобів і інших важливих об'єктів противника. Він проводиться органами військової розвідки в повному складі чи частиною сил.

ЗАСАДА як спосіб розвідки полягає в завчасному і потайливому розташуванні розвідувального органа чи підрозділу /групи/ на шляхах руху противника чи раптового нападу на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння, бойової техніки і спорядження. Розвідувальні органи можуть також влаштовувати засади з метою знищення засобів ядерного і хімічного нападу противника.

РОЗВІДКА БОЄМ проводиться за рішенням командира армійського корпуса перед проривом оборонного рубежу противника з метою уточнення характеру його оборони, прихованої системи вогню і загороджень, а також наявності його військ на першій позиції. Розвідка боєм проводиться тільки тоді, коли немає можливості добути розвідувальні дані іншими способами.

Для проведення розвідки боєм залучається як мінімум батальйон /механизований чи танковий/. У ході бою батальйон підтримується вогнем 1-их артилерійських дивізіонів. Даний спосіб ведення розвідки для ВДВ не характерний.

Крім того розвідувальні відомості, добуваються:

- спостереженням з використанням розвідувально-сигналізаційної апаратури;

- вивченням захоплених у противника документів, зразків озброєння і бойової техніки;

- прийомом даних про противника з борта літаків-розвідників;

- вивченням даних про противника від вищестоящих штабів, штабів взаємодіючих підрозділів.

Таким чином, ми з'ясували, що в інтересах парашутно-десантної (аеромобільної) роти, батальйону, полку діє чітка система органів військової розвідки. Відомості, що добуваються цими органами, командир зіставляє, аналізує. На основі висновків з цього аналізу оцінки він приймає обґрунтоване рішення, доводить до підлеглих бойові завдання, що забезпечують успішні дії у встановлений термін з найменшими втратами.

У цілому ряді таких органів військової розвідки і прийдеться діяти парашутно-десантному (аеромобільному) взводу.

2. ПОСЛІДОВНІСТЬ ТА ЗМІСТ РОБОТИ КОМАНДИРА ВЗВОДУ, ПРИЗНАЧЕНОГО У РОЗВІДКУ

Командиру взводу, що висилається в БРД (РД), завдання може бути поставлено при організації десантування і бойових дій по карті чи на макеті місцевості, а в ході бойових дій в тилу противника по радіо за допомогою карти чи особисто командиром.

- відомості про противника на напрямку майбутніх дій;

- склад дозору, напрямок (об'єкт) розвідки, які відомості і до якого терміну добути;

- час і місце закінчення розвідки і порядок дії після виконання задачі;

- порядок підтримки зв'язку і представлення розвідувальних повідомлень.

При необхідності можуть указуватися відомості про сусідні і розвідувальних органах, які діють попереду, способи цілевказання і взаємного впізнання, пропуск і відгук.

- віддає необхідні попередні розпорядження по підготовці взводу до її виконання;

- керує підготовкою особового складу взводу, озброєння і бойової техніки до виконання бойової задачі.

При з'ясуванні бойової задачі командир взводу повинен зрозуміти:

- де знаходиться об'єкт розвідки і що робить противник;

- склад і задачу дозору, які розвідувальні відомості і до якого часу добути, способи ведення розвідки, що робити після виконання задачі;

- порядок доповіді розвідувальних відомостей;

- крім того, якщо задача буде отримана до десантування, усвідомити порядок десантування, збору на площадці приземлення і виходу на напрямок чи у район розвідки.

При розрахунку часу командир взводу визначає:

- час на підготовку взводу до виконання задачі;

- які заходи провести і час для їхнього проведення (оцінку обстановки, ухвалення рішення, віддача бойового наказу, обслуговування техніки доодержання (одержання) боєприпасів продовольства, заправлення ГСМ і т.д.).

У попередніх розпорядженнях командир взводу вказує які заходи необхідно провести негайно:

- обсяг технічного обслуговування машин і час на нього;

- норми запасу матеріальних засобів порядок і терміни їхнього поповнення;

- місце і час доведення бойової задачі до особового складу.

Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити:

- характер об'єкта, що підлягає розвідці, його склад і місце розташування;

- місця можливого розташування позицій для оборони об'єкта і порядок їхнього заняття противником;

- склад, розташування і можливий характер дій найближчих резервів противника;

- наявність та ймовірність зустрічі з противником на шляху до об'єкта;

- стан свого взводу (забезпеченість, можливості взводу і приданих підрозділів);

- сусідів (склад, положення і характер дій сусідів і умови взаємодії з ними, порядок упізнавання);

- місцевість (її прохідність, захисні властивості, що маскують, вигідні підступи до об'єкта, умови спостереження);

- радіаційну хімічну і бактеріологічну (біологічну) обстановку;

- крім того, при оцінці обстановки командир взводу враховує стан погоди, пору року і доби. (БУ ВДВ, ч. ІІІ, ст. 110).

В результаті оцінки обстановки командир взводу робить висновки, на основі яких приймає рішення.

У рішенні на дії взводу в БРД /РД/ командир взводу визначає:

- порядок руху і ведення розвідки і місця, зручні для спостереження;

- задачі дозорним відділенням і приданим засобам;

- порядок дій при зустрічі із противником у ході висування до об'єкта і при розвідці об'єкта;

Бойові задачі до особового складу доводяться у виді усного бойового наказу.

У бойовому наказі на дії в розвідувальному (бойовому розвідувальному) дозорі командир взводу вказує:

- площадку приземлення і характерні орієнтири в районі десантування, пункт збору після десантування;

- своє місце і заступника. (БУ ВДВ, ч. ІІІ, ст.110).

Після віддачі бойового наказу командир взводу організує взаємодію. Він повинний узгодити зусилля штатних і доданих засобів для успішного виконання поставленої задачі, домогтися правильного і єдиного розуміння всіма командирами відділень бойової задачі і способів її виконання і порядок дій по них.

Організувавши взаємодію командир взводу готує особовий склад, бойову техніку й озброєння до виконання бойової задачі. Командиру взводу, призначеного в розвідку, забороняється мати на топографічній карті які-небудь дані про свої війська, а всьому особовому складу – особисті і службові документи.

Перевіривши готовність взводу до ведення розвідки командир доповідає командиру батальйону (роти).

Особливістю роботи командира, що одержав задачу на ведення розвідки в ході бойових дій у тилу противника, буде недостатній час на організацію розвідки. У цьому випадку командир більш докладно оцінює об'єкт (напрямок) розвідки, де знаходиться і що робить противник, характер місцевості. Ця робота в ряді випадків може проводиться в ході висування взводу на напрямок ведення розвідки. Задачі підлеглим командирам відділень і приданим засобам командир буде ставити по радіо.

Командир взводу, призначеного в розвідку повинен мати бінокль, годинник, компас, кодовану карту, переговорну таблицю (таблицю сигналів). Забороняється мати на топографічній карті які-небудь дані про свої війська, а всьому особовому складу – особисті і службові документи.

Збір особового складу бойового розвідувального дозору (РД) на площадці приземлення здійснюється на ходу в напрямку ведення розвідки з виходом у пункт збору.

Після збору взводу і бойових машин командир розвідувального органа доповідає по радіо про результати десантування командиру (начальнику), що вислав його, орієнтує особовий склад на місцевості, уточнює бойові задачі відділенням і приступає до ведення розвідки.

Перед взводом висувається дозорне відділення на віддаленні, що забезпечує спостереження за його діями і можливості підтримки його вогнем основних сил.

Командир взводу знаходиться в головній машині головних сил взводу і веде розвідку особисто. Основні сили висуваються в колоні і знаходяться в постійній готовності підтримати дії дозорного відділення вогнем чи відбити раптовий напад противника.

