Розвиток капіталізму у промисловості і сільському господарстві. Зміни у класовій структурі населення

Протягом 60-80 рр. ХІХ ст. в підросійській Україні завершився промисловий переворот. Було здійснено перехід від мануфактурного виробництва до машинної індустрії, заснованої на використанні у виробництві парових двигунів, системи машин і станків. Основним промисловим паливом стало кам’яне вугілля. З метою підвищення продуктивності праці на капіталістичних підприємствах(заводах, фабриках) почали використовувати досягнення науки й техніки.

У другій половині ХІХ ст. економічний розвиток України визначали, головним чином, вугільна, залізорудна, металургійна та машинобудівна галузі. Наприкінці ХІХ ст. запрацювали підприємства транспортного машинобудування: Харківський та Луганський паровозобудівні заводи. У 1865 р. була побудована перша залізниця, що з’єднала Балту й Одесу. У 1884 р. Катерининська залізниця поєднала Донбас із Криворіжжям. Чимало залізниць будувалося в напрямку азовсько-чорноморських портів для забезпечення експорту цукру та хлібу.

Внаслідок реформ 60-70 рр. значний поштовх для розвитку на капіталістичній основі отримали традиційні в Україні галузі промисловості, пов’язані з сільським господарством, зокрема, цукрова.

У 1887 р. в Києві найбільші цукрозаводчики України з метою утримання цін на внутрішньому ринку об’єдналися в цукровий синдикат - першу в Російській імперії монополію. Харчова промисловість(цукрова, спиртогорілчана, борошномельна) також визначала високотехнологічне промислове виробництво України.

Між Росією та Україною зберігався односторонній, колоніального характеру, товарообмін.

Розвиток капіталістичних відносин призвів до формування великої промислової буржуазії. Проте панівне становище у цьому класі займали чужоземці. Інтенсивність розвитку машинної індустрії сприяла формуванню класу промислового пролетаріату: фабрично-заводського, гірничого, транспортного, сільськогосподарського.

Особливістю капіталістичного розвитку сільського господарства пореформеної України було поєднання прусського та американського шляхів. Селяни об’єктивно прагнули до другого, американського шляху, що означав створення селянських фермерських господарств.

Таким чином, географічне положення та наявність природних ресурсів сприяли швидкому промисловому розвиткові українських земель у складі Російської імперії. Цей процес супроводжувався формуванням промислової буржуазії та пролетаріату. На селі внаслідок обмеженості селянської реформи зберігалося чимало пережитків феодально-кріпосницького ладу. Американський шлях розвитку сільського господарства з великою напругою торував собі дорогу.

Дата добавления: 2014-01-04