Види понять

Види понять

Важливою проблемою логіки є класифікація понять, завдяки якій вони систематизуються на види. Наслідком цього є мислене упорядкування предметного світу, орієнтованого на його (світу) об'єктивну упорядкованість.

Найбільша відмінність існує між тими поняттями, в яких відображаються реально існуючі (чи ті, що існували) предмети, і тими, в яких мисляться уявні предмети, — так званими нульовими поняттями, які доцільніше називати поняттями з порожнім обсягом, або порожніми, а протилежні їм — непорожніми, повними.

Повне поняття – поняття, в якому мисляться реально існуючі (або ті, що існували) предмети.

Такими є поняття: «Токіо», «Карфаген», «Ярослав Мудрий», «океан», «слон», «мамонт».

Порожнє поняття — поняття, в якому мисляться предмети, котрих або ще не було й немає, або ніколи не буде.

Наприклад: «людина, яка побувала на Марсі», «лікар, здатний перемогти ракову хворобу на будь-якій стадії її перебігу», «вічний двигун», «античне божество», «абсолютно чорне тіло». Не тільки повні, а й порожні поняття поділяють за обсягом, змістом та іншими основами.

За обсягом, тобто за кількістю предметів, які в них мисляться, поняття поділяють на загальні й одиничні.

Загальне поняття — поняття, в якому мислиться два чи більше предметів.

До цієї категоріє відносять поняття: «полюс Землі», «планета Сонячної системи», «елементарна частка», «відьма», «вічний двигун».

Загальні поняття поділяють на реєструючі, в обсязі яких мислиться скінченна, обчислювана множина предметів («пора року», «обласний центр України»), і нереєструючі, обсяг яких не піддається обчисленню («елементарна частка», «небесне тіло»). У реєструючому понятті кожен елемент обсягу одержує власну назву, порядковий номер тощо.

Одиничне поняття — поняття, в якому мислиться один-єдиний предмет.

Наприклад: «найдовша на Землі ріка», «Чернівецький державний університет», «найповноводніша ріка на Місяці», «Коростенський державний педагогічний інститут».

Усі поняття, попри їх приналежність дор певних видів і підвидів, поділяють на збірні і незбірні.

Збірне поняття — поняття, в якому кожен елемент обсягу є сукупністю відносно самостійних предметів, що мисляться як один предмет.

Такими є поняття: «сузір'я», «сузір'я Водолія»; «оркестр двадцять другого століття». Всі інші належать до незбірних.

Залежно від того, мисляться в поняттях ознаки разом з їх носіями (предметами) чи ізольовано від них, вони поділяються на конкретні й абстрактні.

Конкретне поняття — поняття, в якому мисляться ознаки з їх носіями, тобто відповідними предметами.

Проте у процесі пізнання часто доводиться мислено відокремлювати певні властивості від їх носія, іменувати їх і надавати статус відносної самостійності.

Абстрактне поняття — поняття, в якому мислиться ознака, ізольована від її носія.

Так, у понятті «геніальна людина» мисляться і ознаки, притаманні геніальним людям, і носії цих ознак — геніальні люди, а в понятті «геніальність» відповідна ознака відділяється свідомістю від її носія і мислиться як щось окреме, як самостійний предмет думки (як це парадоксально не звучить). Тому поняття «геніальна людина» належить до конкретних, а «геніальність» — до абстрактних. Фактично всі поняття є абстрактними, і термін «абстрактний» має в логіці умовний характер.

За наявністю чи відсутністю певних ознак поняття поділяють на позитивні й негативні.

Позитивне поняття — поняття, в якому виражається наявність у предмета певних ознак.

До позитивних понять можна віднести: «добрий», «красивий», «скупий».

Негативне (заперечне) поняття — поняття, й якому виражається відсутність у предмета ознак, що становлять зміст відповідного позитивного поняття.

Зміст негативного поняття не можна визначити без знання змісту відповідного йому позитивного. Терміни «позитивне поняття», «негативне поняття» мають лише той зміст, який дано в їх визначеннях. Вони не містять моральних чи якихось інших оцінок.

В одних і тих самих поняттях одночасно відображаються і предмети, і їх зв'язки зі світом. Про це свідчить хоча б наявність у змісті переважної більшості понять родових ознак, характерних для кожного елемента їх обсягу. Проте у формальній логіці до певної міри абстрагуються від цієї істини, жорстко поділяючи поняття на безвідносні й співвідносні.

Безвідносне поняття — поняття, що відображає предмет, з існуванням якого не пов'язується необхідне існування будь-яких інших предметів.

Наприклад: «прокурор», «дерево», «прислівник».

Співвідносне поняття — поняття, що відображає предмети, існування яких немислиме без існування деяких інших предметів.

Наприклад: «мати», «сват», «командир», «сусід», «сестра».

Знання класифікації понять, їх різновидів стає в нагоді при побудові суджень і міркувань.

Дата добавления: 2014-01-04