В тилу противника розвідувальний дозор (БРД) висувається потай, але як правильно, поза дорогами від одного зручного для спостереження пункту до іншого. На ділянках місцевості, де зустріч із противником малоймовірна, дозор робить рух з максимальною швидкістю, зрідка роблячи короткі зупинки для огляду місцевих предметів на шляху руху й осторонь від нього на невеликому віддаленні.

В районі можливої зустрічі з противником дозор пересувається потай, використовуючи складки місцевості, стрибками від одного укриття до іншого. Для скритності пересування використовуються яри, балки й інші складки місцевості. Відкриті ділянки місцевості переборюються на великій швидкості без зупинок.

Для маскування руху по можливості використовувати шум машин противника, що рухаються, туман, дощ, артилерійсько-мінометний вогонь своїх військ і противника.

Зупинки для ведення спостереження робляться в таких місцях, що забезпечують маскування і гарний огляд. Найбільш зручними місцями можуть бути височини з чагарником, опушки гаїв, окремі будівлі і т.д. При виборі місця для спостереження необхідно пам'ятати, що окремі кущі, дерева й інші місцеві предмети, що різко виділяються на тлі місцевості, привертають увагу противника і можуть їм проглядатися. Досвідчені розвідники для зупинки завжди використовують тіньові сторони пагорбів, узлісь лісу, будівель і інших місцевих предметів, що забезпечує маскування машин і затрудняє виявлення їх противником.

З виходом до об'єкта командир взводу організує його розвідку:

- встановлює проміжки, ділянки, що слабко обороняються, і сховані підступи, що можуть використовуватися підрозділами десанту для виходу до об'єкта;

- визначає координати його важливих елементів.

Доповіді про результати розвідки повинні бути короткими і ясними. В них звичайно вказується: який противник, коли і де виявлений, характер його дій, де знаходиться підрозділ, що веде розвідку і рішення командира. (БУ ВДВ, ч. ІІІ, ст. 108).

Якщо в ході висування дозор зустрівши противника в районі, у якому він не передбачається, командир взводу негайно доповідає про це командиру, що вислав дозор, і надалі в залежності від отриманих вказівок продовжує розвідку виявленого противника чи виконує раніше поставлену задачу.

У випадку раптової зустрічі із противником, коли неможливо ухилитися від бою, дозор відкриває вогонь, сміло нападає на противника і, використовуючи його замішання, захоплює полонених, після чого продовжує виконувати задачу.

З метою захоплення полонених, документів, нових зразків озброєння і бойової техніки противника розвідувальний дозор може влаштовувати засаду.

Порядок дій БРД в розвідці відповідає діям РД в аналогічній обстановці, однак БРД, з метою виявлення противника буде вступати в бій, тому що незначне віддалення його від бойових порядків батальйону (роти), внаслідок обмеженої кількості часу.

При неможливості проникнути до об'єкта через бойові порядки, БРД, використовуючі місцевість, продовжує розвідку спостереженням, при необхідності відкриває вогонь і уточнює розташування опорних пунктів і вогневих засобів противника.

З виходом батальйону (роти) до об'єкту захоплення БРД за рішенням командира може брати участь у знищенні противника чи діяти як підрозділ прикриття (БУ ВДВ, ч. ІІІ. ст.123). Розвідка засобів масового ураження і високоточної зброї є найважливішою задачею розвідувальних органів.

При розвідці засобів ядерного нападу дозор ретельно повинен оглядати місцевість, послідовно займаючи зручні для спостереження пункти. Знайшовши засоби ядерного нападу, командир дозору визначає їхні координати і негайно доповідає про це старшому командиру. У залежності від обстановки й отриманої задачі, дозор, діє сміливо і рішуче, зосередженим вогнем з місця чи атакою знищує (виводить з ладу) виявлені засоби ядерного нападу противника.

При розвідці пунктів управління, аеродромів, великих складів і інших важливих об'єктів дозор уточнює розташування об'єкта на місцевості, систему охорони й оборони, наявність прихованих підступів, визначає координати об'єкта (його елементів) і доповідає про результати розвідки командиру, що вислав дозор.

