Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

L1.Т2.2.2. З’єднання елементів трубопроводу

Окремі ділянки трубопроводу та його елементи, а також запірна арматура з’єднуються з допомогою спеціальних з’єднань.

В залежності від а) виробничої необхідності (роз’ємне чи нероз’ємне з’єднання); б) умов експлуатації (низький чи високий тиск та температура); в) від матеріалу труб та фітингу (придатний чи не придатний матеріал до зварювання) вибирається той чи інший спосіб монтажу трубопроводу. Основні види монтажу трубопроводу та області застосування приведені в табл. 2,2.

Зварне з’єднання – є нероз’ємним з’єднанням. Ці з’єднання можуть навантажуватись по температурі та тиску до межі міцності зварного шва, що є близькою до міцності самого матеріалу. Якщо немає необхідності в демонтажу лінії чи вмонтованих елементів, якісне зварне з’єднання є самим надійним, дешевим та вигідним способом монтажу трубопроводу. Тому цей спосіб є найбільш поширеним для матеріалів, що можна зварювати.

Таблиця 2.2. Види з’єднань труб в трубопроводах.

З’єднання труб Зображення з’єднання Умовне позначення Тип Область застосування
Зварне Нерозємне Для всіх температур та тисків. Для матеріалів, що можна зварювати
Фланцеве Роз’ємне Є обмеження по високій температурі і тиску.
Різьбове Роз’ємне Для середніх тисків та температур
Муфтове Роз’ємне або нерозємне Для низьких тисків та температури

 

Фланцеве з’єднання – є роз’ємним з’єднанням. Серед роз’ємних з’єднань це самий поширений спосіб в промислових установках. Практично більшість вмонтованих елементів приєднуються саме цим способом. Розроблено дуже багато варіантів фланцевих з’єднань. Серед найбільш поширених:

· Фланці з різьбою – фланець на трубі можна закріпити різьбовим з’єднанням; в цьому випадку монтаж можна проводити без зварювання;

· Цільні фланці або фланці, що приварюються – найбільш поширений спосіб; існує пару різних виконань – плоскі фланці та фланці з горловиною, також фланці можуть бути точені або литі; литі фланці виготовляються тільки з горловиною;

Вільні фланці – сам фланець і елемент герметизації (зеркало) виготовлені окремо, що їх відрізняє від цільних фланців; завдяки цьому значно зручніше проводити монтаж, тому що отвори кріплення завжди можна узгодити провертанням фланця; виконання, як і в попереднього типу, -- плоскі і з горловиною, литі фланці цього типу зустрічаються рідко; вільні фланці в основному використовуються для монтажу трубопроводів;

Фланцеве з’єднання складається з двох фланців, які приварені (або накручені) до кінців труб стягнуті між собю болтовим з’єднанням. Герметизація (обтюрація) досягається за рахунок стискання прокладок, які певним чином розміщуються між фланцями. Прокладка виготовляється з м’якшого ніж зеркало фланця матеріалу, але при цьому враховується корозійна стійкість до середовища, а також температура, при якій буде використовуватись прокладка. Такий спосіб герметизації називається прокладочною обтюрацією. Рідше, для високих тисків і тоді, коли неможливо підібрати матеріал покладки, використовується безпрокдадочна обтюрація. В такому випадку, герметизація досягається за рахунок спеціального профілю дзеркал. Їх підгонці одне до одного. Даний тип обтюрації є дорогим і використовується лише при необхідності.

 

Таблиця 2.3. Матеріал фланців в залежності від тисків та температури їх використання.

Назва py, атм Марка матеріалу при температурі середовища не більше оС
         
Фланці литі < 16 Не нижче СЧ 15-32 - - - -
16 - 25 15Л-ІІ
20ЛІІ і 25ЛІІ 20Л-ІІІ 25Л-ІІІ -
40 -64  
10 -- 20 25Л-ІІІ 20ХМЛ
Плоскі приварні < 25   Ст3 сп -- -- -- --
З горловиною приварні в стик 20 і 25
40 -- 200 20 і 25 15ХМ 15ХМА

 

Найбільш поширені плоскі приварні фланці, через їх відносну дешевизну. Точені фланці з горловиною використовуються лише в відповідальних місцях при підвищених температурі та тиску, а також на трубопроводах з великим умовним проходом. Вони є відносно дорогими. Литі фланці з горловиною виготовляються переважно з чавуна. Через особливість фізико-механічних властивостей їх не можна ставити на лінії з високими тисками та температурою і при тому вони є дорожчими за плоскі приварні флаці. Тому даний тип фланців використовується все менше і тільки там де ще використовуються реакційна апаратура з чавуну. Уяву, про діапазон використання фланцевих з’єднань можна скласти по даним табл._2. 3 _.

Так фланці з сірого чавуну можна використовувати до 300оС і тиску до 16 атм. При тому є ще обмеження по умовному проходу. Литі стальні фланці з горловиною до 200 атм і 450оС (сталі 25Л-ІІІ) і 530оС (20ХМЛ). Найбільш поширені фланці з чорної сталі загального використання Ст3 монтуються в трубопроводи до 25 атм і температури 300оС. Це дозволяє використовувати дані фланці в водопостачанні гарячої та холодної води, перегрітого пару. Фланці з горловиною, які виготовлені з спеціальних марок сталі можна використовувати в трубопроводах до 200 атм та температури 530оС. Цей діапазон практично повністю перекриває потреби органічного синтезу, особливо в ХТС з періодичним циклом роботи, тому фланцеві з’єднання є найбільш поширеним в цій галузі.

