Техніка планування. Форми планів

Планування розслідування – це складна розумова діяльність слідчого, спрямована на визначення цілей і найоптимальніших конкретних шляхів їх досягнення на конкретному етапі розслідування злочину.

Поняття, підстави, принципи, види, прийоми і значення планування розслідування

Версія служить підставою планування, логічним обґрунтуванням змісту плану розслідування. Логіка взаємозв’язку знаходить своє вираження у виведенні наслідків (припущень) із версії, які стають підставою для організації слідчих дій та оперативно-розшукових заходів щодо їх перевірки, створюючи таким чином нерозривно пов’язану систему: від версії – до наслідків і до дій, спрямованих на їх перевірку.

Принципи планування – це об’єктивні і закономірні за своєю природою вимоги, які висуваються до слідчої діяльності та виступають відправними положеннями в її практичному здійсненні.

Назвемо основні принципи планування: принцип індивідуальності; принцип динамічності; принцип реальності; принцип конкретності. Крім названих принципів, в криміналістичній літературі ще називають такі: законність, обґрунтованість, економічність, оптимальність, ситуаційність, проте майже всі вони відображені в проаналізованих принципах.

Класифікація видів планування має умовний і відносний характер: чіткої межі між видами планування немає, різні види планування здійснюються паралельно, переходять один в одного в рамках єдиного процесу. Види планів залежать від того, за якими підставами здійснюється їх класифікація:

1. За об’єктом планування:

1.1. Планування, яке здійснюється по одній кримінальній справі, в тому числі планування загального процесу розслідування та його складових елементів (слідчої дії, сукупності слідчих дій, тактичних операцій, вирішення тактичних завдань, процесуальних дій тощо).

1.2. Планування у групі кримінальних справ (календарне).

2. В залежності від характеристики та обставин злочину, який розслідується:

2.1. за версіями;

2.2. за епізодами (складами злочинів);

2.3. за винними особами.

3. За організаційними формами розслідування:

3.1. планування розслідування, яке здійснюється слідчим одноособово;

3.2. узгоджене планування – слідчого і оперативного працівника;

3.3. планування розслідування, яке здійснюється групою, бригадою слідчих, слідчо-оперативною групою.

Розглянемо деякі з наведених видів планування більш детально.

Узгоджене планування (разом з оперативними працівниками) має місце у випадку розслідування у багатоепізодних справах, у складних справах про особливо тяжкі, резонансні злочини, порушених за матеріалами оперативно-розшукової діяльності тощо. Такий вид планування розглядається як форма взаємодії слідчого з органом дізнання.

Планування розслідування в конкретній кримінальній справі складається з декількох умовних етапів, що характеризуються відповідними прийомами.

На першому з них визначаються обставини, які треба встановити, з’ясувати. Для цього аналізуються наявні вихідні фактичні дані, зміст висунених версій, щоб конкретизувати наслідки, що випливають із них; ураховуються приписи ст.ст. 64 і 23 КПК України.

На другому етапі намічаються шляхи встановлення, вирішення запланованого. Під час зазначеної діяльності використовуються програми (алгоритми) розслідування, розроблені у відповідних окремих криміналістичних методиках.

Для третього етапу характерне визначення термінів, слушної послідовності проведення, виконавців запланованих дій і заходів. Переважну більшість з них виконує слідчий.

Дата добавления: 2014-01-04