В обороні, при відсутності зіткнення з противником, БРД (РД) повинен розвідати висування і розгортання противника, позиції його засобів ядерного і хімічного нападу й артилерії, місця розташування пунктів управління других ешелонів, резервів і інших важливих об'єктів.

При розвідці придатних резервів дозор, уміло використовуючи місцевість потай виходить до головних сил противника, встановлює їхній склад, приналежність, напрямок руху, веде за ними безупинне спостереження і доповідає про результати розвідки.

У ході оборонного бою дозор уточнює угруповання противника, встановлює місця розташування командних пунктів, позицій артилерії. Підхід резервів, напрямок і рубежі введення їх у бій.

Розвідка лісу починається оглядом його опушки дозорним відділенням. У лісі дозор рухається по дорозі чи просіці. Ділянка лісу (гаю) осторонь від напрямку руху дозору при необхідності оглядається дозорним відділенням (дозорним). Особливо ретельно оглядаються виходи з ярів і лощин яри, мости, крони дерев і інші місця, де найбільш ймовірна засада противника.

Розвідка населеного пункту починається попереднім оглядом його окраїни. До закінчення розвідки дозорним відділенням, дозор знаходиться в укритті в готовності підтримати його дії вогнем. У населеному пункті особлива увага звертається на будинки, перехрестя, верхні поверхи й інші місця, де можуть бути встановлені вогневі засоби противника.

При розвідці водної перешкоди розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор встановлює наявність, склад, характер дії противника на своєму і протилежному березі. Розвідавши противника на підступах до водної перешкоди, дозор обходить його. Вийшовши до водної перешкоди, він визначає її ширину, глибину, швидкість течії, стан заплави, ґрунту дна і берегів, їхню крутість, наявність загороджень на березі й у воді, місця, зручні для переправи і їхній стан.

Використовуючи незайняті противником ділянки, дозор направляється на протилежний берег і виявляє опорні пункти, розташування вогневих засобів, наявність і характер загороджень. При неможливості переправитися на протилежний берег, розвідка противника, що обороняється на ньому, ведеться спостереженням зі свого берегу.

В окремих випадках, коли це викликано обстановкою, РД, діючі сміло і рішуче, раптовим і стрімким нальотом знищує противника, захоплює переправу й утримує його до підходу передових підрозділів десанту.

При діях РД вночі поряд з визначеними труднощами створюються сприятливі умови для ведення розвідки. Вночі знижується ефективність вогню артилерії, полегшується скритність пересувань і раптовість дій розвідників.

Успішні дії дозору вночі багато в чому залежать від підготовки особового складу і матеріальної частини. Особовий склад повинен ретельно вивчити характер місцевості в напрямку ведення розвідки і способи орієнтування вночі, а командир зобов'язаний заздалегідь по карті намітити орієнтири, які видно вночі, і визначити азимут руху.

При підготовці бойових машин і зброї ретельно перевіряється справність приладів нічного бачення, наявності світлових указівок для взаємного впізнання, компасів, ліхтарів, сигнальних патронів. На листі кормової броні БМД наносяться білі впізнавальні знаки з метою запобігання зіткнення машин, розриву колони.

При веденні розвідки вночі необхідно строго дотримувати світлове і звукове маскування. Рух здійснювати з застосуванням приладів нічного бачення, віддалення дозорної машини скорочується. Варто уникати руху по гребенях висот. Вночі спостерігати краще знизу нагору, щоб предмети проектувалися на фоні неба. Не рекомендується затримуватися в населених пунктах. Забороняється, відкрито запалювати вогонь і курити. До розвідувальних об'єктів необхідно підходити з підвітряної сторони.

Одночасно зі спостереженням ведеться підслуховування. Місця для підслуховування необхідно вибирати відкриті. У цьому випадку забезпечується краща чутність і немає відлуння. Щоб розпізнати дії противника по звуках, розвідники повинні знати їх особливості.

