Політика часткової десталінізації в Україні, її непослідовний характер

У повоєнний час досить плідно працювали діячі культури України. Проте тоталітарний режим не давав змоги творити на повну силу. Значний негативний вплив на духовне життя республіки справила «ждановщина». Насаджувались підозрілість і критиканство, продовжувався пошук «ворогів народу», усіляких «ухилів», націоналістів. Розгорнулася критика української інтелігенції. Необґрунтовано розпікали роботу Інституту історії України, розпочалося цькування М. Рильського, В. Сосюри за його вірш «Любіть Україну!», у немилість впали Ю. Яновський і та І. Сенченко. Розгул жданівщини свідчив, що готується новий тур репресій.

У 1948 році в Україні розгорнулася кампанія боротьби проти «низькопоклонства» перед Заходом і «космополітизму». Розгрому піддали теорію генетики.

Після смерті Сталіна (1953) у країні сталися суттєві зміни у соціально-політичному житті та економічній політиці. Почався процес часткової десталінізації, який був названий «відлигою». Значною віхою у цьому процесі був XX з'їзд КПРС (1956), де тодішній керівник партії М. С. Хрущов зробив доповідь «Про культ особи та його наслідки». Були припинені масові репресії, почалася реабілітація незаконно репресованих. Жорстокий ідеологічний контроль дещо ослаб, відбувалася критика «культу особи» Сталіна.

Проте процес демократизації йшов непослідовно й повільно. Головною причиною цього була неспроможність командно-адміністративної системи до глибокого реформування, половинчастість у подоланні сталінізму, відрив ідеології і політики від реального життя, слабка участь широких народних мас у реформах, стиль керівництва самого М. С. Хрущова.

М. С. Хрущов провів деякі реформи та здійснив низку експериментів у економіці.

Реформи почалися зсільського господарства. Хрущов намагався вирішити проблему продовольства, спираючись на екстенсивні фактори — освоєння цілинних земель у Казахстані і Сибіру. Практика показала, що більший ефект мало б вкладення коштів в інтенсивний розвиток сільського господарства України.

Інший експеримент передбачав вирощування величезної кількості кукурудзи. Проте її значення перебільшувалось і посіви насаджувались командним методом на шкоду іншим традиційним для України культурам, перш за все пшениці.

У 1958 р. ліквідували машинно-тракторні станції (МТС), а їхню техніку передали колгоспам, що було неоднозначним рішенням, адже за техніку треба було платити значні кошти, а вона знаходилась не в дуже гарному стані.

Розвитку сільського господарства заважала надмірна централізація. З 1958 р. у сільському господарстві почався спад.

У 1957 році почаласяреформа управління. Економіка переходила на управління за територіальним принципом через ради народного господарства (раднаргоспи), що створювалися в економічних адміністративних районах. Це робилося для того, щоб зменшити бюрократизм у центрі. Спочатку реформа дала певний ефект. Проте тенденція до територіальної відокремленості все більше вступала у суперечність з об'єктивним процесом поглиблення галузевої спеціалізації виробництва. Не вдалося знайти й оптимальні форми поєднання місцевих та загальнодержавних інтересів.

Хоча хрущовські реформи не виправдали пов'язаних із ними сподівань, але рівень життя людей все ж значно зріс.

Лібералізація радянської системи дозволила сформуватись цілому поколінню «шестидесятників». Реформи Хрущова містили позитивні елементи, але вони в силу об'єктивних та суб'єктивних причин не могли бути радикальними. У 1964 р. Хрущова було знято з усіх постав і відправлено на пенсію. Консервативні сили перемогли.

Отже, після завершення другої світової війни вперше за багато століть усі українські землі були об’єднані в межах однієї держави, закінчилося формування сучасної території України.

Відбудова в Україні здійснювалася власними силами без зовнішньої допомоги. Характерними рисами відбудовчих процесів в Україні були пріоритетний розвиток важкої промисловості, активна роль командної системи, значна заангажованість в економічній сфері ідеологічного фактора.

У 1953-1964 рр. в супільному житті за інерцією панували комуністичний романтизм та соціальна міфологія. Водночас лібералізація створила ґрунт для поширення інших поглядів та виявів активності. Вони були симптомами нестабільності системи. На початку 60-х років нестабільність у суспільстві ставала дедалі відчутнішою, що дало змогу супротивникам Хрущова в жовтні 1964 р. усунути його від влади.

Дата добавления: 2014-01-04