Питання Еволюція системи управління на рівні фірми

ПЛАН

Контрольні запитання

1. Що являє собою фінансова система за внутрішньою структурою?

2. Яка організаційна структура фінансової системи?

3. Що таке сфера фінансових відносин?

4. Що відображає ланка фінансової системи?

5. Що відображають фінанси суб’єктів господарювання?

6. Який склад державних фінансів і що вони характеризують?

7. Що включають міжнародні фінанси?

8. Що таке фінансовий ринок, які його структура та роль?

9. Що таке фінансові органи і фінансові інституції?

10. Який склад і функції фінансових органів України?

11. Які фінансові інституції функціонують в Україні?

1. Еволюція системи управління на рівні фірми.

2. Модель стратегічного управління.

Фірма (ділове підприємство) - історично вдала і дійова форма соціальної організації, що з'явилася (США) у середині XIX ст. У процесі функціонування перед фірмою поставали різні проблеми, що в остаточному підсумку позначалося на зміні систем управління. До основної об'єктивної проблеми змін варто віднести постійно зростаючу нестабільність (непередбачуваність, новизна, складність) зовнішнього середовища, що вимагало розробки усе більш складних і деталізованих систем управління. Виділяють чотири етапи розвитку корпоративного планування: бюджетування, довгострокове планування, стратегічне планування і стратегічний менеджмент.

Період 60-70-х рр. XX ст. у розвитку американського внутрішньофірмового управління часто називають епохою стратегічного планування, що характеризується переходом від моделі «закритої організації» до моделі «відкритої організації». З 70-х рр. цей термін став звичним і в інших західних країнах. Головна відмінність між стратегічний і довгостроковим плануванням полягає в різному розумінні керівництвом компаній ролі факторів зовнішнього середовища Основу системи стратегічного планування складав аналіз внутрішніх можливостей фірми і зовнішніх конкурентних сил і споживачів, інших факторів, що побічно впливають на стратегію фірми (політичних, міжнародних культурних соціальних, економічних, технологічних) та пошук шляхів найкращого використання внутрішній можливостей з урахуванням зовнішніх обмежень.

До основного недоліку стратегічного планування відносять те, що в майбутнє, за аналогією з довгостроковим плануванням, переносяться істотні параметри фірми, що вже були задані її минулим. Тобто реалізувався принцип довгострокового планування: «йти в майбутнє від минулого». Принцип стратегічного планування - «йти від майбутнього до сьогодення». У 70-х рр. XX ст. у ряді західних країн створилася ситуація, що ознаменувалася переходом від стратегічного планування до стратегічного менеджменту. До факторів, що визначали такий розвиток, звичайно відносять: істотне зростання динаміки і складності зовнішнього ринкового середовища фірм; усвідомлення реальної недостатньої ефективності стратегічного планування; нові підходи до розуміння розробки стратегії.

Дата добавления: 2014-01-04