Діючи вночі на освітлюваній місцевості, необхідно остерігатися засвічення приладів нічного бачення й осліплення розвідників. Не можна дивитися на освітлювальну ракету, тому що після того як вона згасне, людина нічого не бачить протягом 3-5 секунд.

Вночі можна знайти противника і по його приладах нічного бачення. З цією метою командир дозору повинен періодично оглядати навколишню місцевість за допомогою БІ-8.

Досвід минулих воєн показує, що фізико-географічні і кліматичні особливості гірських, північних і пустельних районів впливають на організацію і способи ведення розвідки.

Для того, щоб розвідка могла успішно виконувати задачі, що стоять перед нею, необхідно знати особливості її ведення в цих специфічних умовах.

Гірські райони мають ряд особливостей. Зі збільшенням висоти, температура повітря знижується, кількість опадів і швидкість вітру зростає, а тривалість зимового періоду із сильними морозами і глибоким сніжним покривом збільшується.

Низькі температури і розрідженість повітря знижується, потужність двигуна і швидкість руху знижується, а витрата пального і випаровування охолоджуючої рідини в радіаторах підвищується. Вантажопідйомність автотранспорту в порівнянні з рівнинами падає на 20-25%, а середня швидкість руху зменшується приблизно в 2 рази. Витрата пального на сніжних дорогах збільшується до 75 %.

Дуже складним у гірських районах є орієнтування. Воно вимагає визначених знань і навичок. Гірський рельєф створює значні труднощі в організації і підтримці стійкого радіозв'язку з розвідувальними підрозділами.

Різко пересічений рельєф гір, ускладнює ведення спостереження. Велика кількість непроглядних просторів і прихованих місць розташування противника збільшує значення підслуховування в горах, однак збільшуються і труднощі визначення напрямку на об'єкт через дію крутих схилів гір, що екранізують, і утворення багаторазового відлуння.

Засади можуть проводитися з великим успіхом, тому що гірська місцевість сприяє їхньому здійсненню. Місця для пристрою засад вибираються біля доріг і стежок, які проходять по тіснинах, ущелинах, ярах і лісовим хащам.

РД у горах виділяється від батальйону на відстань менше, ніж при веденні розвідки на рівнинної місцевості. Веде спостереження за діями противника, як правило, на ходу. У ряді випадків, коли спостереження з бойової машини ускладнено, особовий склад РД спішується і продовжує ведення розвідки. Вона звичайно ведеться всім складом дозору, однак в окремих випадках для огляду місцевості і місцевих предметів може виділятися дозорна машина.

Дозорам прийдеться часто долати гірські ріки убрід. При різній швидкості течії річки припустима глибина броду коливається в значних межах. При швидкості до 2-х метрів у секунду вона складає 1м, при швидкості 2-3м у секунду – не більш 0,7 м, а при швидкості до 4-х метрів у секунду – не більш 0,5м. Щоб запобігти потрапляння води в двигуни й уникнути змушеної зупинки, колісним і гусеничним машинам варто долати ріку убрід під кутом 30 до берега за течією.

Таким чином, розвідка в особливих умовах ведеться такими способами, як і на рівнинній місцевості, однак, розвідники повинні враховувати особливості її ведення в майбутніх районах дій. Це буде сприяти виконанню поставлених розвідувальних задач у тилу противника.

Дії розвідувального (бойового розвідувального) дозору в тилу противника – це один зі складних видів бойової діяльності розвідників, що поєднує у собі різні способи добування розвідувальних відомостей.

Характерною особливістю є те, що приймати рішення командир, найчастіше буде самостійно, а діючи в тилу противника буде розраховувати лише на свої сили. Це вимагає від командира взводу високої виучки, граничної напруги моральних і фізичних сил.