Стосовно обтюрації. При монтажі трубопроводів по способу фіксації прокладок використовуються два типи фланцевих пар – це фланцеві пари з плоскими дзеркалами та з герметизацією типа шип-паз (рис.2.4). Перший тип передбачає відповідно плоскі прокладки, для другого –використовується фасонні прокладки. Герметизація типу шип-паз є дорожчими за герметизацію плоскими прокладками, а монтаж – утрудненим. Тому цей тип використовується лише в спеціалізованих трубопроводах з високою температурою та тиском або в тих, для яких необхідно забезпечити підвищену надійність експлуатації. Матеріал прокладок і область використання з них прокладок наведені в таблиці 2.4 (в таблиці зроблено вибірку найбільш відомих та доступних). Найбільш широко вживаними є пароніт, хімічно стійка резина, прорезинена тканина. Останнім часом набула широкого поширення комбінована прокладка плоский пароніт в оболонці з тефлону.

 

Таблиця 2.4. Матеріали прокладок та область їх застосування.

Матеріал прокладки Січення DN PN Температура, оС  
Резина, картон Прямокутне ≤ 3000 ≤ 6 -30 ÷ 100  
Прорезинена тканина ≤ 100  
Азбестовий картон ≤ 16 ≤500  
Пластікат, поліетилен ≤ 40 -30 ÷ 60  
Фібра, шкіра ≤ 20 -200 ÷ 50  
Пароніт ≤ 3000 ≤ 100 -200 ÷ 400  
Фторопласт ≤ 1000 ≤ 100 -200 ÷ 250  
Вакуум -30 ÷ 100  
Вакуумна резина  
Алюміній, мідь, латунь, свинець, нікель 50 до 800 100 ÷ 400 -200 ÷ 300  
Вакуумна резина Круглого січення 50 до 1000 Вакуум -30 ÷ 100  
Алюміній, мідь, латунь, свинець, нікель ≤ 200 25 ÷ 100 -200 ÷ 300  
Сталь вуглецева і високолегована Плоска зубчата 25 до 400 40 ÷ 100 200 ÷ 540  
Комбіновані (азбестовий картон в оболонці зі сталі, алюмінію, міді, латуні, нікелю, монеля Плоска 400 до 2200 10 ÷ 64 -200 ÷ 540  
Плоска гофрована ≤ 400  

 

Герметичність фланцевих з’єднань в першу чергу залежить від трьох речей:

· Правильного вибору матеріалу прокладки (крім тиску та температуру при виборі матеріалу не слід забувати про корозійну стійкість)

· Якості поверхні дзеркала – вона повинна бути спланована на токарному станку при чистоті поверхні не менше Ñ3 або Ñ4 і бути абсолютно вільною від бруду.

· Рівномірного стискування прокладки. Досягається затягуванням поперемінно протилежних болтів, бажано затягування проводити з допомогою динамометричних ключів.

Різьбове з’єднання -- роз’ємне з’єднання. Відоме також під назвою – штуцерне з’єднання. Складається з штуцера та накидної гайки. Штуцер складається з двох половинок, які приварюються або фіксується спеціальним кріпленням на кінцях труб. При затягуванні накидної гайки поверхні двох половин штуцера притискаються одна до одної або стискають прокладку. Таким чином, обтюрація досягається або за допомогою герметизуючої поверхоні штуцера – безпрокладкова обтюрація (рис. 2.5) або за допомогою стискання пластичної фасонної прокладки – прокладкова обтюрація. Різьбове з’єднання використовується для трубопроводів з невеликим умовним проходом. Спричинено це тим, що зі збільшенням умовного проходу трубопроводу стрімко збільшується зусилля, необхідне для забезпечення обтюрації. Різьбове з’єднання найбільш широко використовується в системах подачі стиснутих газів.

Муфтове з’єднання може бути як розбірним так і не розбірним. Розбірний варіант муфтового з’єднання відображений на рис.2.6. Найчастіше використовується для з’єднання каналізаційних труб з сірого чавуна. Труби чи фітинг, при цьому способі з’єднання, на одному кінці мають розтруб, який і відграє роль муфти. Вузький кінець труби вставляється в розтруб, в кільцевий міжтрубний постір, що при цьому утворюється, заганяється пластична прокладка з м’якого матеріалу (переважно промаслений азбестовий шнур) а потім фіксуюча прокладка. Історично ця операція називається зачеканюванням – раніше в якості фіксуючої прокладки використовували свинець, який в муфту заганявся чеканом. Сучасні каналізаційні труби з полімерних матеріалів монтуються таким же чином, але муфти мають уже наперед вставлені фасонні резинові прокладки спеціальної форми, що дозволяють проводити монтаж простим вставлянням (перед тим змазують поверхню прокладки і труби мильною водою) труби в муфту з прокладкою без процедури зачеканювання. Для забезпечення водовідведення такої герметизації достатньо, а монтаж, при цьому, сильно спрощується.

Нерозбірне муфтове з’єднання використовують в основному для труб з полівінілхлориду (ПВХ). Як і в класичному (розбірному) муфтовому з’єднанні ПВХ труби мають розтруб, але його внутрішній діаметр підігнаний по діаметру труби. Зовнішню поверхню труби і внутрішню розтруба перед з’єднанням змазують спеціалізованим клеєм (зазвичай поставляється в комплекті з трубами) і об’єднують. Через пару годин пари склеюються і трубопровід можна використовувати. Для таких трубопроводів номінальний тиск може становити 6 – 12 і їх з успіхом можна використовувати для траспордтування холодної води. Найчастіше такі трубопроводи використовуються для подачі деіонізованої води. Для пластикових труб також можливе з’єднання зварюванням в стик.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
L1.Т2.2. Конструктивні елементи трубопроводів | L1.Т2.3.1. Визначення величини теплового розширення
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 2100; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.