Суспільний лад та основні заняття кочевників

Історична доля півдня України.

• Кочові народи на півдні України.

Завдяки неосяжному відкритому степу південна Україна стала центром життя кочових народів, які хвилями змінювали один одного з кінця 2 тис. до н. є. і до ХІД ст. н. є.: кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни, авари, болгари, хозари, печеніги, половці, монголо-татари.

Переселення цих народів відбувалося зі сходу, крім готів, які прийшли з берегів Балтійського моря.

Кочові народи залишили помітний слід в історії України. Протягом сто­літь вони впливали на розвиток українських земель, на формування матеріа­льної і духовної культури населення країни. Державні утворення кіммерійців, скіфів, сарматів, готів існували ще до ІVст. н. e.

Назва народу	Мовна гру­па	Склад населення	Органи	Основні заняття	Час мешкання та історична доля
Кіммерійці	Іраномовна	Родова аристократія, вільні общинники, раби	Цар і урядовці	Скотарство, вироб­ництво бронзи, заліза, ремесло	IX - VII ст. до н. е. У VII ст. були витіснені скіфа­ ми з Причорномор'я. Кіммерія розпалась
Скіфи	Іраномовна	Родова аристократія,вільні общинники, раби	Цар, урядовці, рада племені, на­родні збори, всіх воїнів	Землеробство,ско­тарство, ремесло, ви­ роблення залізі зброї, ювелірних ви­робів	VII - III ст. до н. е. На­прикінці III ст. до н. є. Під тиском сарматів змістилися в степи Криму
Сармати	Іраномовна	Родова аристократія,вільні общинники, раби	Цариці, військові вожді	Скотарство, земле­робство, ремесло, тор­гівля	III ст. до н. е. III ст. н. е.
Готи	Германська	Велике плем'я діли­лося на дві частини вестготи та остготи	Король,рада племен, духовен­ство	Скотарство, ремесло, торгівля	III - IV ст. н. е. У 376 р. готи були розгромлені кочовими пле­менами гунів. Готика як держава швидко занепа­ла.
Гуни	Тюркомовна	Родова аристократія, вільні общинники	Цар і урядовці	Скотарств, полюванн, торгівля.	IV - V ст. За царя Атілла гунська імперія охоплю­ вала величезні простори, але після його смерті у 453 р. розпалася.

•Антична колонізація Північного Причорномор'я (VIIст. до н. e. - Vст. н. e.).

З VII ст. до н.e. в Північному Причорномор'ї вихідцями із Греції були засновані міста-держави: Ольвія (гірло Південного Бугу), Тіра (біля гірла Дністра), Феодосія, Херсонес, Пантікапей (на місті сучасної Керчі) та інші.

Аналізуючи причини заснування греками колоній, вчені сформулюва­ли кілька теорій, які умовно можна поділити на:

1. Демографічну - перенаселення у материковій Греції;

2. Аграрну - нестача землі у митрополії;

3. Торговельну - це побічний продукт торгової експансії;

4. Сировинну - греки шукали продукти і джерела сировини - зерно,
метали, будівельний ліс тощо;

5. Воєнну - агресія проти греків, лідійців та персів;

6. Соціальну - соціальна боротьба між окремими верствами населен­
ня примушували тих, хто зазнав поразки, мігрувати;

7. Етнічну - міжетнічні тертя штовхали багатьох до пошуків нових
земель.

Родоначальниками грецьких міст-держав були вихідці з Мілету та Гера-клеї Понтійської, хоча певну роль відіграли і переселенці з Ефеса, Колофона та інших міст.

Еліни - колоністи привезли з собою на нові землі традиційну для Старо­давньої Греції форму соціально-економічної та політичної організації - полісі Полісна модель суспільного устрою органічно поєднувала безпосередньо мі­сто, як центр політичного життя, ремесла, торгівлі та культури, а також хору-прилеглу територію. Така структура давала змогу місту-державі бути само­стійною, самодостатньою, життєздатною одиницею. Грецькі поліси за своїм політичним устроєм були, як правило, рабовласницькими республіками, які мали свою законодавчу (народні збори), виконавчу (колегії та магістрати), судову влади. Залежно від домінуючої політичної сили рабовласницькі рес­публіки були або ж аристократичними, як Ольвія, чи демократичними, як Херсонес, до 1 ст. до н. e.

У V ст. до н. e. на Керченському та Таманському півостровах та Кубані виникло Боспорське царство на чолі з Пантікалієм. Причому спочатку дер­жава представляла собою союз грецьких міст, кожне з яких мало елементи самоврядування. Але поступово вона трансформувалася в монархію.

Господарство античних міст-держав було засновано на жорстокій екс­плуатації рабів. Розвивалося землеробство, скотарство, досягли високого рів­ня ремесло та торгівля.

Високого рівня досягла духовна культура: розвивалася освіта, наука, лі­тература, музика, театр, скульптура, архітектура.

Причина занепаду:

- загальна криза рабовласництва, яка почалася з III ст. н. e. і підірвала сили держав;

- натиск кочовиків. У III ст. н. e. під тиском готів загинула Ольвія та інші міста, в IV ст. н. e. під тиском гунів загинуло Боспорське царство. У V ст. н. e. античні міста-держави припинили існування.

Культура античних колоній значною мірою вплинула на культурний розвиток сусідніх народів, у тому числі і слов'ян.

Дата добавления: 2014-01-04