Наукові та правові засади криміналістичного обліку

Криміналістичний облік як вид практичної діяльності – це науково обґрунтована система фіксації, класифікації, зосередження і систематизації групових та індивідуальних ознак об’єктів, що підлягають реєстрації, з метою подальшого використання відомостей про них для розкриття, розслідування і профілактики злочинів.

ТЕМА 9. КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ ОБЛІК

План лекції

1. Поняття криміналістичного обліку як галузі криміналістичної техніки і практичної діяльності; мета, форми і способи формування криміналістичних обліків, використання їх даних у розслідуванні злочинів.

2. Наукові та правові засади криміналістичного обліку.

3. Загальна характеристика видів, призначення, реєстраційних документів криміналістичних обліків.

1. Поняття криміналістичного обліку як галузі криміналістичної техніки і практичної діяльності; мета, форми і способи формування криміналістичних обліків, використання їх даних у розслідуванні злочинів

Формування криміналістичної реєстрації (обліку) на науковій основі було започатковано наприкінці Х1Х ст. французьким криміналістом А. Бертильоном, який розробив і впровадив в практику боротьби зі злочинністю антропометричний метод реєстрації.

Криміналістичний облік – галузь криміналістичної техніки – містить загальні теоретичні положення: основні поняття, мету, наукові та правові засади; характеристику системи криміналістичних обліків і можливостей використання їх даних у боротьбі зі злочинністю.

Мета криміналістичного обліку – сприяння правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю шляхом накопичення, опрацювання інформації та надання довідок стосовно зареєстрованих об’єктів. Відповідні дані використовують для побудови версій, планування розслідування, обрання тактики окремих слідчих дій, наприклад, із урахуванням судимості в допитуваної особи.

Об’єкт криміналістичного обліку – носій інформації, що має значення для кримінального судочинства, який за наявності підстав підлягає реєстрації. До об’єктів належать: люди (відомі й невідомі злочинці, особи, що пропали безвісти й ін.); трупи невпізнаних осіб; різноманітні предмети: продукт злочинної діяльності (підроблені гроші, документи); предмети посягання (нумеровані речі, антикварні вироби тощо) або аналогічні предмети, належність яких невідома, предмети зі слідами злочинної діяльності (наприклад, кулі та гільзи), деякі сліди з місць нерозкритих злочинів (знарядь злому тощо), документи, що використовувалися як засіб учинення злочину (наприклад, підроблені рецепти на отримання наркотичних засобів); худоба (викрадена, приблудна); нерозкриті злочини (за способом та іншими обставинами учинення).

Спосіб реєстрації (обліку) (за іншою термінологією «метод») – це сукупність прийомів для фіксації відповідних ознак об’єктів, що підлягають реєстрації. Розрізняють такі способи: а) описовий – письмова словесна фіксація ознак; б) дактилоскопічний – використання відбитків папілярних узорів пальців рук; в) фотографічний, відеотехнічний – фіксація ознак за допомогою фотозйомки, відеозапису; г) колекційний – збирання і збереження предметів, слідів у натурі, копій; д) графічний – фіксація ознак шляхом виготовлення схем, замальовок; е) машинний – кодування інформації про ознаки для опрацювання на електронно-обчислювальній машині (ЕОМ); ж) змішаний (комбінований) – фіксація ознак із застосуванням зазначених способів у різних варіаціях.

Форма обліку свідчить, у якому вигляді зберігається зафіксована інформація, що визначається характером зареєстрованого об’єкта і ознак, способом реєстрації. Форми: картотека, список (журнал), фотоальбом, відеотека, колекція об’єктів або їх копій, автоматизована інформаційно-пошукова система (АІПС).

Науковими засадами криміналістичного обліку є вчення про криміналістичну реєстрацію. Своєю чергою, ця окрема криміналістична теорія базується на положеннях криміналістичної діалектики про індивідуальність, відносну стійкість (незмінюваність), здатність відображати і відображатися даних загальної теорії криміналістики та інших окремих криміналістичних теорій і вчень (насамперед, криміналістичної ідентифікації, встановлення групової належності, криміналістичної діагностики, криміналістичних учень про ознаки, механізм слідоутворення, про спосіб учинення злочину тощо). До наукових засад віднесено також дані природничих наук про будову, властивості, розвиток об’єктів; кібернетики, математики, науки управління.

Правові засади криміналістичного обліку – це приписи в законі та підзаконних нормативно-правових актах стосовно створення, функціонування криміналістичних обліків, фактичних і юридичних підстав реєстрації конкретних об’єктів. Єдиним законодавчим актом, що передбачає ведення криміналістичного обліку, окремі способи реєстрації, загалом окреслює коло осіб, котрі підлягають реєстрації, є Закон України від 20 грудня 1990 р. «Про міліцію» (1990р.), п. п. 13, 11 ст. 10. Серед підзаконних нормативно-правових актів Положення про Міністерство внутрішніх справ, затверджене Указом Президента України від 17 листопада 2000 р. (підп. 11 п. 4); накази МВС України, оскільки криміналістичні обліки ведуть органи внутрішніх справ. Саме ці документи містять головний масив приписів щодо призначення, створення, функціонування конкретних видів обліку, конкретизації реєстрованих об’єктів, способів, форм реєстрації, реєстраційних документів, порядку поставлення на облік і перевірки за ним.

Криміналістичний облік окремих об’єктів ведеться в масштабах Співдружності незалежних держав (СНД). Це передбачено ст. 7 Угоди про взаємодію міністерств внутріщніх справ незалежних держав у сфері боротьби зі злочинністю, підписаної 24 квітня 1992 р. в м. Алма-Ати. Банк даних про певні об’єкти формує і веде Національне центральне бюро Інтерполу, що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р.

Фактичними підставами для реєстрації слугують дані про зв’язок об’єкта з подією злочину (або подією вірогідно кримінального характеру), деяких видів адміністративних правопорушень.

Юридичними підставами визнають також рішення відповідних посадових осіб, органів, які можуть мати форму процесуальних документів: постанов слідчого, прокурора, органу дізнання, судді; ухвал, вироків суду, документи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оперативно-службові документи. Саме їх вважають безпосередніми юридичними (правовими) підставами реєстрації об’єктів за певним криміналістичним обліком.

Дата добавления: 2014-01-04