Розвідка в тилу противника – це, насамперед, область зухвалої військової хитрощі, область самих активних і раптових дій, що вимагає від командира всебічної підготовки і спеціальних навичок, доля надійних, сильних і рішучих людей. Без цих якостей не можна розраховувати на успішне рішення навіть найпростішої розвідувальної задачі в тилу противника.

Ваша задача поглибити отримані на лекції знання шляхом самостійної роботи, а потім на наступних класних і польових заняттях виробити в собі необхідні практичні навички в організації дій аеромобільного взводу в розвідці і управлінні ним.

Варто пам'ятати, що в мирний час важко створити умови для ведення розвідки, схожі з обстановкою, що виникне на полі бою під час війни. Тому багатий всебічний досвід ведення розвідки, добутий потом і кров'ю в роки Великої Вітчизняної й у ході локальних воєн є невичерпним і найціннішим джерелом вивчення, повинен стати предметом вашої уваги.

Більш глибоко дана тема буде вивчена при підготовці й у ході подальших занять.

Навчальні питання і методичні вказівки по підготовці до семінару викладені у виданому вам завданні.

Найменування розвідувальних органів	Умовні позначення	Від кого висилається	віддалення	Кількість та можливий склад (посилення)	Способи ведення розвідки	Для ведення розвідки призначається
Спостережний пост (СП)	СП	Від батальйону, бригади	До 2-х км	Батальйон 1-2чол частина 2-3чол СП 2-3чол	Спостереження, підслуховування	Смуга, сектор, об’єкт
Дозорне відділення (Двід)	Двід Піший дозор	Від підрозділів у розвідці, охороні, а також виконуючих бойове завдання у відриві від головних сил	На віддалення видимості та підтримки вогнем (до1500м)	БРД, ОРД, РД – 1-2чол; розвід загін – 1 відділення	спостереження	Напрямок, маршрут
Бойовий розвідувальний дозор (БРД)		Від батальйону, іноді – роти, яка діє окремо	На віддалення видимості та підтримки вогнем (до1500м); а при відсутності зіткнення з противником – до 10км	Батальйон -1; рота-1 до взводу, посилений артгрупою, саперами та хіміками-розвідниками	Спостереження, засада, бій	Напрямок, маршрут, об’єкт
Окремий розвідувальний дозор (ОРД)		Від частини	До 30км від переднього краю або Розвідувального загону (РЗ)	частина 2-3 до взводу, посилений артгрупою, саперами та хіміками-розвідниками	Спостереження, наліт, засада, постановка датчиків	Напрямок, об’єкт
розвідувальний дозор (РД)		Від РЗ (рота), яка веде диверсійно-розвідувальні дії	До 10км від переднього краю або Розвідувального загону (РЗ)	РЗ 1-2 до взводу, посиленого ісвід та хіміками-розвідниками	Спостереження, підслуховування, наліт, засада, бій	Напрямок, об’єкт
Розвідувальна група (РГ)		Від частини зі складу РР	від частини – до 50км	5-7 чоловік	Спостереження, засада, наліт	Напрямок, район, об’єкт
Диверсійно-розвідувальнагрупа (ДРГ)		Від частини зі складу РР	від частини – до 50км	Взвод, рота	засада, наліт	Напрямок, об’єкт
Розвідувальний загін (РЗ)		Від частини	РЗ частини – до 30км від підрозділів охорони	частина 1 до посиленої роти, батальйону	Спостереження, засада, наліт, при необхідності - бій	Напрямок, смуга розвідки шириною до 5км для роти, до 10км для батальйон
Підрозділ (группа) для влаштування засади, проведення нальоту, пошуку		Від підрозділів, які ведуть диверсійно-розвідувальні дії	За рішенням командира, який вислав підрозділ	Відділення, посилений взвод	Засада, наліт, пошук	Район, напрямок, об’єкт
Офіцерський розвідувальний дозор (ОфРД)		Від частини	За рішенням командира, який вислав підрозділ	частина – 1 офіцер або група, для охорони 2-5 солдатів	Особисте спостереження офіцера	Район, напрямок, об’єкт